- •Рецензент проф. В.Д. Бовт
- •Зміст лабораторного заняття:
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •З метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків забороняється:
- •Перша домедична допомога
- •Модуль 1. «Обмін вуглеводів. Обмін білків, амінокислот» Заняття № 1, 2
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи:
- •Аналіз проводиться у відповідності за схемою, наведеною у таблиці.
- •Заняття № 3, 4
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи:
- •У пробірки відміряють послідовно, відповідно таблиці, біологічну рідину і робочі розчини. Для зменшення похибки аналізу рекомендується до обговореного порядку змішування розчинів.
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи:
- •Заняття № 6
- •Заняття №7
- •Заняття №8
- •Глосарій
- •Тестовий контроль тема: Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення
- •Тема: обмін вуглеводів
- •Тема: обмін білків, амінокислот
- •Тема: обмін ліпідів
- •Тема: Обмін води та мінеральних солей
- •Тема: біохімія крові
- •2. Склад плазми крові:
- •Альбуміни – це:
- •4. Функція альбумінів:
- •5. Після проведення електрофорезу на бумазі в плазмі крові виявляють альбуміни в наступному %-ному співвідношенні:
- •6. Глобуліни − це:
- •7. Фібриноген − це:
- •8. Ендогенними інгібіторами протеолітичних ферментів являються:
- •9. Імуноглобуліни, які здатні активувати систему комплемента:
- •10. Кріоглобуліни − це:
- •15. Інтерферон – це:
- •Тема: Механізм м’язового скорочення
- •9. Актин − це:
- •10. Тропоміозин − це:
- •18. В результаті другої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •19. В результаті третьої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •20. В результаті четвертої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
- •29. В м'язах-розгиначах є:
- •30. Для будови міосимпластів невірні положення:
- •Тема: Біологічні мембранИ
- •Роль плазматичної мембрани:
- •2. Роль ядерної мембрани:
- •3. Роль ендоплазматичного ретикулуму:
- •4. Роль мембрани аппарату Гольджі:
- •5. Роль мембрани лізосом:
- •15. Ендоцитоз − це:
- •16. Екзоцитоз − це:
- •17. Проста дифузія характеризується:
- •18. Полегшена дифузія характеризується:
- •19. До активного транспорту відносяться:
- •20. Аденілатциклазна система включає:
- •21. Стимулюючий і інгібуючий білок (g-білок) є:
- •22. Фермент аденілатциклаза складається з:
- •23. Субстратом для аденілатциклази є:
- •24. Інозитолфосфатна система включає:
- •Еталони відповідей до тестових питань тема: Загальні закономірності обміну речовин. Біологічне окиснення
- •Тема: обмін вуглеводів
- •Тема: обмін білків, амінокислот
- •Тема: обмін ліпідів
- •Тема: Обмін води та мінеральних солей
- •Тема: біохімія крові
- •Тема: Механізм м’язового скорочення
- •Тема: Біологічні мембранИ
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Для нотаток
- •Хімічні процеси в живИх організмАх Методичні вказівки
18. В результаті другої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
А. Гідроліз АТФ (відбувається на каталітичній ділянці активного центра головки). Продукти гідролізу залишаються фіксованними, а енергія, яка виділяється акумулюється в головці.
Б. Сорбція субстрату. АТФ фіксується на адсорбційній ділянці активного центра головки міозину.
В. Міозин здатний взаємодіяти з актином тонких ниток. Приєднання актину до міозину збільшує АТФазную активність міозину, в результаті швидкість гідролізу АТФ збільшується в 200 раз.
Г. Конформаційні зміни молекули міозина, в результаті яких відбувається обертання головки міозину.
19. В результаті третьої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
А. Сорбція субстрату. АТФ фіксується на адсорбційній ділянці активного центра головки міозину.
Б. Міозин здатний взаємодіяти з актином тонких ниток. Приєднання актину до міозину збільшує АТФазную активність міозину, в результаті швидкість гідролізу АТФ збільшується в 200 раз.
В. Гідроліз АТФ (відбувається на каталітичній ділянці активного центра головки). Продукти гідролізу залишаються фіксованними, а енергія, яка виділяється акумулюється в головці.
Г. Конформаційні зміни молекули міозина, в результаті яких відбувається обертання головки міозину.
20. В результаті четвертої стадії ферментативної реакції м'язового скорочення відбувається:
А. Гідроліз АТФ (відбувається на каталітичній ділянці активного центра головки). Продукти гідролізу залишаються фіксованними, а енергія, яка виділяється акумулюється в головці.
Б. Міозин здатний взаємодіяти з актином тонких ниток. Приєднання актину до міозину збільшує АТФазную активність міозину, в результаті швидкість гідролізу АТФ збільшується в 200 раз.
В. Сорбція субстрату. АТФ фіксується на адсорбційній ділянці активного центра головки міозину.
Г. Конформаційні зміни молекули міозина, в результаті яких відбувається обертання головки міозину.
21. При збудженні поперечно-полосатого м'язового волокна іони Са2+ рухаються:
А. Із внутрішньоклітинного простору в саркоплазму.
Б. Із зовнішньоклітинного простору в саркоплазматичний ретикулум.
В. Із саркоплазматичного ретикулума в саркоплазму.
Г. Із саркоплазми в саркоплазматичний ретикулум.
22. Яка роль іонов Са2+ в механізмі скорочення поперечно-полосатого м'язового скорочення?
А. Вход в клітину іонов Са2+ забезпечують розвиток потенціалу дії в м’язовому волокні.
Б. Іони Са2+ мінюють конформацію білка міозину.
В. Іони Са2+ змінюють конформацію білка тропоніну.
Г. Іони Са2+ забезпечують зв'зування АТФ з актино-міозиновим комплексом.
23. Приєднання молекули АТФ до міозину забезпечує:
А. Утворення комплексу між актином і головкою міозину.
Б. Зміну конформації головки міозина.
В. Роз'єднання актина і головки міозина.
Г. Відновлення конформації міозина.
24. Роз'єднання поперечно-полосатих м’яз відбувається завдяки:
А. Виснаження запасів АТФ.
Б. Дифузії Са2+ із саркоплазми в тканьову рідину.
В. Дифузії Са2+ із саркоплазми в саркоплазматичний ретикулум.
Г. Активному транспорту Са2+ із саркоплазми в тканьову рідину.
Д. Активному транспорту Са2+ із саркоплазми в саркоплазматичний ретикулум.
25. По відношенню міофібрил, мітохондрій і міоглобіна розрізняють:
А. Білі, червоні волокна.
Б. Червоні, проміжні волокна.
В. Білі, червоні, проміжні волокна.
Г. Проміжні волокна.
26. За функціональними особливостями м'язові волокна поділяють на:
А. Швидкі, повільні.
Б. Швидкі, повільні, проміжні.
В. Швидкі, проміжні.
27. Червоні м'язи − це:
А. «Повільні» оксидативні м'язи. До складу входять багато мітохондрій, висока активність ферментів окислювального фосфорилювання. Необхідні для роботи в аеробному режимі.
Б. «Швидкі», гліколітичні м'язи. В них багато глікогену, висока активність ферментів гліколізу, креатинфосфокінази, міокінази. Забезпечують максимальну роботу, але короткочасну.
28. Білі м'язи − це:
А. «Швидкі», гліколітичні м'язи. В них багато глікогену, висока активність ферментів гліколізу, креатинфосфокінази, міокінази. Забезпечують максимальну роботу, але короткочасну.
Б. «Повільні» оксидативні м'язи. До складу входять багато мітохондрій, висока активність ферментів окислювального фосфорилювання. Необхідні для роботи в аеробному режимі.