33

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………….……….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УРОКІВ АНАЛІЗУ ПОМИЛОК

1.1. Урок аналізу помилок – різні підходи до його проведення……….5

1.2. Види помилок у письмових роботах …………… ………………...8

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ АНАЛІЗУ ПОМИЛОК

2.1. Форми, методи та прийоми роботи на уроці аналізу контрольного диктанту………………………………………………………………………..15

2.2. Аналіз типових помилок, допущених у переказах, і шляхи їх усунення……………………………………………………………………….18

2.3. Методика проведення аналізу помилок, допущених у творчих роботах………………………………………….……………….…………….24

ВИСНОВКИ…….…………….………………………….………………28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ….………….…………….30

ДОДАТКИ………………………………………………………………..32

ВСТУП

Проблемі уроку аналізу помилок, допущених у письмових роботах учнів присвячено досить багато наукового-методичних праць, авторами яких є Я. Мельничайко, О. Біляєв, Ф. Костильов, С. Омельчук, Н. Дика, Г. Бережна, Т. Донченко, М. Побелян, В. Шуляр, Д. Діордіца, Н. Яремчук, Г. Грицак, Т. Мартиник. Великої уваги заслуговують роботи В. Макаренка, який характеризує існуючі та подає власні форми, методи та прийоми роботи на уроці аналізу помилок, О. Рудницької, яка розробляє системи уроків аналізу помилок та підбирає ефективні шляхи подолання неграмотності у роботах учнів та ін.

Саме на основі цих праць написана дана курсова робота.

Актуальність теми дослідження. Аналіз помилок і постійна робота над їх усуненням є запорукою підвищення грамотності учнів, тому робота над помилками є вагомим компонентом навчання.

У цілому вдосконалення написаного учнями – це завдан­ня не лише уроків аналізу помилок, допущених у письмових роботах, йо­го елементи повинні використовуватися на кож­ному занятті. Знання різних видів помилок, навички вдумливо працювати з чернеткою, редагу­вати написане, розвинене мовне чуття, орфо­графічна та пунктуаційна пильність допоможуть зробити учнівське мовлення точним і правиль­ним, а отже, красивим, досконалим, образним – а це і є запорукою духовного розвитку людини. Саме вчителям-словесникам слід допомогти учням розібратися в класифікації видів помилок, підбирати ефективні методи, прийоми та форми роботи на уроках для засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками, які допоможуть запобігти тим чи іншим помилкам у письмових роботах.

Метою дослідження є вивчення класифікацій видів помилок та специфіки уроків аналізу помилок.

Об’єктом дослідження є аналіз помилок, допущених у письмових роботах учнів.

Предметом дослідження є форми, методи та прийоми роботи, які використовуються на уроках аналізу помилок та класифікації видів помилок.

Завданнями дослідження є:

1) дослідити класифікації видів помилок;

2) виокремити найбільш доступну школярам класифікацію видів помилок;

3) з’ясувати типові помилки, які трапляються у письмовому мовленні учнів;

4) проаналізувати типові помилки, допущені у письмових роботах учнів;

5) підібрати ефективні методи та прийоми роботи на уроках аналізу помилок для подолання неграмотності учнів.

Теоретичне значення дослідження основане на узагальненні теоретико-методичних засад уроків аналізу помилок.

Практична цінність дослідження пов’язана із перспективою застосування його результатів у процесі подальшого викладання у загальноосвітній школі.

Структура дослідження: вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури та додатки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УРОКІВ АНАЛІЗУ ПОМИЛОК

1. Урок аналізу помилок – різні підходи до його проведення

Проблема помилок у мовленні школярів давня і водночас актуальна. Її намагалися розв’язувати українські та російські лівгводидакти (М. Пентилюк, О. Баринова, Я. Мельничайко, Ф. Сергєєв, Н. Сулименко, О. Текучов тощо). Тому зараз у нас є велика кількість класифікацій видів помилок, які нескладно відшукати в посібниках, статтях, працях методистів, наукових статтях тощо, але існує невелика кількість досліджень, які стосувалися б теми уроків аналізу помилок.

Переможець Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-99» Володимир Макаренко дає рекомендації щодо проведення уроків аналізу помилок та подає фрагменти уроку, які дають змогу учням навчитися уміло користуватися назвами різновидів помилок: змістові, мовленнєві, граматичні, орфографічні, пунктуаційні. Цікавою є рекомендація вчителеві про ведення спеціального зошита, де він записує помилки кожного учня (така робота дає змогу постійно контролювати грамотність) і кожен учень має вести орфографічний словник , яким користується під час виконання як і домашньої, так і класної робіт. Автор наголошує на необхідності врахування вікових особливостей учнів [7; 8].

Г. Л. Грицак подає не тільки системи уроків роботи над помилками, але й розробки нетрадиційних уроків. Використовує роботу з картками, завдання на встановлення відповідності, орфографічні вправи (розподільний диктант, вибіркове списування), індивідуальні завдання, вправи на переклад та аналіз текстів, на редагування словосполучень та речень, роботу зі словниками, складання схем та ін. [2, c. 22-37]

Варто взяти до уваги методичні рекомендації О. Рудницької щодо аналізу помилок та запобігання їм у письмових роботах. Вона говорить про ефективність застосування лексичних та граматичних вправ, вправ на редагування та завдань для самостійної роботи над помилками, пропонує учням вести спеціальні зошити для фіксування помилок, що трапляються в усному мовленні [17, c. 2-5]. Цінними для вчителя є розробки уроків роботи над помилками, під час яких О. Рудницька пропонує використовувати різнорівневі завдання (учням, які написали переказ найкраще, вона пропонує завдання вищої складності), вправи на редагування, лексико-граматичні хвилинки, комп'ютерні диктанти та ін. [18, c. 22-29].

Дика Н. дає ряд рекомендацій щодо роботи над граматичними помилками та пропонує типові вправи, які можна використовувати на уроках аналізу помилок [3; 4].

В своїх роботах Шуляр В., Діордіца Д. [20, с.1-5] та Донченко Т. [5, с. 3-6]. розповідають про важливість правильної підготовки до написання переказу ( про етапи роботи над переказом) та про способи запобігання помилок у письмових роботах учнів, зокрема про використання різних вправ на аналіз текстів та роботу зі словниками, таблицями та схемами.

Наталія Яремчук говорить про недосконалі класифікації різновидів помилок в усному та писемному мовленні. Подає найтиповіші помилки учнів, причини їх виникнення та характеризує їх [21, с. 67].

Ф. В. Костильов пише про систему, методи та способи попередження помилок в роботах учнів [6, с. 66]. Учитель Олена Риженко досліджує причини виникнення помилок у роботах учнів, їх профілактику та показує ефективні вправи для покращення орфографічної пильності у дітей та попередження різних типів помилок [16, с. 66].

Г. В. Бережна дає чітку класифікацію стилістичних помилок, описує попередні надбання вчених щодо цієї теми та викриває недоліки, що є в інших класифікаціях саме стилістичних помилок. Вона вважає, що помилки стилістичного характеру потрібно розглядати ширше для того, щоб учитель зміг працювати над запобіган­ням стилістичним помилкам під час вивчення лексики й фразеології, фонетики, морфології й синтаксису, а також характеризуючи засоби художньо-образної мови літературних творів. Тому пропонує виділити такі групи стилістичних по­милок:

1) стилістико-лексичні та фразеологічні

2) стилістико-фонетичні;

3) стилістико-морфологічні;

4) стилістико-синтаксичні;

5) стилістичні по­милки, пов’язані з використанням художніх засобів мови. Також наводить приклади найпоширеніших в учнівських творах недоречностей [1, с.80].

Алла Ярмолюк зазначає, що немає єдиного підходу до термінологічного визначення стилістичних і лексичних помилок. Пише про принципи, які лягли в основу систематизації помилок та дає свій поділ помилок на різновиди [22, с. 7].

Значний вклад у дослідження з питань навчання орфографії учнів зробив І. М. Хом’як, який подає різні ефективні методи та прийоми навчання грамотності учнів та поради вчителям щодо вивчення орфографії в сучасних умовах тощо.

Також проблеми аналізу та запобігання помилок в учнівських роботах висвітлено в працях Л. Мацько, О. Рудницької [17; 18], яка не тільки займається аналізом помилок, допущених в учнівських роботах, а й дає ряд уроків щодо роботи над помилками, Т. Донченко, яка дає рекомендації та ефективні методи роботи з учнями на таких уроках тощо [5, с. 3-6].

Отже, на сьогодні немає єдиного підходу щодо проведення уроків аналізу помилок, але є цілий ряд уроків, на яких використовуються ефективні методи, прийоми та форми роботи над роботи над помилками.