- •Рецензент проф. В.Д. Бовт
- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •З метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків забороняється:
- •Перша домедична допомога
- •Модуль 1. «Обмін вуглеводів. Обмін білків, амінокислот» Заняття № 1, 2
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи:
- •Аналіз проводиться у відповідності за схемою, наведеною у таблиці.
- •Заняття № 3, 4
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи:
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується до обговореного порядку змішування розчинів.
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи:
- •Заняття № 6
- •Заняття №7
- •Заняття №8
- •Глосарій
- •Тестовий контроль тема: Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення
- •Тема: обмін вуглеводів
- •Тема: обмін білків, амінокислот
- •Тема: обмін ліпідів
- •Тема: Обмін води та мінеральних солей
- •Тема: біохімія крові
- •2. Склад плазми крові:
- •Альбуміни – це:
- •4. Функція альбумінів:
- •5. Після проведення електрофорезу на бумазі в плазмі крові виявляють альбуміни в наступному %-ному співвідношенні:
- •6. Глобуліни − це:
- •7. Фібриноген − це:
- •8. Ендогенними інгібіторами протеолітичних ферментів являються:
- •9. Імуноглобуліни, які здатні активувати систему комплемента:
- •10. Кріоглобуліни − це:
- •15. Інтерферон – це:
- •Тема: Механізм м’язового скорочення
- •9. Актин − це:
- •10. Тропоміозин − це:
- •18. В результаті другої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •19. В результаті третьої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •20. В результаті четвертої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •29. В м'язах-розгиначах є:
- •30. Для будови міосимпластів невірні положення:
- •Тема: Біологічні мембранИ
- •Роль плазматичної мембрани:
- •2. Роль ядерної мембрани:
- •3. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •4. Роль мембрани аппарату Гольджі:
- •5. Роль мембрани лізосом:
- •15. Ендоцитоз − це:
- •16. Екзоцитоз − це:
- •17. Проста дифузія характеризується:
- •18. Полегшена дифузія характеризується:
- •19. До активного транспорту відносяться:
- •20. Аденілатциклазна система включає:
- •21. Стимулюючий і інгібуючий білок (g-білок) є:
- •22. Фермент аденілатциклаза складається з:
- •23. Субстратом для аденілатциклази є:
- •24. Інозитолфосфатна система включає:
- •Еталони відповідей до тестових питань тема: Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення
- •Тема: обмін вуглеводів
- •Тема: обмін білків, амінокислот
- •Тема: обмін ліпідів
- •Тема: Обмін води та мінеральних солей
- •Тема: біохімія крові
- •Тема: Механізм м’язового скорочення
- •Тема: Біологічні мембранИ
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Для нотаток
- •Хімічні процеси в живИх організмАх Методичні вказівки
Тема: Механізм м’язового скорочення
1. М’язова тканина складає … від маси тіла людини:
А. 50%.
Б. 40%.
В. 60%.
Г. 70%.
2. У новонароджених м’язова тканина складає … від маси тіла дитини:
А. 50%.
Б. 40-50%.
В. 20-22%.
Г. 25-30%.
3. В тілі людини налічується близько:
А. 400 м'язів.
Б. 500 м'язів.
В. 300 м'язів.
Г. 200 м'язів.
4. Для ембріональної м'язової тканини характерний високий вміст:
А. Ліпідів.
Б. Білків.
В. Вуглеводів.
Г. Нуклеопротеїнів.
5. Які м'язи утворюють стінки кровоносних судин, кишечнику і шлунку:
А. Поперечно-полосаті.
Б. Скелетні.
В. Гладкі.
6. З якої м'язової тканини складаються серцеві м'язи:
А. Гладкої.
Б. Поперечно-полосатої.
В. Скелетної.
7. До якого типу м'язової тканини відносяться кругові м'язи рта і очей:
А. Поперечно-полосаті.
Б. Гладкі.
В. Скелетні.
8. Міозин – це:
А. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білкі міститься 7 молекул G-актину. Молекула білка закривається активні центри зв'язування актину на поверхні глобул актину.
Б. Білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симметрична. Мономери актина упаковуються в полімер тільки в визначенній оріентації.
В. Крупний олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складає із 6 субодиниць, які попарно однакові.
9. Актин − це:
А. Скорочувальний білок, який схожий на «намисто», кожна частина представляє собою мономер. Молекула не симметрична. Мономери актина упаковуються в полімер тільки в визначенній оріентації.
Б. Олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складає із 6 субодиниць, які попарно однакові.
В. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білкі міститься 7 молекул G-актину. Молекула білка закривається активні центри зв'язування актину на поверхні глобул актину.
10. Тропоміозин − це:
А. Крупний олігомерний білок, молекулярна маса 500 кДа, складає із 6 субодиниць, які попарно однакові.
Б. Білок, до складу якого входять шість поліпептидних ланцюга − 2 «важких» ланцюга і 4 «легких» ланцюга. Ланцюги асоційовані один з одним нековалентними зв'язками.
В. Фібрилярний білок, молекулярна маса − 70 кДа. Має вигляд α-спіралі. В тонкій нитці на 1 молекулу цього білкі міститься 7 молекул G-актину. Молекула білка закривається активні центри зв'язування актину на поверхні глобул актину.
11. Функціональною одиницею поперечно-полосатої мускулатури є:
А. Сакроплазма.
Б. Сарколема.
В. Саркомер.
12. Саркомер – структурна одиниця:
А. Міопласту.
Б. Міофибрили.
В. Сарколеми.
Г. Саркоплазми.
13. До складу товстої нитки входять:
А. Тропоміозин.
Б. Актин.
В. Тропонін.
Г. Міозин.
14. Тонкі нитки саркомера утворені білком:
А. Актином.
Б. Міозином.
В. Тропоніном.
Г. Тропоміозином.
15. Ковзання актинових і міозинових ниток один відносно одного забезпечується періодичними змінами конформації білка:
А. Актину.
Б. Міозину.
В. Тропоніну.
Г. Тропоміозину.
16. Джерелом енергії при м’язовій діятельності виступає:
А. Синтез АТФ.
Б. Розпад АТФ з утворенням АМФ і неорганічного фосфату.
В. Розпад АТФ з утворенням АДФ і неорганічного фосфату.
Г. Розпад АТФ з утворенням АДФ, АМФ.
17. В результаті першої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
А. Гідроліз АТФ (відбувається на каталітичній ділянці активного центра головки). Продукти гідролізу залишаються фіксованними, а енергія, яка виділяється акумулюється в головці.
Б. Міозин здатний взаємодіяти з актином тонких ниток. Приєднання актину до міозину збільшує АТФазную активність міозину, в результаті швидкість гідролізу АТФ збільшується в 200 раз.
В. Сорбція субстрату. АТФ фіксується на адсорбційній ділянці активного центра головки міозину.
Г. Конформаційні зміни молекули міозина, в результаті яких відбувається обертання головки міозину.