Перша домедична допомога

1. Відключити електричний струм, що діє на постраждалого; загасити спиртовий пальник; якщо зайнявся одяг, то необхідно накрити ділянку, що горить, підручним предметом (рушник, халат, піджак) або постраждалий має лягти на підлогу і перекочуватися, намагаючись загасити вогонь. Після цього постраждалому надати медичну допомогу.

2. При відсутності у постраждалого пульсу і дихання, після електротравми, терміново здійснюють штучне дихання з рота в рот і закритий масаж серця (на одне вдмухування 4-5 натиснень на нижню третину грудини; ритм − одне натиснення на секунду).

3. Перев'язувальні матеріали (вата, бинти, серветки), необхідні розчини і медикаменти знаходяться в аптечці, встановленій у лабораторії.

4. При термічних опіках зробити примочки розчином перманганату калію або етилового спирту і змазати маззю від опіків.

5. При опіках кислотою старанно промити уражене місце спочатку проточною водою, а потім обробити розчином гідрокарбонату натрію.

6. При опіках їдкими лугами промити уражене місце проточною водою, а потім обробити розведеною оцтовою кислотою.

7. Якщо кислоти або луги потрапили в очі, слід миттєво їх промити дистильованою водою, а потім обробити 1 % розчином гідрокарбонату натрію у випадку потрапляння кислоти або 1 % розчином борної кислоти при потраплянні лугу, після чого знову старанно промити дистильованою водою.

8. При порізах склом видалити його уламки з рани, змазати йодною настойкою і, якщо потрібно, накласти пов'язку.

9. При отруєнні парами отрути, постраждалого винести на свіже повітря, дати міцний чай або каву.

Модуль 1. «Обмін вуглеводів. Обмін білків, амінокислот» Заняття № 1, 2

Тема: Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення. Перетравлення вуглеводів. Обмін вуглеводів

Цілі заняття:

− закріпити знання про загальні закономірності обміну речовин, поняття біологічного окиснення;

− сформувати уявлення про перетравлення вуглеводів їжі; всмоктування вуглеводів в кишечник і потрапляння глюкози в клітини;

− сформувати уявлення про анаеробне окиснення вуглеводів: гліколіз; окиснення пірувату; вихід АТФ;

− сформувати уявлення про глюконеогенез; і регуляцію гліколізу під дією гормонів і глюконеогенезу;

− сформувати уявлення про пентозофосфатний шлях;

− сформувати уявлення про тканинне дихання і роль НАДФ⁺ в клітині;

− сформувати уявлення про глікоген тканин, м’язів, печінки; його метаболізм в печінці і синтез в скелетних м’язах;

− засвоїти методику визначення концентрації глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидазним методом і клініко-діагностичне значення даного методу.

 Домашнє (письмове) завдання

Завдання 1. Заповніть таблицю «Перетравлення вуглеводів»:

Назва ферментів, місце їх синтезу	Місце дії ферментів (відділ ШКТ)	Хімічна реакція	Зв’язок, який гідролізується
1	2	3	4

Завдання 2. Заповніть таблицю «Гормональна регуляція концентрації глюкози в крові»:

Назва гормону	Місце синтезу гормону	Хімічна природа гормону	Клітини- мішені	Вплив на обміну вуглеводів	Вплив на концентрацію глюкози в крові
1	2	3	4	5	6
Інсулін
Адреналін
Глюкагон
Кортізол

Завдання 3. Впишіть в таблицю «Енергетичний ефект аеробного розпаду глюкози» кількість молекул АТФ, яка використовується (− АТФ), або кількість молекул АТФ, яка синтезується (+ АТФ). Знайдіть сумарний енергетичний ефект окиснення 1 молекули глюкози до СО₂ і Н₂О.

Етапи аеробного розпаду глюкози	− АТФ	+ АТФ	Спосіб фосфорилювання
1	2	3	4

Завдання 4. Напишіть пентозофосфатний цикл у вигляді схеми (включаючи формули речовин і ферменти, які приймають участь в цьому циклі).

Завдання 5. Заповніть таблицю:

Комплекс дихального ланцюга	Назва ферменту	Приймає чи ні участь в переносі:		Кофермент (назва, формула)	Акцептор електронів
		електронів	протонів
1	2	3	4	5	6
I
II
1	2	3	4	5	6
III
IV

Завдання 6. Дайте визначення поняттям субстратне і окислювальне фосфорилювання.

 Контрольні запитання до теми

1. Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення.

2. Перетравлення вуглеводів їжі: перетравлення полісахаридів за участю слини; панкреатична амілаза; полісахариди, які перетравлюються та не перетравлюються; перетравлення олігосахаридів.

3. Всмоктування вуглеводів в кишечник. Потрапляння глюкози в клітини.

4. Гліколіз (субклітинна локалізація, етапи: неокислювальний, гліколітичної оксидоредукції, реакції, ферменти, енергетичний вихід і механізм утворення АТФ, біологічна роль).

5. Гліколіз і окиснення пірувату: окислювальне декарбоксилювання піровіноградної кислоти (субклітинна локалізація, реакції, ферменти, коферменти, біологічна роль, вихід АТФ).

6. Глюконеогенез − шлях утворення глюкози із молочної кислоти.

7. Регуляція гліколізу і глюконеогенезу під дією гормонів (інсулін, адреналін, глюкагон, глюкокортикоїди).

8. Пентозофосфатний шлях (субклітинна локалізація, етапи, реакції, ключові ферменти, метаболіти, біологічна роль).

9. Тканинне дихання: комплекси дихального ланцюга. Уміти включати субстрати циклу Кребса (ізоцитрат, α-кетоглутарат, малат, сукцинат) в дихальний ланцюг. Роль НАДФ⁺ в клітині.

10. Глікоген тканин, м’язів, печінки.

11. Метаболізм глікогену в печінці.

12. Глікогеноліз. Фосфороліз глікогену.

13. Синтез глікогену в скелетних м’язах.

14. Принцип визначення концентрації глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидазним методом і клініко-діагностичне значення даного методу.