- •Міністерство аграрної політики україни таврійський державний агротехнологічний університет
- •Методичні вказівки
- •Мелітополь – 2009
- •Техніка безпеки і правила роботи в хімічній лабораторії.
- •Правила роботи.
- •Лабораторна робота №1. Агрегатний стан речовин
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота №2. Хімічна термодінаміка
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота №3. Хімічна кінетика
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота №4. Хімічна рівновага
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 5. Фазова рівновага і фізико – хімічний аналіз
- •Фазові переходи в однокомпонентній системі. Діаграма стану води
- •Зміна ентальпії, ентропії та ізобарного потенціалу під час фазових переходів
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 6. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 7. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 8. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 9. Окислювально-відновні реакції.
- •Методи упорядкування окисно-відновних рівнянь реакцій.
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Гальванічні елементи.
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 11. Електрохімія (електроліз. Гальванічні покриття)
- •Задачі для розв’язування на занятті:
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 12. Електрохімія (приготування та аналіз акумуляторної кислоти)
- •Свинцевий акумулятор (кислотний).
- •Р озрядження
- •Залізо-нікелевий акумулятор (лужний).
- •З арядження
- •Срібно – цинковий акумулятор.
- •Вимоги до електроліту.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 13. Поверхневі явища і адсорбція
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 14. Колоїдні розчини
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Температура кипіння розведених розчинів
Рідина кипить при температурі, при який тиск насиченого пару рідини дорівнює атмосферному тиску. Так як тиск насиченого пару розчинів нелетучих або малолетучих речовин менший за тиск насиченого пару розчинника, то ці розчини киплять при більш високій температурі, ніж розчинник. Для розведених розчинів таких речовин Рауль установив, що збільшення температури кипіння розчину пропорційне його моляльності.
Закони зниження температури замерзання розведених розчинів та підвищення температури їх кипіння подібні, тому й формули для підвищення температури кипіння (18-20) будуть аналогічні формулам (15-17):
∆tкіп=Kе*b (18)
(19)
(20)
де Δt – підвищення температури кипіння розчинів, яке дорівнює різності температур кипіння розчину (t) та розчинника (t0); ∆t= t -t0; Ке –ебуліоскопічна константа. Ебуліоскопічна константа показує на скільки градусів вище кипить одномоляльний розчин неелектроліту порівняно з чистим розчинником; вона залежить тільки від природи розчинника: для води Ке = 0,52 ; для бензолу Ке = 5,5; для оцтової кислоти Ке = 16,65.
Осмотичний тиск
Вант – Гофф встановив, що осмотичний тиск розведених розчинів підлягає законам, подібним законам ідеальних газів.
Осмотичний тиск розведених розчинів чисельно дорівнює тому тиску, який би виготовляв дану кількість розчиненої речовини, якщо б воно знаходилось у газоподібному стані при заданій температурі та займало об’єм розчину (закон Вант - Гофф).
Рівняння (1,5,6,7,8,9 лабораторної роботи 1) застосовуються до розчинених розчинів, якщо в них тиск газу замінити осмотичним тиском. Наприклад, рівняння 1 має вигляд:
Pосм*V=nRT (21) де Росм – осмотичний тиск, V – об’єм розчину, n – кількість розчиненої речовини, моль, T - абсолютна температура, R - молярна газова постійна. Вставляючи у цей вираз молярну концентрацію С= , отримуємо
Pосм=cRT (22)
Рівняння 21 показує, що при постійній температурі та об’ємі осмотичний тиск залежить тільки від числа розчинених частин та не залежить від природи розчиненої речовини. Якщо осмотичний тиск визначається на досліді та знаємо температуру та концентрацію розчину, то можна розрахувати відносну молекулярну масу розчиненої речовини.
Для дуже розведених розчинів у тих випадках, коли молярну концентрацію розчину (моль/л) можно дорівняти до моляльності, з рівняння (22) та (15) отримуємо співвідношення
(23) де Росм 1 та Росм 2 – осмотичний тиск відповідно першого та другого розчинів, ∆t1 та ∆t2 зниження температури їх замерзання.