- •Тема 1 Аналіз тексту щодо розкриття теми
- •Тема 2 Фактологічний аналіз матеріалу
- •Тема з Аналіз композиції твору
- •Тема 4 Логічні основи редагування
- •§ 1. Поняття як форма абстрактного мислення
- •§ 2. Складання плану та створення типологічної класифікації
- •§ 3. Судження як форма абстрактного мислення
- •§ 4. Умовивід як форма абстрактного мислення
- •§ 5. Основні закони логіки
- •§6. Теорія аргументації
- •§ 7. Логічні основи побудови тексту. Критерії логічного аналізу тексту
- •Тема 5 Робота редактора над заголовками
- •Тема 6 Редагування стилю
- •Тема 7 Аналіз використання термінів
- •§ 1. Володіння термінологічною системою як складова редакторської компетентності
- •§ 2. Основні напрямки термінознавства
- •§ 3. Чужомовні запозичення як засіб найменування наукових понять
- •§ 4. Утворення складних та складених термінів
- •§ 5.Словосполучення як спосіб термінологічної номінації
- •§ 6. Організація термінологічних систем на рівні парадигматики
- •§ 7. Використання термінів у видавничо-поліграфічній галузі
- •§ 8. Абревіатури
- •Тема 8
- •Редагування мови
- •Правила для рівня елементарних знаків (звуків і графем)
- •Правила орфоепії
- •Правила для рівня морфем
- •Словотвір
- •Правила для рівня слів
- •Правила для рівня речень Пунктуація
- •Фразеографічні речення
- •Правила для рівня надфразних єдностей
- •Правила для рівня блоків
- •Спочатку ті, у яких нічого не треба виправляти;
- •Потім ті, у яких слід виправити порушення милозвучності мови
- •Рекомендована література
Тема 7 Аналіз використання термінів
§ 1. Володіння термінологічною системою як складова редакторської компетентності
Видавнича якість різних видів видань, робота над ними при підготовці їх до друку набули у наші дні першорядного значення. Змістовність авторського тексту та його досконалість за формою — поняття нерозривні. Одне із найважливіших завдань редакторсько-видавничої справи, яка трактується як галузь суспільної діяльності, — допомогти автору досягти такої досконалості.
За своєю суттю редакторсько-видавнича робота — не фахове опрацювання текстів різних стилів, у тому числі це і редагування наукових видань, де зустрічається значна кількість термінів. До редактора тут висувається, крім спеціальних, ще й особливі вимоги:
наявність базових знань з тієї галузі знань, якій присвячена подана для редагування робота;
вільна орієнтація в сучасному ринку літератури з наявної проблеми.
Таким чином, оцінити авторський матеріал, і тим більше належним чином виправити його редактор зможе лише тоді, коли достатньою мірою володіє термінологічними поняттями з окремої галузі (науки, техніки, культури) і власними редакційно-видавничими (фаховими) термінами.
До термінів висуваються такі вимоги:
термін повинен бути легко зрозумілим у звуковому плані;
точно відповідати суті наукового об'єкту;
бути недвозначним (з кожним терміном має бути пов'язане тільки одне значення);
бути гнучким (давати можливість легко творити від нього похідні терміни);
бути позбавленим експресії;
бути стилістично нейтральним.
Термінологію потрібно відрізняти від професійної лексики, одиницею якої є професіоналізми.
Різниця між терміном і професіоналізмом:
Термін - офіційна, узаконена назва певного поняття;
Професіоналізм — напівофіційне слово, сферою вживання якого є мовлення (наприклад: "баранка" у мові водіїв, "кяьов", "улов" у мові рибалок; "клава", "мама "у мові комп 'ютерщиків).
Термінам не властиве вузьке галузеве вживання, вони — загальнодоступні, емоційно нейтральні.
Професіоналізмам властива стильова обмеженість вживання, наявність емоційно-експресивних відтінків.
Завдання 1
До поданих іншомовних термінів дібрати українські відповідники
Інцидент, ефективний, експеримент, інфекційний, комфортабельний, евфонія, апелювати, інфікований, домінувати, екземпляр, біографія, меценат, релятивний, форвард, стажер.
Завдання 2
Поділити подані слова на дві колонки: 1- професіоналізми, 2 — слова-терміни. Які з наведених слів можуть бути віднесені в обидві колонки? З'ясувати значення професіоналізмів
Шпора, автограф, кльов, насадка, множення, аналіз, материк, аскет, кент, хакать, динамік, бейсик, баклан, доза, кадр, тормоз, прогресивний, дятел.
§ 2. Основні напрямки термінознавства
Уніфікація — це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки, економіки та культурного життя.
Стандартизація - це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам до термінів і використовувався б у межах певної терміносистеми і на міжгалузевому рівні. Стандартизацію термінів здійснює відповідний державний орган. Існує вона і на міжнародному рівні (наприклад, для видавничої справи — коди ISBNva ISSN).
З розвитком науки наші знання про навколишній світ розширюються, поглиблюються, удосконалюються, а словники цього не відображають, оскільки відбивають дані давністю у кілька років, не встигають за розвитком науки, подають термін в ідеалізованому вигляді, не розкривають розвиток Його семантики. Така ситуація вимагає перебудови систем реєстрації і доведення до спеціаліста даних про нові терміни. Ця перебудова здійснюється шляхом створення банків термінів.
Автоматизований банк термінів повинен мати солідне лінгвістичне забезпечення — грунтуватися на наукових текстах, бо саме в них відображаються процеси розвитку слова. Його розширення, поглиблення, зміни. Якщо банк термінів буде створений тільки на основі словників, то він характеризуватиметься такими ж недоліками, як і словники.
Переклад термінів — одна з найскладніших проблем. Переклад здійснює людина або машина, вони орієнтуються на слово або текст.
Способи перекладу термінів:
калькування;
транскрипція;
транслітерація;
добір синонімів.
Калькування – копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова. Наприклад, теолог - богослов, телебачення — далеко-бачення, гідротерапія — водолікування.
Транскрипція — передача звуків іншомовного слова за допомогою букв свого алфавіту. Основний принцип транскрипції — обов'язкова однозначна відповідність знака і звука:
Транслітерація - точна, побуквена передача написання. Вона орієнтована не на звуки, а на букви і служить для запису текстів чи окремих слів однієї мови графічними засобами іншої мови.
Порівняйте: Джиованні — Джованні, гідальго — ідальго, Ван Кліберн — Вен Клайберн, ІсідораДункан — Айседора Дункан, Ватсон — Уатсон (у кожній парі перше слово записано за принципом транслітерації, друге — транскрипції).
Варто пам'ятати про основні моменти у творенні нового терміну:
використання старої назви для позначення певного наукового поняття;
використання іншомовного слова;
використання існуючих у мові словотворчих моделей;
використання словосполучень.
Вторинна лексична номінація — це використання вже наявних в мові номінативних засобів у новій для них функції — функції найменування. Розрізняють два види вторинної номінації — метафору і метонімію.
Процес метафоризації — це вміння пізнавати одні предмети через інші. А інші явища — через порівняння з уже відомим. Метафора — це завжди порівняння, в якому приховане і переосмислене значення зіставляється з буквальним значенням на основі його внутрішньої форми.
Підставою для метафоричного переносу є:
• Подібність зовнішнього вигляду об'єкту номінації: голка, рамка, сітка, стрічка, човник. Пор. човник — невеличке веслове судно і деталь швейної машини.
• Функціональна подібність: ключ, катушка, місток, приймач, ручка, провідник. Порівняти:місток — споруда для переходу або переїзду через річку і частина шасі автомашини.
• Функціональна і зовнішня подібність: жила, хвилі, шов. Порівняти: жила — судина, по якій тече кров і провід кабелю.
Метонімічний перенос — перенесення назви одного предмета на інший за асоціацією сумісності.
Перенос за сумісністю має такі види:
перенос "процес — предмет": витік, вихід, вхід, загородження, заземлення, притиск, прокладка. Пор. насадка — дія із значенням "насадити" і зйомна деталь основного валу, що перебуває в контакті з носієм запису;
перенос "процес — результат": виклик, збій, згин, обмотка, повідомлення, розрив, спалах. Пор. збій — дія із значенням "збити " і відмова приладу у
роботі;
• перенос "властивість — кількісний показник": довговічність, прозорість, різкість. Пор. різкість — властивість із значенням "різкий" (чітко окреслений, виразний) і ступінь розмитості зображень границь предметів;
• перенос "процес — величина": гучність, опір, освітлення. Пор. гучність — дзвінке звучання, далека чуткість і суб'єктивна оцінка інтенсивності сприйняття на слух звукового коливання.
Метафоричність та метонімічність зумовлюють образність терміна. Але ця образність не сприймається як така через досить тривале використання слова у контексті наукової термінології. Експресивність характерна для терміна тільки на початковому етапі, з часом, коли термін стає широков живаним, вона втрачається.
Завдання 1
Перекласти терміни на українську мову методом калькування
Теолог, языкознание, юриспруденция, приставка, телевидение, киселеобразный, биология, хронология, автомашина, полифония, философия, недочет, самоопределение, небоскреб, автограф, русофоб, филология, украинофил, украинофоб.
Завдання 2
Подані слова і словосполучення записати українською мовою, визначити серед них кальки, пояснити свою думку
Избиратель, выдвиженец, телевидение, разорение, самодеятельность, пресмыкающийся, шагающий экскаватор, предприятие, издательство, громкоусилитель, удлинитель, радиоизлучение, полупроводник, счетчик, учетчик.
Завдання 3
Пояснити, за якими підставами здійснюється переосмислення значення у таких термінах
Жолудь, голка, рамка, сітка, човник, кант. Головка, ключ, дзеркало, місток, ручка.
Жила, хвилі, шов.
Завдання 4
З 'ясувати вид метонімічного переносу
Вихіл, вхід, загородження, заземлення.
Виклик, збій, згин, обмотка, повідомлення, прозорість.
Гучність, опір, освітленість