- •Передмова
- •Вимоги безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Загальні вимоги безпеки
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лабораторна робота №1 Тема: Дослідження і оцінка метеорологічних умов в навколишньому середовищі.
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Температура повітря
- •Атмосферний тиск
- •Водяна пара, її тиск, і відносна вологість повітря
- •Швидкість вітру
- •Напрям вітру
- •Циклони, антициклони, атмосферний фронт
- •Вплив деяких чинників природного середовища на здоров’я і працездатність людини.
- •Лабораторне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити будову і принцип роботи приладів (див. Лаб. Роб. № 6)
- •Засвоїти методики проведення експериментів, виміряти і знайти параметри метеорологічних умов
- •Результати досліджень метеорологічних умов
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 1
- •Тиск насиченої водяної пари
- •Лабораторна робота № 2
- •План самостійної роботи до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань (ів)
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми для трьох категорій осіб
- •Захист від ів
- •Лабораторне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити призначення і зовнішню будову дозиметра-радіометра анри-01-02 “Сосна”.
- •Результати досліджень потужності експозиційної дози γ – випромінювання
- •Результати досліджень густини потоку β – випромінювання
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 2
- •Тимчасово допустимі норми
- •Тимчасові допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів 137Сs і 134Сs в продуктах харчування і в питній воді
- •Лабораторна робота № 3
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Практичне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення температури води.
- •Визначення смаку, присмаку і запаху.
- •Визначення прозорості води.
- •Визначення кислотності (або лужності).
- •Визначення тимчасової твердості.
- •Результати розрахунків твердості води
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Оцінка інтенсивності запаху води
- •Фізико-хімічні показники якості питної води за
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Законодавча та нормативно-правова база України про охорону праці.
- •План підготовки до вивчення теми і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Нормативно – правові акти з охорони праці
- •Міжнародні нормативно – правові акти про охорону праці
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •Інструктажі з питань охорони праці
- •Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності
- •Відомості про періодичну перевірку знань
- •Титульний аркуш журналу
- •Журнал Реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці для працівників
- •Реєстрація Вступного інструктажу з охорони праці для учнів, студентів, курсантів, слухачів під час трудового і професійного навчання в журналі обліку навчальних (навчально-виробничих) занять
- •Титульний аркуш журналу
- •Журнал Реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці
- •Рекомендована форма сторінки журналу обліку навчальних занять реєстрація
- •Журнал Реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів, студентів, курсантів, слухачів
- •Лабораторна робота №6
- •План підготовки до вивчення теми і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •II Засвоїти методики проведення експериментів, виміряти і знайти параметри метеорологічних умов
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 6
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Дослідження загазованості атмосферного повітря
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •II. Вивчити методику виконання роботи. Визначити концентрацію газів в повітрі витяжної шафи.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 8
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Перевірка ефективності роботи механічної вентиляції виробничих приміщень
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •II. Визначити повітрообмін в місцевій витяжній шафі.
- •IV. Розрахувати необхідний повітрообмін в приміщенні.
- •Питання для, контролю та самоконтролю
- •Додаток До лабораторної роботи № 9
- •Швидкість руху повітря в робочих отворах витяжної шафи та кратність повітрообміну повітря
- •Лабораторна робота № 10
- •Зоровий аналізатор та колір
- •Гострота, глибина та поле зору
- •Гігієнічна характеристика освітленості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •Б. Привести повну характеристику зорової роботи.
- •IV. Завдання
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 10
- •Норма штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з сНиП іі-4-79)
- •Характеристика під розрядів зорових робіт (розряди і-V у таблиці 15)
- •Значення світлової характеристики вікон ( ) при боковому освітленні (рис. 5)
- •Значення Кбуд залежно від відношення відстані між протилежними будівлями d до висоти карнизу протилежного будинку над підвіконником h (рис. 5)
- •Питома потужність загального рівномірного освітлення
- •Питома потужність загального рівномірного освітлення. Світильник од з лампою лб 30 і 40 Вт
- •Лабораторна робота № 11
- •Тема: Вивчення впливу електричного струму на організм людини
- •Мета роботи: вивчити теоретичний матеріал, визначити власний опір тіла, розрахувати напруги дотику, кроку і силу струму та зробити відповідні висновки.
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Приклади
- •Практичне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Питання до контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Дослідження електробезпеки в електроустановках
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірів опору ізоляції обмоток електродвигуна
- •Результати досліджень записати в табл.12.2.
- •Результати досліджень опору захисного заземлення
- •IV. Засвоїти методику вимірювання опору захисного заземлення методом амперметра-вольтметра.
- •Питання для контролю і самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 12
- •Найменші розміри заземлювальних і нульових
- •Поняття шуму та його фізичних характеристик
- •Гігієнічне нормування шуму
- •Захист від шуму
- •Практичне та методичнее забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити зовнішню будову, принцип роботи приладу вшв-1 та методику вимірювання рівнів звукового тиску.
- •Результати вимірів рівнів звукового тиску
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток До лабораторної роботи № 13
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Вогнегасні речовини, матеріали і технічні засоби повідомлення і гасіння пожеж
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •I. Вивчити властивості і призначення вогнегасних речовин
- •IV. Вивчити автоматичні засоби для виявлення, повідомлення і гасіння пожеж.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 14
- •Технічні характеристики деяких переносних вогнегасників
- •Класифікація пожеж
- •Характеристика категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Визначення біоритмічного типу працездатності людини
- •Критичні дні фізичного, емоційного і інтелектуального циклів в житті людини
- •Питання для контролю та самоконтролю.
- •Додаток до лабораторної роботи № 15
- •Література
- •Безпека життєдіяльності Навчально методичний посібник
Біологічна дія іонізуючих випромінювань (ів)
Під впливом ІВ атоми і молекули живих клітин іонізуються, в результаті чого відбуваються складні фізико-хімічні процеси, які впливають на характер подальшої діяльності людини.
За даними одних досліджень, іонізація атомів і молекул, що виникає під дією випромінювання , веде до розриву зв’язків у білкових молекулах, що призводить до загибелі клітин і ураження організму.
Згідно з іншими даними, у формуванні біологічних наслідків ІВ відіграють роль продукти радіолізу води, яка, як відомо становить 70-75% маси організму людини. При іонізації води утворюються атом водню (Н+) і гідроксильна група (ОН-) за схемою Н2 О Н+ + ОН-. Так як в організмі є кисень, то в присутності кисню утворюються пероксидні сполуки НО2 і Н2 О2, які в свою чергу являються сильними окислювачами. Останні вступають у хімічну взаємодію з молекулами білків, ферментів, руйнуючи їх, що призводить до зміни біохімпроцесів, в результаті чого порушуються обмінні процеси, пригнічується активність ферментних систем, сповільнюється і припиняється ріст тканин, порушуються функції кровотворних органів, змінюється склад крові, виникають нові хімічні речовини – токсини. А це призводить до порушення життєдіяльності окремих органів і організму в цілому.
Вплив радіоактивного випромінювання можна уявити таким чином. Відомо, що їжа, яка надходить в організм людини, розкладається на більш прості сполуки, які потім надходять через мембрану в середину кожної клітини і будуть використані як будівельний матеріал для відтворення собі подібних. Під час потрапляння випромінювання на мембрану відразу ж порушуються молекулярні зв’язки, атоми перетворюються в іони. Крізь зруйновану мембрану в клітину починають надходити токсичні речовини, робота її порушується. Якщо доза випромінювання невелика, відбувається рекомбінація електронів, тобто повернення їх на своє місце. Молекулярні зв’язки відновлюються, і клітина продовжує виконувати свої функції. Якщо ж доза опромінення висока, або багато разів повторюється, то електрони не встигають рекомбінувати; молекулярні зв’язки не відновлюються; виходить з ладу велика кількість клітин; робота органів розладнується; нормальна життєдіяльність організму стає неможливою.
Специфічна дія ІВ полягає в тому, що швидкість протікання хімічних реакцій, які зумовлені вільним радикалами, висока; в цих реакціях беруть участь сотні і тисячі молекул, які не опромінені.
Таким чином, ефект дії ІВ зумовлений не кількістю поглинутої енергії об’єктом, що опромінюється, а формою, в якій ця енергія передається. Ніякий інший вид енергії, (електрична, теплова та ін.) що поглинається біологічним ефектом у тій самій кількості, не призводить до таких змін , які спричиняє ІВ.
Необхідно визначити деякі особливості дії ІВ на організм людини:
висока ефективність поглинутої енергії. Навіть невелика кількість поглинутої енергії ІВ може викликати суттєві біологічні зміни в організмі людини;
наявність прихованого періоду проявлення впливу ІВ;
малі дози ІВ можуть накопичуватися в організмі (кумулятивний ефект);
органи чуття не реагують на випромінювання;
різні органи мають різну чутливість до ІВ
ІВ впливає не лише безпосередньо на саму людину, але і на його майбутнє потомство (генетичний ефект);
ступінь впливу ІВ залежить від індивідуальних властивостей організму. Зміни в організмі можуть бути незворотного та невиліковного характеру.
Найсильнішого впливу зазнають клітини червоного кісткового мозку, щитовидна залоза, легені, внутрішні органи, тобто органи, клітини яких мають високий рівень поділу. При одній і тій самій дозі випромінювання у дітей вражається більше клітин, ніж у дорослих, тому що у дітей всі клітини перебувають у стадії поділу.
Червоний кістковий мозок та інші складники кровотворної системи дорослої людини найбільше страждають при опромінюванні і втрачають здатність нормально функціонувати вже при дозах 0,5- 1 Гр. Якщо доза не дуже велика, щоб викликати пошкодження всіх клітин, кровотворна система може повністю відновити свої функції.
Необхідно відмітити, що, попадаючи в живі організми, радіонукліди викликають мутагенні, канцерогенні та інші зміни. Найбільш небезпечними являються ті, які мають період піврозпаду (Т = 1/2) від декількох діб до десятків років. Наприклад, для 131J – п.п. = 8,06 діб; 137Cs – п.п. = 50,5 діб; 89Sr – п.п. = 50 діб. Особливо небезпеними є 90Sr і 144Cs, які легко засвоюються рослинами, тваринами і людиною. 90Sr за своїми хімічними властивостями подібний до кальцію і при недостатку останнього в організмі він може відкладатися в тканинах костей і в зубах.
Радіонукліди йоду (131J, 133J, 135J) можуть відкладатися у щитовидній залозі; цезію – у шлунково-кишковому тракті; у м’язах – калій, рубідій, цезій у печінці, нирках, селезінці – полоній, рутеній; тритій, вуглець, залізо, полоній – розподіляються рівномірно в організмі людини.