1. Цілі та зміст навчання аудіювання.

Розвиток уміння аудіювання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Випускник середньої школи повинен навчитися сприймати на слух усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису. На різних етапах навчання змінюється обсяг аудіотекстів (тривалість їз звучання) та ступінь їх складності. Матеріал для аудіювання – фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення. Необхідно навчати різних видів розуміння тексту: 1)повного розуміння, 2) загального розуміння, 3) критичного розуміня.

Зміст навчання аудіювання включає:

1) лінгвістичний компонент (складається з мовного матеріалу: фонетичного, лексичного та граматичного мінімумів, ситуативно й тематично об’єднаних мовних зразків);

2. психологічний компонент (аудитивні навички та вміння, які забезпечують учням користування іноземною мовою з метою усного спілкування);

Аудитивні навички та вміння:

Фонетичні навички аудіювання: сприймання й розпізнавання окремих звуків, звукосполучень, інтонаційних моделей.

Лексичні навички аудіювання: навички розпізнавання звукових образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння.

Граматичні навички аудіювання: навички розпізнавання на слух граматичних форм і прогнозування граматичних структур.

Уміння аудіювання:

• визначати найбільш інформативні частини повідомлення;

• усувати прогалини в розумінні за рахунок прогнозування на рівні тексту;

• співвідносити текст з ситуацією спілкування;

• членувати аудіотекст на смислові частини і визначати головну думку кожного з них;

• письмово фіксувати основну частину інформації;

• простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту тексту;

• виділяти в тексті логічні ланки: експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку тощо.

Навчальне уміння виконувати вправи включає :

• уміння розуміти інструкцію перед слуханням аудіо тексту;

• уміння орієнтуватися на заголовок тексту;

• уміння утримувати в пам’яті завдання, поставлене до прослухування;

• уміння передати зміст почутого в логічній або хронологічний послідовності.

3)Методологічний компонент (пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання аудіювання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи).

2. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

І. Етап навчання аудіювання на рівні фрази.

ІІ. Етап навчання аудіювання на рівні понадфразовому.

ІІІ. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту.

До системи вправ входять дві підсистеми: 1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання; 2) вправи для розвитку вмінь аудіювання.

1 підсистема включає три групи вправ:

1. вправи для формування фонетичних навичок аудіювання (фонетичного та фонематичного слуху);

2. вправи для формування лексичних навичок аудіювання;

3. вправи для формування граматичних навичок аудіювання.

Мета 1 підсистеми – сформувати слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Сюди входять некомунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

А) Некомунікативні вправи: на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури.

Умовно-комунікативні вправи: аудіювання повідомлень на рівні фрази, запитань.

Вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів.

Б). Спеціальні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

До ІІ підсистеми входять 2 групи вправ:

А) вправи, що готують учнів до аудіювання тексту;

Б) вправи в аудіюванні тексту.

Мета вправ ІІ підсистеми –розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні (аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні) та комунікативні (вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації).

Етапи роботи з текстом.

У процесі навчання аудіювання учитель має передбачити три етапи роботи з текстом для аудіювання:

1. Дотекстовий етап, на якому відбувається зняття мовних або смислових труднощів тексту, введення в контекст повідомлення, формулювання комунікативної установки на аудіювання тексту.

ІІ. Притекстовий етап, на якому відбувається аудіювання тексту.

ІІІ. Післятекстовий етап передбачає контроль розуміння прослуханого, обговорення змісту, навчання смслової переробки інформації..

Інструкція містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.

Контроль розуміння аудіо тексту може здійснюватися вербальним та невербальним способом.

Невербальні способи контролю:

• виконання дій;

• використання цифр;

• використання сигнальних та облікових карток;

• виготовлення схем, креслень.

• підбір малюнків;

• розташування малюнків.

Вербальні способи контролю:

1). Рецептивні:

• підтвердження або спростування тверджень учні (так-ні);

• вибір пунктів плану до тексту;

• тести з вибором відповіді.

2). Репродуктивні:

• відповіді на запитання;

• переказ змісту тексту рідною або іноземною мовами;

• переклад окремих слів, словосполучень, речень;

• укладання плану;

• формулювання запитань до тексту;

• бесіда на основі змісту тексту.

Рекомендована література:

1. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. –Ніколаєва С.Ю. та ін., К., 1999.

2. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. –К.: Радян. школа, 1988.

3. Дем’яненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы методики обучения иностранным язикам. –К.: Вища школа, 1984.

Практичне заняття 1.