- •Передмова
- •Вимоги безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Загальні вимоги безпеки
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Лабораторна робота №1 Тема: Дослідження і оцінка метеорологічних умов в навколишньому середовищі.
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Температура повітря
- •Атмосферний тиск
- •Водяна пара, її тиск, і відносна вологість повітря
- •Швидкість вітру
- •Напрям вітру
- •Циклони, антициклони, атмосферний фронт
- •Вплив деяких чинників природного середовища на здоров’я і працездатність людини.
- •Лабораторне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити будову і принцип роботи приладів (див. Лаб. Роб. № 6)
- •Засвоїти методики проведення експериментів, виміряти і знайти параметри метеорологічних умов
- •Результати досліджень метеорологічних умов
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 1
- •Тиск насиченої водяної пари
- •Лабораторна робота № 2
- •План самостійної роботи до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Біологічна дія іонізуючих випромінювань (ів)
- •Нормування радіаційної безпеки
- •Норми для трьох категорій осіб
- •Захист від ів
- •Лабораторне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити призначення і зовнішню будову дозиметра-радіометра анри-01-02 “Сосна”.
- •Результати досліджень потужності експозиційної дози γ – випромінювання
- •Результати досліджень густини потоку β – випромінювання
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 2
- •Тимчасово допустимі норми
- •Тимчасові допустимі рівні сумарного вмісту радіонуклідів 137Сs і 134Сs в продуктах харчування і в питній воді
- •Лабораторна робота № 3
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Практичне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення температури води.
- •Визначення смаку, присмаку і запаху.
- •Визначення прозорості води.
- •Визначення кислотності (або лужності).
- •Визначення тимчасової твердості.
- •Результати розрахунків твердості води
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Оцінка інтенсивності запаху води
- •Фізико-хімічні показники якості питної води за
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Законодавча та нормативно-правова база України про охорону праці.
- •План підготовки до вивчення теми і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Нормативно – правові акти з охорони праці
- •Міжнародні нормативно – правові акти про охорону праці
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •Інструктажі з питань охорони праці
- •Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності
- •Відомості про періодичну перевірку знань
- •Титульний аркуш журналу
- •Журнал Реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці для працівників
- •Реєстрація Вступного інструктажу з охорони праці для учнів, студентів, курсантів, слухачів під час трудового і професійного навчання в журналі обліку навчальних (навчально-виробничих) занять
- •Титульний аркуш журналу
- •Журнал Реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці на робочому місці
- •Рекомендована форма сторінки журналу обліку навчальних занять реєстрація
- •Журнал Реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів, студентів, курсантів, слухачів
- •Лабораторна робота №6
- •План підготовки до вивчення теми і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •II Засвоїти методики проведення експериментів, виміряти і знайти параметри метеорологічних умов
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 6
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Дослідження загазованості атмосферного повітря
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •II. Вивчити методику виконання роботи. Визначити концентрацію газів в повітрі витяжної шафи.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 8
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 8
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Перевірка ефективності роботи механічної вентиляції виробничих приміщень
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •II. Визначити повітрообмін в місцевій витяжній шафі.
- •IV. Розрахувати необхідний повітрообмін в приміщенні.
- •Питання для, контролю та самоконтролю
- •Додаток До лабораторної роботи № 9
- •Швидкість руху повітря в робочих отворах витяжної шафи та кратність повітрообміну повітря
- •Лабораторна робота № 10
- •Зоровий аналізатор та колір
- •Гострота, глибина та поле зору
- •Гігієнічна характеристика освітленості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі.
- •Порядок виконання роботи
- •Б. Привести повну характеристику зорової роботи.
- •IV. Завдання
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 10
- •Норма штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з сНиП іі-4-79)
- •Характеристика під розрядів зорових робіт (розряди і-V у таблиці 15)
- •Значення світлової характеристики вікон ( ) при боковому освітленні (рис. 5)
- •Значення Кбуд залежно від відношення відстані між протилежними будівлями d до висоти карнизу протилежного будинку над підвіконником h (рис. 5)
- •Питома потужність загального рівномірного освітлення
- •Питома потужність загального рівномірного освітлення. Світильник од з лампою лб 30 і 40 Вт
- •Лабораторна робота № 11
- •Тема: Вивчення впливу електричного струму на організм людини
- •Мета роботи: вивчити теоретичний матеріал, визначити власний опір тіла, розрахувати напруги дотику, кроку і силу струму та зробити відповідні висновки.
- •План самостійної підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Приклади
- •Практичне та методичне забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Питання до контролю та самоконтролю
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Дослідження електробезпеки в електроустановках
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Прилади та обладнання, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірів опору ізоляції обмоток електродвигуна
- •Результати досліджень записати в табл.12.2.
- •Результати досліджень опору захисного заземлення
- •IV. Засвоїти методику вимірювання опору захисного заземлення методом амперметра-вольтметра.
- •Питання для контролю і самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 12
- •Найменші розміри заземлювальних і нульових
- •Поняття шуму та його фізичних характеристик
- •Гігієнічне нормування шуму
- •Захист від шуму
- •Практичне та методичнее забезпечення
- •Порядок виконання роботи
- •Вивчити зовнішню будову, принцип роботи приладу вшв-1 та методику вимірювання рівнів звукового тиску.
- •Результати вимірів рівнів звукового тиску
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток До лабораторної роботи № 13
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Вогнегасні речовини, матеріали і технічні засоби повідомлення і гасіння пожеж
- •План підготовки до вивчення і виконання роботи
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •I. Вивчити властивості і призначення вогнегасних речовин
- •IV. Вивчити автоматичні засоби для виявлення, повідомлення і гасіння пожеж.
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Додаток до лабораторної роботи № 14
- •Технічні характеристики деяких переносних вогнегасників
- •Класифікація пожеж
- •Характеристика категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Визначення біоритмічного типу працездатності людини
- •Критичні дні фізичного, емоційного і інтелектуального циклів в житті людини
- •Питання для контролю та самоконтролю.
- •Додаток до лабораторної роботи № 15
- •Література
- •Безпека життєдіяльності Навчально методичний посібник
Лабораторна робота № 7 Тема: Дослідження загазованості атмосферного повітря
Мета роботи: вивчити теоретичний матеріал теми, засвоїти методику визначення концентрації шкідливих газів і парів в повітрі, визначити їх фактичні значення, співставити з допустимими і зробити відповідно висновки.
План підготовки до вивчення і виконання роботи
1. Вивчити матеріал теми.
2.Ознайомитися з будовою і принципом роботи газоаналізатора УГ-2.
Засвоїти методику підготовки газоаналізатора УГ-2 до роботи і порядок виконання роботи.
Визначити концентрації шкідливих газів і парів у повітрі.
Результати досліджень записати в таблицю і дати їм оцінку.
Дати відповіді на питання для контролю та самоконтролю.
Загальні відомості
Атмосферне повітря – це суміш ( % об'єм) азоту (78,09%), кисню (20,95%), інертних газів (0,93%), вуглекислого газу (0,03%). Але повітря постійно забруднюється шкідливими для здоров'я людини газами, парами і пилом різноманітного походження. Шкідливими називаються речовини, які можуть викликати різні види захворювань, розлади здоров’я, а також травми як у момент контакту, так і через певний проміжок часу. В організм людини шкідливі речовини можуть проникати через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання або при внесенні їх рот забрудненими руками.
За характером впливу на організм людини хімічні речовиниподіляються на:
загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму аюо впливають на окремі системи людського організму (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему). До них належать ртуть, оксид вуглецю, селітра, концентровані розчини кислот, толуол, аміни;
подразнювальні, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок, очей, легень, шкіри (хлор, аміак, сірководень, азот, пари кислот, лугів);
сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, формалін,розчинники, лаки на основі нітросполук);
канцерогенні, що викликають злоякісні новоутворення –пухлини (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, азбест, нікель, хром);
мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації(свинець, радіоактивні речовини, формальдегід);
речовини, що впливають на репродуктивну (народжувальну)функцію (ртуть, свинець, радіоактивні ізотопи, нікотин, бензол);
задушливі, що приводять до токсичного набряку легенів(оксид вуглецю, оксиди азоту).
Ступінь отруєння шкідливими речовинами залежить від токсичності речовини, її концентрації, часу дії, шляху проникнення, вибіркової дії, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Потрапивши в організм людини, шкідливі речовини можуть викликати гострі чи хронічні отруєння. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан), хронічні – внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій (свинець, ртуть, марганець).
За вибірковою дією шкідливі речовини поділяються на:
серцеві – кардіотоксична дія (солі калію, кобальту, кадмію);
нервові – порушення психічної активності (чадний газ,фосфорорганічні сполуки);
печінкові – альдегіди, феноли, хлоровані вуглеводні;
ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота;
кров'яні – анілін та його похідні, нітрити;
легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.
За тривалістю дії шкідливі речовини поділяються на три групи:
летальні, що призводять або можуть, призвести до смерті (у 5% випадків) – термін дії до 10 діб;
тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набрякання легенів, болю у грудях – термін дії від 2 до 5 діб;
короткочасні – тривалість дії декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротової порожнини, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.
Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, встановлені ГДК (Гранично допустимі концентрації). ГДК деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони приведені в табл.1, додаток. ГДК (мг/м3) шкідливої речовини – це максимальний вміст шкідливої речовини в одиниці об'єму повітря, який протягом 8-и годинного робочого дня (не більше 40 годин на тиждень) під час всього робочого стану не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків у нащадків.
За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:
надзвичайно небезпечні: ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон, бензапірен, фосген);
високонебезпечні: ГДК 0,1-1,0 мг/м3 (кислота сірчана та соляна, хлор, їдкі луги, азоту оксиди, йод, марганець, бензол);
помірно небезпечні: ГДК 1,0-10,0 мг/м3 (толуол, ксилол, спирт метиловий, тютюн, ангідрид сірки);
мало небезпечні: ГДК понад 10,0 мг/м3 (ацетон, аміак, бензин, гас, вуглецю оксид, етиловий спирт, скипидар).
В списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини.
О – гостронаправленої дії;
А – алергічної дії;
К – канцерогенної дії;
Ф – фіброгенної дії.
При вмісті в повітрі робочої зони декількох речовин односпрямованої дії слід дотримуватись наступної умови:
С1/ГДК1 + С2/ГДК2 + ... + Сn/ГДКn<=1, (2.1)
де С1, С2, ... Сп - фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі, мг/м3; ГДК1 ГДК2, ... ГДКn - гранично допустимі концентрації (табличні дані) шкідливих речовин, мг/м3.
До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться шкідливі речовини, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
Шкідливі речовини в виді газів, парів, аерозолів проникають в організм людини головним чином через органи дихання.
Цей шлях дуже небезпечний, тому що шкідливі речовини потрапляють в кров і попадають в велике коло кровообігу, розносяться по всьому організму. При цьому дія їх набагато сильніша і швидша, ніж при попаданні в організм іншими шляхами. Поступаючи в кров, вони викликають інтоксикацію.
Вуглецю оксид (чадний газ, СО) – газ без запаху, без кольору, виникає під час неповного спалювання органічних з'єднань. Попадаючи в легені, надзвичайно легко (в 250-300 разів швидше кисню) з'єднується з гемоглобіном крові, позбавляє еритроцити (червоні кров'яні тільця) здатності транспортувати кисень, настає кисневе голодування, запаморочення, задуха, втрата свідомості й навіть смерть. При вмісті в повітрі 0,16% СО отруєння наступає через 1 год., а концентрація 0,4% СО смертельнонебезпечна навіть при короткочасному перебуванні. Необхідно також відмітити, що СО допомагає відкладанню ліпідів на стінах кровоносних судин, погіршуючи їх проходимість, особливо в коронарних судинах серця і головного мозку.
Азоту оксиди (N0, N02) – надзвичайно небезпечні гази. їх багато є в районах ТЕС, хімічних та металургійних заводів. З'єднуючись з водою в дихальних шляхах, вони утворюють азотну та азотисту кислоти, що спричиняє сильні подразнення слизових оболонок, тяжкі захворювання.
Свинець і його сполуки проникають в організм людини через шкіру, органи дихання, з питною водою та продуктами харчування і накопичуються в крові людини. Це в свою чергу призводить до анемії (важкого свинцевого отруєння), головного і м'язового болю, втрати свідомості, функціональних змін у центральній нервовій системі.
Автомобільний бензин – при кімнатній температурі випаровується із швидкістю 40 г/год з поверхні м2. Концентрація бензину 3-4 г м3 через 2-3 хв. викликає кашель, сльози; концентрація 30-40 г/м3 призводить до отруєння із втратою свідомості після 3-4 вдохів.
Сірки двооксид (сірчаний ангідрид, SО2) – газ без кольору, з різким запахом. Надзвичайно токсичний, особливо для людей, які хворіють на серцево-судинні і легеневі захворювання. Подразнює слизову оболонку очей, органи дихання, викликає важкі форми бронхіту. При концентрації 50 мг/м3 утворює, з'єднуючись з вологою, сірчисту і сірчану кислоти.
Сірководень (Н2S) – викликає порушення внутрішньо-тканинного дихання, тканини перестають засвоювати кисень. При концентрації 0,02% вже через 5-10 хв. з’являється пекучий біль слизових оболонок очей і органів дихання; при 0,06-0,07% – набухання легенів; понад 0,08% – втрата свідомості і може настати смерть від паралічу дихання.
Коротка характеристика деяких інших шкідливих речовин наведена в табл. 2, додатку.
До основних засобів захисту людини від впливу шкідливих речовин відносять:
гігієнічне нормування їх вмісту у повітрі;
герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих речовин за рахунок місцевої вентиляції;
різні методи очищення газових викидів в атмосферу(адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення);
нормальне функціонування загально обмінної вентиляції, кондиціонування повітря;
контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі.
Для визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують наступні методи:
лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря і проведенні фізико-хімічного аналізу (хромамографічного, фотоколоритричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу;
метод неперервної автоматичної реєстрації в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (наприклад “Сирена-2” на аміак, “Фотон” – на сірководень);
експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміна кольору індикатору в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори УГ-2, ГХ-4 та інші.