Хід роботи:

Складаємо робочу схему проведення досліду.

У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується до обговореного порядку змішування розчинів.

Розрахунок концентрації сечовини за формулою:

С = 16,65 ∙ Е досл. пр. / Е кал. пр.

де: С – концентрація сечовини в пробі, ммоль, ;

16,65 – калібрувальна концентрація сечовини, ммоль/л;

Е досл. пр. − оптична щільність дослідної проби, од. опт. щільності;

Е кал. пр. – оптична щільність калібрувальної проби, од. опт. щільності.

Контроль якості: достовірність одержуваних результатів контролюють за допомогою атестованих контрольних сироваток “Ліонорм” (Чехія) або “Біоконт С”.

Нормальна концентрація сечовини у сироватці крові – 2,5 – 7,5 ммоль/л.

Висновок до лабораторної роботи.

Таблиця

Відміряти у пробірку, мл	Аналізує-мий матеріал	Калібру-вальний розчин	Фізіоло- гічний розчин	Розчин тіосеми- карбазиду	Розчин діацетил-моноок-симу	Показники оптичної щільності
						Е кал. пр.	Е досл. пр.
1	2	3	4	5	6	7	8
Холоста проба (контроль)	–	–	0,02	2,00	2,00
Калібрува-льна проба	–	0,02	–	2,00	2,00
Дослідна проба 1.	0,02	–	–	2,00	2,00
2.	0,02	–	–	2,00	2,00
3.	0,02	–	–	2,00	2,00
4.	0,02	–	–	2,00	2,00
5.	0,02	–	–	2,00	2,00
6.	0,02	–	–	2,00	2,00
7.	0,02	–	–	2,00	2,00
8.	0,02	–	–	2,00	2,00
9.	0,02	–	–	2,00	2,00
10.	0,02	–	–	2,00	2,00
Пробірки закривають ковпачком (або накривають алюмінієвою фольгою), перемішують вміст і одночасно поміщають у бурхливо киплячу водяну баню рівно на 10 хв. Потім пробірки швидко охолоджують у проточній воді. Виміряють оптичну щільність дослідної проби (Е досл.) і калібрувальної проби (Е кал.) проти холостої проби. Забарвлення стабільне протягом 15 хв. Якщо після нагрівання розчин у пробірці з дослідною пробою мутний, то його центрифугують протягом 5 хв. або депротеїнують розчином трихлороцтової кислоти.

Модуль 2. «Обмін ліпідів. Обмін води та мінеральних солей. Біохімія крові.

Механізм М'язового скорочення.

Біологічні мембрани»

Заняття № 5

Тема: Перетравлення, всмоктування, ресинтез ліпідів. Обмін ліпідів.

Цілі заняття:

− сформувати уявлення про механізм перетравлення ліпідів в шлунку, в кишечнику; роль жовчі; всмоктування ліпідів їжі;

− сформувати уявлення про метаболізм триацигліцеролів;

− сформувати уявлення про α і ω-окиснення жирних кислот;

− сформувати уявлення про β-окиснення жирних кислот;

− сформувати уявлення про ацетил-КоА;

− сформувати уявлення про синтез вищих жирних кислот;

− сформувати уявлення про регуляцію метаболізму ліпідів;

− сформувати уявлення про біосинтез і транспорт холестерину і його регуляцію;

− сформувати уявлення про роль різних органів і тканин в обміні ліпідів;

− засвоїти методику визначення концентрації холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) і клініко-діагностичне значення даного методу.

 Домашнє (письмове) завдання

Завдання 1. Опишіть етапи перетравлення і всмоктування ліпідів (в вигляді схеми).

Завдання 2. Заповніть таблицю «Перетравлення ліпідів»:

	Панкреатична ліпаза	Ліпопротеїнліпаза	ТАГ-ліпаза
1	2	3	4
Локалізація реакції
Активатори реакції
Основні продукти реакції
Доля продуктів реакції

Завдання 3. Заповніть таблицю «Види окиснення жирних кислот»:

Вид окиснення	Локалізація	Види окислювальних жирних кислот
1	2	3
α-окиснення
ω-окиснення
β-окиснення	1)
	2)

 Контрольні запитання до теми

1. Перетравлення ліпідів їжі: перетравлення ліпідів в шлунку, в кишечнику; роль жовчі; панкреатична ліпаза.

2. Всмоктування ліпідів в кишечнику; фактори, які впливають на всмоктування ліпідів.

3. Метаболізм триацигліцеролів.

4. α і ω-Окиснення, як вторинний шлях обміну жирних кислот.

5. β-Окиснення вищих жирних кислот: реакції активації, роль карнітину в транспорті ацильних залишків вищих жирних кислот.

6. Загальний вихід високоенергетичного фосфату при окисленні вищих жирних кислот (на прикладі пальмітоїл-КоА).

7. Ацетил-КоА як центральний метаболіт. Шляхи його споживання в клітинах.

8. Синтез жирних кислот.

9. Регуляція метаболізму ліпідів: регуляція синтезу і депонування ліпідів.

10. Біологічне значення холестерину.

11. Біосинтез і транспорт холестерину і його регуляція.

12. Роль різних органів і тканин в обміні ліпідів.

13. Принцип визначення концентрації холестерину у біологічних рідинах (за методом Ілька) і клініко-діагностичне значення даного методу.