Прилади та обладнання, що використовуються в роботі

Для визначення в повітрі концентрації шкідливих газів і парів (оксидів азоту, парів бензину, бензолу, ацетону, толуолу, оксиду вуглецю, хлору і інших) використовують універсальний газоаналізатор УГ-2 з набором індикаторних поршнів і скляних трубок.

Порядок виконання роботи

І. Вивчити зовнішню будову і принцип роботи газоаналізатора УГ-2.

Принцип роботи газоаналізатора УГ-2 заснований на зміні забарвлення індикаторного порошку в трубці після просмоктування через неї повітря, що містить досліджуваний газ. Довжина забарвленого шару в скляній трубці, яку визначають шляхом прикладання до спеціальної шкали, пропорційна концентрації шкідливих газів чи парів в повітрі і часу просмоктування.

Прилад (рис.7.1) складається із корпусу 1, всередині якого знаходиться гумовий сильфон 3 і стакан з пружиною 3. У внутрішніх, гофрах сильфона встановлені кільця 4 для надання йому жорсткості і збереження постійного об'єму. На верхній платі 9 розміщена нерухома втулка 7 для направлення штоку 6 при стисканні сильфона і фіксатор 8. На штуцер 11 з внутрішньої сторони одягнута гумова трубка 12, яка в нижній частині з'єднана з сильфоном. На кінець гумової трубки 10 при аналізі приєднується індикаторна трубка 13. На поверхні штока розміщено чотири канавки з двома поглибленнями 5. При ході штока від одного поглиблення до іншого сильфон забирає заданий об'єм досліджуваного повітря.

Рис. 7.1. Газоаналізатор УГ - 2

1 - корпус; 2 - сильфон; 3 - стакан з пружиною; 4 - кільця; 5 - канавка з двома поглибленнями; 6 - шток; 7 - втулка; 8 - фіксатор; 9 - плата; 10 - трубка; 11 - штуцер; 12 - гумова трубка; 13 - індикаторна трубка.

II. Вивчити методику виконання роботи. Визначити концентрацію газів в повітрі витяжної шафи.

Перед проведенням аналізу стиснути сильфон штоком до верхнього отвору на об'єм 400 мл і зафіксувати це положення фіксатором. Гумову трубку перегнути і затиснути затискачем. Відвести фіксатор і після ривка штока його відпустити. Повітрянозаборний пристрій рахується герметичним, якщо протягом 10 хв. не спостерігається переміщення штока.

Далі необхідно приступити до проведення аналізу. Підібрати індикаторну трубку відповідно до газу і шток з надписом відповідного об'єму (додаток, табл. 6). Вставити шток в отвір газоаналізатора і стиснути сильфон. Звільнити індикаторну трубку від герметизації і приєднати її до гумової трубки. Якщо в досліджуваному повітрі містяться гази чи пари, що заважають визначенню, їх необхідно вловити фільтруючим патроном, який приєднують за допомогою гумової трубки до індикаторної вузьким місцем впритик. Відкрити вентиль балону з газом, закрити витяжну шафу і вставити другий кінець індикаторної трубки в отвір в шафі.

Натиснути однією рукою на головку штока, іншою відвести фіксатор. Як тільки шток почне рухатись, фіксатор відпустити Загальний час повинен відповідати часу, вказаному в табл. 3 (додаток).

Після припинення руху штока вимкнути вентиляцію шафи Відкривши шафу, закрити вентиль на балоні. Зняти індикаторну трубку Зрівнявши нижню межу стовпчика забарвленого порошку індикаторної трубки з початком вимірювальної шкали, знайти цифру за шкалою (додаток, рис.1) Ця цифра вказує концентрацію досліджуваного газу. Порівняти забарвлення порошку в індикаторній трубці з відповідним забарвленням, вказаним в табл. 4(додаток).

Далі патрон від'єднати від індикаторної трубки, закрити заглушками і покласти в ексикатор. Вимкнути вентиляцію шафи.

Одержані результати записати в табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Результати вимірів концентрації шкідливих газів (парів)

Місце відбору проб і номера проб	Газ або пари	Об’єм просмок-туваного повітря, мл	Час аналізу, с	Забарвлення індикаторного порошку		Концентрація газу (парів) досяіджена, мг/м3	ГДК, мг/м3
				До аналізу	Після аналізу

Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

III. Визначити ГДК газів в повітрі на робочих місцях і в приміщенні. Результати записати в табл. 7.2.

Таблиця 7.2.

ГДК досліджуваних газів

№ п/п	Газ (пари)	Характеристика газів (парів)
		Агрегатний стан	Клас небезпеки	ГДК, мг/м3

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання: При аналізі повітря робочої зони на вміст шкідливих газів виявлено, що в ньому міститься: а) оксиду вуглецю (СО) – 0,01% об'єми; б) аміаку (NН₃) – 0,06% об'єми; в) хлору (С1₂) – 0,005% об'єми. Розрахунковим методом показати, чи може людина працювати в такій робочій зоні. При перевищенні одержаної концентрації від ГДК проаналізувати її вплив на організм людини. При необхідності внести пропозиції щодо приведення концентрації шкідливих речовин до ГДК. Якщо концентрація шкідливої речовини задана в об'ємних відсотках, її необхідно перерахувати на концентрацію, виражену в мг/м³ за формулою:

, (7.2)

де К – концентрація шкідливої речовини в повітрі, мг/м³; М - молекулярна маса шкідливої речовини; К_об – об’ємна концентрація, %; Т – абсолютна температура, К; Р_атм – атмосферний тиск, мм.рт.ст.

Результати вимірів та розрахунків записати в табл. 7.3.

Таблиця 7.3.

Результати вимірів та розрахунків

№ п/п	Газ (пари)	Об'ємна концентрація газу (парів) в повітрі, Коб.,%	Молеку-лярна маса газу, М	Темпера-тура повітря, °С	Концен-трація газу, мг/м3	ГДК, мг/м3

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________