Нормування радіаційної безпеки

Радіаційна безпека регламентується нормами радіаційної безпеки України – НРБУ-97.

У НРБУ-97 наведено три категорії людей, які ризикують зазнати опромінення:

• категорія А – персонал, що професійно працює з радіоактивними речовинами;

• категорія Б – особи, що безпосередньо не працюють з радіоактивними речовинами, але за умовами проживання або розміщення їх робочих місць можуть потрапити під дію опромінення;

• Категорія Б – інше населення країни.

Для трьох категорій осіб встановлені норми на день, тиждень і рік, які приведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Норми для трьох категорій осіб

Категорія	День	Тиждень	Рік
А	17 мбер	100	0,5 бер
Б	17 мбер	10	0,5 бер
В	не вище, ніж для категорії Б

Для категорії В опромінення в основному відбувається за рахунок природного фону та ренгено-діагностики, дози, яких незначні і не можуть викликати в організмі відчутних несприятливих змін.

Захист від ів

Захист від ІВ складається з комплексу організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів.

Організаційні заходи передбачають:

• захист від зовнішніх джерел випромінювання;

• попередження розповсюдження радіонуклідів в робочому приміщенні і довкіллі;

• відповідна підготовка приміщень;

• організація дозиметричного контролю;

• забезпечення своєчасного збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах;

• позначення приміщень, контейнерів знаком радіаційної небезпеки – на жовтому фоні три червоних пелюстки.

Санітарно-гігієнічні заходи передбачають:

• забезпечення чистоти приміщень; щоденне вологе прибирання;

• улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше п’ятикратним повітрообміном

• дотримання норм особистої гігієни;

До лікувально - профілактичних заходів належать:

• медогляд осіб, що працюють з радіоактивними речовинами;

• режим праці та відпочинку;

• використання радіопротекторів – речовин, що підвищують стійкість організму до ІВ.

Важливе значення має застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) – це халати, костюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли, засоби захисту органів дихання та ін.

Лабораторне та методичне забезпечення

Дозиметр-радіометр АНРИ-01-02 “Сосна”, дозиметр “Белла”; навчально-методичний посібник.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити призначення і зовнішню будову дозиметра-радіометра анри-01-02 “Сосна”.

За допомогою приладу можна виміряти:

• потужність експозиційної дози γ – випромінювання;

• густину потоку β – випромінювання із забруднених поверхонь;

• оцінити об’ємну активність радіонуклідів в речовинах.

Діапазон вимірювання потужності:

• еквівалентної дози γ – випромінювання від 0,1 до 99,99 мкЗв ∕ г (для цього покази приладу необхідно помножити на коефіцієнт 10).

Діапазон вимірювання густини потоку β – випромінювання із забруднених поверхонь від 10 до 500 част ∕ см² хв.

Діапазон оцінки об’ємної активності розчинів (за ізотопом ¹³⁷С_s): 10^-7− 10^-6 Кл∕л ; 3,7 ∙ 10³ – 3,7 ∙ 10⁴Бк∕л;

Час вимірювання – (20 5) с.

Рис. Зовнішній вигляд і розташування органів управління дозиметра-радіометра АНРИ-01-02 "Сосна"

1− цифрове рідкокристалічне табло;

2 – гніздо розйому для підключення виносного блоку детектування;

3 – заглушка;

4 – перемикач режимів роботи;

5 – кнопка контролю працездатності приладу;

6 – вимикач живлення;

7 – кнопка "пуск" ∕ "стоп"; вимкнення

8 – кришка відсіку елемента живлення.

1. Вимірювання потужності експозиційної дози γ – випромінювання.

1. Перевірити, чи закрита задня кришка.

2. Перевести перемикач режиму роботи в положення "МД" (крайнє ліве положення).

3. Ввімкнути прилад вимикачем живлення і натиснути кнопку "пуск" ∕ "стоп". При цьому на цифровому табло повинні з’явитись точки після кожного розряду (0.0.0.0.) і початись відлік імпульсів.

4. Через 20 с вимірювання закінчаться, що буде супроводжуватись звуковим сигналом, а на табло зафіксується число із однією точкою, наприклад (0.012). Це число відповідає потужності експозиційної дози γ – випромінювання в мР ∕ г.

5. Для одержання стабільних значень потужності експозиційної дози необхідно виконати 3-5 вимірів і обчислити середнє арифметичне значення.

6. Якщо прилад після переповнення чотирьох розрядів індикатора продовжує відлік імпульсів з нуля, необхідно негайно покинути заражену зону і повідомити в відповідні державні органи.

1. Вимірювання густини потоку β – випромінювання із забруднених поверхонь.

1. Перевірити, чи закрита задня кришка.

2. Перевести перемикач режиму роботи в положення "МД" і ввімкнути прилад.

3. Піднести прилад площиною задньої кришки до досліджуваної поверхні на віддаль 0,5-1 см. і натиснути кнопку "пуск" ∕ "стоп". Виконати виміри і записати покази приладу (N_γ).

4. Відкрити задню кришку приладу.

5. Виконати виміри аналогічно п.3. Записати покази приладу (N_γ+β).

6. Закрити задню кришку, вимкнути прилад.

7. Густину потоку β – випромінювання з поверхні розрахувати за формулою:

q = K_s(N_γ+β − N_γ), част ∕см²хв, (2.5)

де N_γ – покази приладу із закритою задньою кришкою без врахування точки на табло, імпульсів;

N_γ+β – покази приладу із відкритою задньою кришкою без врахування точки на табло, імпульсів;

K_s – коефіцієнт відліку приладу, част ∕см²хв∙імпульс (K_s = 0,5).

3. Вимірювання об’ємної (питомої) активності радіонуклідів в пробах речовин.

1. Заповнити вимиту, суху кювету до відмітки "рівень" чистою питною водою.

2. Відкрити задню кришку приладу і встановити його на кювету. Перемикач встановити в положення "Т", ввімкнути прилад.

3. Підготовити годинник або секундомір.

4. Зафіксувати час початку вимірювання і натиснути кнопку "пуск" ∕ "стоп". Через t₁ = 10 хв, натиснути повторно кнопку "пуск" ∕ "стоп". Записати покази приладу (N_ф).

5. Якщо покази приладу будуть більше 1500 імпульсів, необхідно провести дезактивацію кювети (промити в розчині прального порошку і витерти насухо).

6. Заповнити кювету речовиною, що досліджується, до відмітки "рівень". Тверді речовини необхідно подрібнити і покласти в кювету густим шаром.

7. Встановити прилад на кювету і виконати вимірювання аналогічно п. 2-4. Записати покази приладу (N_ф+n).

8. Вимкнути прилад, зняти його з кювети і закрити задню кришку.

9. Об’ємну активність радіонуклідів розрахувати за формулою:

(2.6)

де N_ф – покази приладу при вимірювання з кюветою, заповненою водою, імпульс;

N_ф+ n – покази приладу при вимірюванні з досліджуваною речовиною, імпульс;

t₁ – час вимірювання з кюветою, заповненою водою, хв; (t₁ = 10 хв);

t₂ – час вимірювання з досліджуваною речовиною, хв; ( t₂ = 10 хв або 30 хв);

К_n − коефіцієнт; його величина для проб, що містять ізотопи ¹³⁷C_s, становить 8∙ 10^-9 Ки∙хв ∕ л ∙ імпульс.

Для роз рахунку об’ємної активності в Бк ∕ л значення К_n = 3 ∙ 10² Бк ∙ хв ∕ л ∙ імпульс.

10. Якщо одержимо в результаті вимірювань і розрахунків величину меншу ніж 2∙10^-7 Ки ∕ л, необхідно повторити вимірювання, збільшити час вимірювання до t₂ = 30 хв і зробити розрахунки.

11. Якщо в результаті вимірювань і розрахунків одержано величину меншу ніж 10^-7 Ки ∕ л (3,7∙10³ Бк ∕ л), то можна рахувати, що А < 10^-7 Ки ∕ л (3,7∙10³ Бк ∕ л).

Приклад 1. Визначити густину потоку β – випромінювань із забрудненої поверхні.

Розв’язок.

1. Покази на табло із закритою задньою кришкою – 0,045.

2. Покази на табло з відкритою задньою кришкою – 0, 125

3. Коефіцієнт K_s = 0,5.

4. За формулою (2.5) виконуємо розрахунок

q = 0,5(125−45) = 40 част ∕ см²хв.

Прилад 2. Визначити об’ємну (питому) радіоактивність проби грибів.

Розв’язок.

1. Покази на табло із чистою водою, яка знаходиться в кюветі – 0872.

2. Покази на табло при вимірюванні проби – 1910.

3. Час вимірювання t₁ = t₂ = 10 хв

4. Коефіцієнт K_s = 8∙ 10^-9

5. За формулою (2.6) виконуємо розрахунок

(2.7)

Таблиця 2.2