Визначення біоритмічного типу працездатності людини

Важливим напрямком біоритмології є дослідження індивідуальних особливостей біоритмологічного стану організму людини. Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмічних типів всі люди належать до однієї із трьох груп: ранішньої («жайворонки»), вечірньої («сови»), проміжної («голуби»). Жайворонки ранком прокидаються, в першій половині дня почувають себе бадьорими і працездатними, ввечері відчувають сонливість і швидко лягають спати. Сови засипають далеко за північ, прокидаються пізно і важко.

Американські дослідники Блейк і Корпоран припускають, що у «жайворонків» і «сов» різний поріг збудливості. «Жайворонки» сприймають ледь відчутний шум, підвищення освітленості і ін. Збудливість зростає разом з підвищенням температури тіла. Під вечір загальний рівень збудливості спадає, тому їх працездатність знижується. «Сови» мають більш високий поріг збудливості. Щоб їх розбудити вранці потрібно більше зусиль. Ранком вони погано виконують роботу, оскільки їх збудливість невисока. Оптимуму вони досягають лише під вечір, тоді і з’являється висока працездатність.

При детальному вивченні динаміки фізіологічних функцій (частота пульсу, температура тіла, артеріальний тиск, працездатність, м’язова сила) виявлено чуттєві розбіжності у осіб ранкового і вечірнього типу. У людей ранкового типу максимальні показники температури тіла, самопочуття, активності, настрою, м’язової сили та інші спостерігалися у першій половині дня, причому цьому передував дуже ранній підйом­­­  о 6 годині ранку. У вечірніх же типів у ці години показники були мінімальні, бо для них 6-а година ранку  це ще глибока ніч.

Дослідження дали змогу зробити важливий висновок: різниця в ритмі працездатності, яка характеризує «жайворонків» і «сов», зумовлюється певними особливостями гормональної і психічної сфер організму. Отже, ці властивості біологічних ритмів  внутрішньо властива організму прикмета, і її слід брати до уваги при організації режиму праці і відпочинку. Відповіді на запитання «Закладені ці особливості в генетичній програмі чи формуються протягом життя ?» поки що немає.

Американські дослідники запропонували вести навчання диференційовано, у різні години доби, з урахуванням особливостей їх біологічних ритмів. В Лос-Анджелесі є бібліотека, яка працює з 21 години до ранку, обслуговуючи «сов». У цю зміну працюють і бібліотекарі  «сови». Особи, які володіють різним ритмом працездатності, відрізняються особливостями характеру і тим, як вони реагують на оточуючих, як хворіють. А це дає змогу вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньою ознакою, притаманною людині.

Критичні дні фізичного, емоційного і інтелектуального циклів в житті людини

Віденський психолог Г. Свобода, німецький лікар В.Флейс, інженер із Інсбрука Ф. Тельчер розробили теорію, згідно з якою життя людини протікає за трьома циклами: фізичний (з періодом 23 доби), емоційний (з періодом 28 діб) і інтелектуальний (з періодом 33 доби). Початкові фази цих ритмів співпадають з днем та роком народження людини. Кожний із цих трьох періодів можна розділити на дві однакові частини: перша частина називається позитивним напівперіодом. Перебуваючи, наприклад, в позитивному напівперіоді фізичного ритму, людина відчуває прилив сил, її працездатність підвищується. В так звані критичні дні цикли «змінюють знак», тобто проходить зміна на півперіодів. Коли крива синусоїди переходить від додатних значень до від’ємних (перетин осі), це будуть дні «нульового циклу» (критичні дні). Такі критичні дні характеризуються зниженням фізіологічних функцій, людини відчуває загальне недомагання, працездатність знижується, зростає імовірність травматизму. Особливо несприятливі дні, коли всі три «НЦ» співпадають  це так звані «чорні» дні.

Правильна періодичність цих ритмів дозволяє за днем та роком народження людини завчасно вирахувати її критичні дні. Ця теорія дозволяє попередити людину про небезпеку, зменшити ризик в критичні дні.

Таким чином, біологічні ритми є основою раціонального розпорядку життя людини, оскільки висока працездатність і добре самопочуття можуть бути досягнуті лише в тому випадку, коли ритм життя відповідає властивому організму ритму фізіологічних функцій.