Лабораторна робота № 9 Тема: Перевірка ефективності роботи механічної вентиляції виробничих приміщень

Мета роботи: засвоїти методику проведення досліджень, розрахунків і визначень основних параметрів вентиляційної установки і дати їх санітарно-гігієнічну оцінку.

План підготовки до вивчення і виконання роботи

1. Вивчити матеріал теми.

2. Вивчити будову та принцип роботи приладів, що використовуються в даній роботі.

3. Засвоїти методику проведення досліджень, розрахунків та виміряти і розрахувати швидкості руху повітря в перерізі повітропроводу.

4. Визначити кратність повітрообміну в приміщенні і в витяжній шафі.

5. Визначити концентрацію шкідливих виділень у витяжній шафі.

6. Проаналізувати одержані дані, зробити висновок про ефективність вентиляції.

7. Дати відповіді на запитання для контролю та самоконтролю.

Загальні відомості

Вентиляцією називається система заходів і пристроїв, які призначені для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень мікрокліматичних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним умовам.

Вентиляція класифікується:

• За способом переміщення повітря (подачі в приміщення свіжого і видалення брудного) – природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна);

• За напрямком потоку повітря – припливна, витяжна, припливно-витяжна;

• За місцем дії – загально-обмінна, місцева, комбінована;

• За часом роботи – постійно діюча і аварійна.

Ефективність вентиляційної установки визначається технічними і санітарно-гігієнічними дослідженнями перед її пуском: періодично перевіряється якість монтажу, продуктивність вентиляційної установки, температура і вологість припливного повітря, швидкість і тиск повітря в характерних точках, кратність повітрообміну в приміщенні, чистота повітря.

В навчальних закладах використовують природну і штучну (в основному загально-обмінну) вентиляції. При загально-обмінній вентиляції необхідний повітрообмін визначають із умов розбавлення шкідливих газів, парів, пилу припливним чистим повітрям до гранично допустимих концентрацій, регламентованих нормами. Об'єм припливного повітря, м³/год:

(9.1)

де G_n - кількість шкідливих виділень, мг/год; С_вид - концентрація шкідливих виділень в повітрі, що видаляється із приміщення, мг/м³; С_пр - концентрація шкідливих виділень в припливному повітрі, мг/м³.

Для приміщень з виділенням надлишкового тепла об'єм припливного повітря, необхідний для видалення цього надлишкового тепла, визначається наступним співвідношенням:

(9.2)

де Q_надл – надлишкове тепло в приміщенні, кДж/год; С_вид – питома теплоємність повітря при постійному тиску, кДж/(Кг·К); ρ – густина повітря при 293 К, кг/м³; Т_вид – температура повітря, що видаляється, К; Т_пр – температура припливного повітря, К.

Для приміщень, де немає шкідливих виділень (або виділення їх незначні) повітрообмін визначають за нормами витрати повітря на одного працівника. Так, при об'ємі приміщення, що припадає на одного працівника до 20 м³, необхідно подавати повітря не менше 30 м³/год; якщо об'єм приміщення на одного працівника становить 20-40 м³, то повітря необхідно подавати не менше 20 м³/год на кожного працівника. Тоді необхідний повітрообмін

L = g•N, (9.3)

де g – об’єм повітря, що подається в приміщення на одного працівника, м³/год; N – кількість працівників в приміщенні.

Приміщення, де на одного працівника припадає більше 40 м³ об'єму повітря, при відсутності шкідливих виділень необхідно періодично провітрювати.

Для приміщень, де немає шкідливих виділень, необхідний повітрообмін можна також визначити за кратністю повітрообміну. Кратність повітрообміну (К) – це відношення об'єму вентиляційного повітря, що подається або видаляється із приміщення протягом однієї години L(м³/год) до об'єму приміщення V_пр(м³):

К = L ∕ V_пр (9.4)

Кратність повітрообміну характеризує інтенсивність роботи вентиляції і показує, у скільки разів протягом години необхідно замінити весь об'єм повітря в даному приміщенні для створення оптимальних умов повітряного середовища (таблиця 12, додаток).

При розрахунку місцевої витяжної вентиляції (шафи, зонта) об'єм повітря, що вилучається L(м³/год) розраховується за формулою:

L=3600FV, (9.5)

де F – площа поперечного перерізу повітропроводу, м²; V – швидкість руху повітря, що видаляється, в цьому перерізі, м/с (від 0,5 до 2 м/с в залежності від токсичності та леткості газів та парів, табл. 13, додаток).

Контроль санітарно-гігієнічної ефективності вентиляції полягає в періодичному огляді санітарного середовища в приміщеннях. При відсутності в приміщеннях шкідливих відділень такий контроль потрібно проводити не рідше двох разів на рік (взимку і влітку); при наявності шкідливих відділень – від одного разу в квартал до одного-двох разів протягом доби.