- •1. Предмет курсу світова економіка
- •2. Задача курсу
- •3. Мета курсу
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •2. Теоретичні основи економічної інтеграції країн у світову систему господарювання
- •3. Аналіз інтеграції України у світову економіку
- •4. Формування політики інтеграції
- •1. Основні тенденції і етапи розвитку світового господарства
- •2. Світове господарство: тенденції розвитку структури на межі тисячоліть
- •3. Сучасні тенденції розвитку міжгалузевих систем господарства світу
- •Передумови, фактори і рушійні сили світової економіки
- •2. Види економічної діяльності
- •1. Світове господарство - сутність та основні риси
- •2. Структура світового господарства і його суперечності
- •3. Проблеми глобалізації світової економіки
- •1. Економічна теорія як світова наука.
- •2. Роль людини в економіці
- •3. Ресурси (фактори) виробництва та їх структура.
- •4. Проблема економічного вибору
- •5. Продукт виробництва, його склад і властивості
- •1. Загальна характеристика регіону, регіональної економіки і регіональної політики
- •2. Оцінка рівня життя з урахуванням особливостей (специфіки) регіону
- •3. Формування рівня життя в сучасних економічних умовах.
- •4. Особливості регіональних інвестиційних процесів
- •1. Структура світової економіки за рівнем ввп на душу населення, експортною орієнтацією, рівнем зовнішньої заборгованості, темпами економічного зростання
- •2. Види зовнішньоторговельних посередників
- •3. Зміст та структура світової та валютної системи
- •1. Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення
- •2. Сучасні форми вияву і можливості розв'язання глобальних проблем людства
- •3. Глобальні проблеми і їх вплив на світовий розвиток
- •4. Міжнародне регулювання глобальних проблем.
- •1. Міжнародна політика
- •2. Міжнародні відносини
- •1. Основні ознаки розвинених країн
- •2. Промислово розвинені країни у світовому господарстві
- •2.1 Промислово розвинені країни у світовому виробництві
- •2.2 Технічні та соціальні зрушення
- •2.3 Позиції в світовому виробництві
- •3. Промислово розвинені країни у міжнародних економічних відносинах
- •1. Забезпечення конвертованості національної валюти в країнах з перехідною економікою
- •2 Загальноекономічні та історичні чинники формування моделей банківської системи в зарубіжних країнах
- •3. Фінансові ринки зарубіжних країн та основні види фінансових інструментів, що обертаються на них
- •4. Комерційні банки нових індустріальних країн Південно-Східної Азії: особливості розвитку та функціонування
- •5. Охарактеризувати діяльність провідних інвестиційних банків сша та їх функції на ринку капіталу сша
- •1. Критерії визначення найменш розвинутих країн
- •2. Загальна характеристика економіки нрк
- •3. Тенденція та проблеми ринкового реформування економіки нрк
- •4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5. Специфіка врегулювання зовнішніх боргових зобов’язань
- •1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
- •2. Теоретичні основи економічної інтеграції країн у світову систему господарювання
- •3. Аналіз інтеграції України у світову економіку
- •4. Формування політики інтеграції
Лекція 1. Предмет, метод та задачі курсу світова економіка
План
1. Предмет курсу світова економіка
2. Задача курсу
3. Мета курсу
1. Предмет курсу світова економіка
Предмет курсу – система мікро- та макроекономічних взаємовідносин, що виходять за національні кордони в процесі інтернаціоналізації господарського життя.
Вивчення теорії міжнародної економіки набуває особливої актуальності в умовах поглиблення інтернаціоналізації товарних і фінансових ринків, посилення взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, що все більше впливає на розвиток кожної окремої країни. Успіх підприємства на міжнародних ринках безумовно потребує знань особливостей формування економічних відносин між країнами, провідних тенденцій у функціонуванні світового господарства. Тому в курсі “Міжнародна економіка” розглядаються фундаментальні функціональні взаємозв’язки світової економіки, закономірності міжнародного руху товарів та факторів виробництва, проблеми розвитку міжнародної валютно-фінансової сфери, а також різні моделі відкритих економік.
2. Задача курсу
Курс “Міжнародна економіка” закладає основи для вивчення студентами курсів: міжнародна торгівля, теорії міжнародної торгівлі, транснаціональні корпорації, міжнародні фінанси, міжнародні фінансові ринки, міжнародна економічна інтеграція. Для студентів спеціальності „Міжнародна економіка” курс є вихідним. На ньому базуються всі дисципліни професійного спрямування. Курс міжнародної економіки вчить анатомії світового господарства, він націлений на формування у студентів навичок аналізу національних економік як складових міжнародної економіки.
Дана дисципліна вивчає закономірності взаємодії економічних суб’єктів різних держав з приводу міжнародного товарообміну, міждержавного руху факторів виробництва і формування міжнародної економічної політики держав.
3. Мета курсу
Мета курсу – формування у студентів системи знань з теорії міжнародної економіки як складової загальної економічної теорії, з’ясування місця національних економік у системі світогосподарських зв’язків, розуміння сучасного світового економічного простору як глобалізованого економічного середовища, функціонування якого визначає тенденції суспільного розвитку.
Завдання курсу: надання студентам знань щодо методології вивчення процесів формування міжнародної економіки та розпізнання основних форм її прояву та тенденцій розвитку; формування вмінь використовувати отримані знання стосовно умов зовнішньоекономічної діяльності України в процесі інтеграції її економіки в сучасні світогосподарські структури.
Лекція 2. Теоретичні основи світової економіки
План
1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку.
2. Теоретичні основи економічної інтеграції країн у світову систему господарювання
3. Аналіз інтеграції України у світову економіку.
4. Формування політики інтеграції
1. Світова економіка. Сутність, структура й основні етапи розвитку
Світова економіка – це сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Світову економіку можна визначити як економічну систему, що само відтворюється на рівні продуктивних сил, виробничих відносин і визначених аспектів надбудовних відносин у тій мірі, у якій вхідні в нього національні господарства мають визначену сумісність на кожному із трьох названих рівнів. У цьому визначенні знаходять висвітлення основні складові частини господарства, включаючи матеріальну базу, реалізацію різних форм власності і визначений порядок функціонування відтворювальних процесів.
Основою виникнення й існування системи виступає її цілісність, що припускає економічну взаємодію всіх складових частин системи на досить стійкому рівні, що забезпечує регулярну циркуляцію відтвореного продукту в глобальному масштабі, постійну діяльність, життєздатність системи, її саморегуляцію і розвиток. Така єдність світового господарства, циркуляція відтвореного продукту забезпечується національними і міжнародними ринками з властивими їм товарно-грошовими відносинами і множинністю цін.
У широкому розумінні ринок – це сукупність економічних, соціальних і політичних відносин, що складаються в процесі обміну товарів і послуг. Ринок – це окрема категорія, що розвивається під впливом власних закономірностей і справляє вплив на весь хід відтворення, тобто він є невід'ємною стадією відтворення, яке розвивається в тісній взаємодії з його іншими елементами – виробництвом, розподілом і споживанням.
Світова економіка – це складна система, що характеризується множинністю її складових елементів, ієрархічністю, багаторівневістю, структурністю. Основу системи складає міжнародне й обмежене рамками окремих держав національне виробництво матеріальних і духовних благ, їхній розподіл, обмін і споживання. Кожна з цих фаз світового відтворювального процесу як у глобальному масштабі, так і в рамках окремих держав у залежності від їхнього місця і ролі в цілому впливає на функціонування усієї світової господарської системи. Світова економіка як система має загальну мету – задоволення людських потреб (попиту), але в різних підсистемах ця мета модифікується в силу різних соціально-економічних умов.
Світова економіка як система не може розвиватися без визначеного порядку, заснованого на нормах міжнародного публічного і приватного права, що регулюють економічні відносини між державами, економічними об'єднаннями, юридичними і фізичними особами. Дотримання встановлених конвенційних і звичайних норм забезпечується самими державами і колективними формами контролю за дотриманням міжнародного права, яким займаються різного роду міжнародні організації. Ці правила уточнюються і переглядаються відповідно до потреб розвитку світових продуктивних сил і окремих підсистем і елементів. Світове господарство є історичною і політико-економічною категорією, тому що кожному конкретному історичному етапові властиві визначені масштаби і рівень виробництва, інтернаціоналізація господарського життя і соціально-економічна структура. Світове господарство являє собою складну економічну систему. Його суб'єктами виступають транснаціональні компанії, національні господарства, міжнародні інтеграційні об'єднання, що самі є системами з властивим тільки їм регулюванням.
Системний аналіз передбачає виділення основних елементів структури світового господарства. Існує кілька підходів до визначення структурних елементів світового господарства. Міжнародна економічна система може розглядатися як результат взаємодії світогосподарських зв'язків та їх першоносіїв – безпосередніх виробників, власників ресурсів, країн, регіонів. У наслідок такої взаємодії формується наступна структура світового господарства.
Суб'єктами світової економіки є: національні господарства, регіональні (зональні) інтеграційні угруповання країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації, інституціональні інвестори (інвестиційні фонди, банки, холдинги і т. ін.). Для суб'єктів характерні як взаємодія, так і протистояння.