Визначення домішок у товарному зерні пшениці

Обладнання й матеріали: дільник, вага технічна, розбірні дошки, шпателі, розетки картонні, підковоподібний магніт, колекція домішок (смітної, зернової та шкідливої), зразки зерна.

Зернова маса, крім основного компонента – зерна основної культури,– може містити також органічні (зерна інших культурних рослин, бур’янів, пошкоджені зерна – основної та інших культур) і мінеральні домішки. Залежно від їх кількісного та якісного складу зернова маса має різні цінність і придатність для зберігання.

Засміченість зернової маси визначають як при надходженні її під час збирання врожаю на токи для встановлення технології очищення, так і після первинного очищення для підготовки партій зерна для реалізації та вторинного – при очищенні насінного матеріалу.

Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження. У зв’язку з цим виникає потреба вивчати склад домішок, класифікувати і нормувати вміст їх за видами. Засміченість є обов’язковим показником якості, що визначається на всіх етапах хлібообороту.

Розрізняють зернову та смітну домішки зернової маси, а в складі смітної виділяють шкідливу. Склад кожної з домішок у зерні продовольчого призначення певної культури нормується відповідним стандартом. Вимогами стандарту керуються, визначаючи засміченість зерна продовольчого, кормового і технічного призначення при надходженні його на хлібоприймальні пункти (табл. 4).

Таблиця 4.

Базисні і обмежувальні норми зерна основних культур України

Культура	Норми показників якості зерна
	Базисні					обмежувальні
	натура зерна, г/л		вологість, %	домішка, %		вологість, %	домішка, %
				смітна	зернова		смітна	зернова
Пшениця озима	755		14	1	3	17,18	5	15
Пшениця яра, м’яка	755		14	1	2	17,19	5	15
Жито	715		14	1	1	17	5	15
Ячмінь	630		14	2	2	17	8	15
Овес	460		14	1	2	17	8	15
Просо			13	1	1	17	8	15
Гречка			14	1	1	17	8	15
Кукурудза			22	1	2	25	8	15
Рис		14		3	2	19	5	10
Сорго		15		2	2	17	8	15
Горох		16		1	2	20	8	15
Боби кормові		16		1	2	20	8	15
Чина		16		2	3	20	8	15
Квасоля		20		1	2	23	8	15
Люпин кормовий		16		1	4	20	8	15

Смітні домішки понижують стійкість зерна при зберіганні. По своєму походженню смітна домішка різноманітна. До неї відносяться :

- дрібне сміття, яке проходить через сито діаметром отворів 1-1,5 см (для різних культур);

- камінці, грудочки, мінеральні домішки грунту, якщо ця домішка попадає в продукти переробки, то вона обумовлює хрускіт борошна, круп, хліба;

- органічну домішку: полову, остюки, частини рослин;

- смітне насіння всіх дикоростучих і культурних рослин, не зарахованих до основного зерна, зернової і шкідливої домішок.

До цієї фракції у пшениці і житі зараховують зерно вівса, гречки, проса, насіння всіх бобових. При очищені зерна на елеваторах, млинах або інших підприємствах ці домішки видаляють і використовують на відповідні потреби.

- зіпсовані зерна – зерна загнилі, запліснявілі, обвуглілі при сушінні, погризені шкідниками та ін. у таких зерен повністю знецінений ендосперм і можуть міститися речовини з неприємним запахом і смаком, їх зараховують до смітної домішки. Зовнішньою ознакою зіпсованості зерна є змінений колір оболонок, який найчастіше буває бурим, буро-коричневим, або темно-коричневим;

- шкідливу домішку – склероції ріжків, мішечки і спори твердої сажки, гали пшеничної нематоди (вугриції): насіння деяких рослин з родини злакових (пажитниця п’янка), бобових – в’язіль барвистий, софора товстоплідна і китниковидна, мишатник, складноцвітих – гірчак рожевий, і шорстколистих – геліотроп опушеноплідний та триходесма інканум або сива.

Зернова домішка – складається із зерен основної культури, які мають певні дефекти, але зберігають в досить доброякісному стані органічні речовини ендосперму та сім’ядолей.

Фракції зернових домішок поділяють на три групи:

- зерна основної культури з зміненим хімічним складом і деякими відхиленнями в структурі ендосперму і оболонок, які затруднюють переробку зерна: пророслі, морозобійні, пошкоджені при сушінні, зелені, сильно недорозвинені – щуплі;

- биті і з’їдені зерна основної культури, якщо залишилось менше половини зерна;

- зерна інших культур, які можуть бути використані по цільовому призначенню основного зерна. Наприклад, у пшениці зараховують жито і ячмінь, у партіях жита – ячмінь, в олійних (олійна домішка) – насіння багатьох інших олійних культур.

Для визначення вмісту смітної та зернової домішок із середньодобової проби з точністю до 0,1 г беруть наважку масою: пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса, рису, сочевиці дрібнонасінної, вики – 50 г; сочевиці тарілкової, бобів кормових – 200 г; кукурудзи, гороху, квасолі, чини, нуту – 100 г; проса, сорго – 25 г. У цій же наважці визначають і вміст дрібних зерен. Вміст зіпсованих та пошкоджених зерен визначають у наважці пшениці, жита, ячменю, вівса, рису, проса, сорго масою 10 г, гречки – 5г; вміст шкідливої домішки визначають окремо, наприклад сажкових зерен у наважці масою 20 г; пшениці, жита та. інших культур – 200 г; ячменю – 500 г; вміст пажитниці – у наважці масою 200 г; вміст ріжків, зерен (насіння), пошкоджених нематодою, в’язелю барвистого, гірчака повзучого, софори китниковидної, геліотропа опушеноплідного, триходесми сивої, термопсису ланцетного – у наважці масою 500 г; буркуну та цибулинок дикого часнику – 500 г; гальки–500 г; металомагнітної домішки – у наважці масою 1 кг. У районах, неблагополучних щодо засміченості зерна (насіння) насінням геліотропа опушеноплідного, для аналізу беруть наважку 1 кг.

Вміст крупної смітної домішки (у відсотках) визначають за середньою пробою, її зважують, просіюють на ситах з отворами діаметром 6 мм. У крупнонасінних культурах (кукурудзі, горосі, кормових бобах, квасолі, нуті, чині, сочевиці тарілковій) домішку виділяють із середньої проби вручну та зважують за фракціями (зернова, смітна, шкідлива).

Із середньої проби беруть наважку і просіюють її на ситах з отворами відповідного діаметра (табл. 3).

Сита встановлюють таким чином: на піддон – сито для виділення проходу, що належить до смітної домішки, потім – сито для виділення дрібного зерна і, нарешті, сито для визначення крупності зерна. Наважку насипають на верхнє сито і повторюваними рухами в напрямі довжини поздовжніх отворів просіюють зерно бобових протягом 1 хв, інших культур – 3 хв при 110–112 рухах за хвилину. У сходах сит вручну виділяють смітну та зернову домішки, із проходу нижнього сита – лише шкідливу домішку, решту відносять до смітної домішки. Елементами смітної домішки всіх культур є: мінеральна домішка (пісок, земля, галька), насіння бур’янів, органічна домішка (полова, частинки стебел тощо), прохід нижнього сита, зерна основної культури з явно зіпсованим ядром (прогнилі, запліснявілі, обвуглені, підсмажені, виїдені шкідниками), шкідлива домішка.

У партіях зерна найчастіше трапляються такі елементи шкідливої домішки: гірчак повзучий, гірчак рожевий, кукіль, амброзія, канадська злинка. До смітної домішки відносять також зерна культурних рослин, які значно відрізняються від основної культури за хімічним складом, фізичними властивостями (наприклад, у зерні продовольчої пшениці – зерно гороху, вівса тощо).

Зернову домішку становлять дрібні, щуплі, биті зерна основної чи близької до неї культури (до 3%), які можуть бути використані за основним призначенням зерна і не впливають на його залікову масу. За кожен відсоток зернової домішки понад базисні норми встановлено знижку в розмірі 0,1 % вартості зерна.

Таблиця 5.

Розміри отворів сит для визначення вмісту домішок та крупності зерна, мм

Зерно	Розмір (діаметр) отворів сит для визначення
	проходу, що належить до смітної домішки	дрібних зерен	крупності зерен
Пшениці	1,0	1,7х20	-
Жита	1,0	1,4х20	-
Ячменю продовольчого та кормового	1,5	2,2х20	-
Ячменю для пивоваріння	1,5	2,2х20	2,5х20
Вівса	1,5 (для вівса круп’яного)	1,8х20	-
Проса	1,4х20	-	2,5х20
Гречки	3,0	-	4,0
Рису	2,0	-	-
Кукурудзи	2,5	8,0 (І та ІІ типи для харчоконцентратної промисловості)	-
Гороху	2,5	5,0 (для крупного)	І тип 7,0 6,0 4,0 2,6	ІІ тип 6,0 5,0 4,0 2,5
Квасолі продовольчої	3,0	-	-
Сочевиці - великонасінної	2,5	-	6,3
			5,2
			4,8
- дрібнонасінної	1,5	-	-
Чини	2,0	-	-
Нуту	2,0	-	-
Бобів кормових	3,0	-	-
Сорго	1,5	-	-
Сої	3,0	-	-
Вики	2,0	-	-

Щодо зерна круп’яного призначення поряд із вмістом зернової та смітної домішок визначають крупність, вирівняність. Схід із сита для визначення крупності і прохід крізь сито для підрахунку дрібних зерен (насіння) звільняють від зернової та смітної домішок, зважують і виражають у відсотках.

Для визначення явно зіпсованих і пошкоджених зерен беруть наважку масою 10 г і ділять пополам. Явно зіпсоване зерно виділяють, зважують і підраховують відсоток його вмісту за формулою

де X – вміст зіпсованих зерен, %; М₃ – маса зіпсованих зерен, виділених з наважки, г; М – маса зерна, що залишилась після виділення з наважки 50 г зернової та смітної домішок.

Якщо в наважках виявлено шкідливу домішку, то її вміст визначають за видами в додатковій наважці, виділеній із середньої проби після звільнення її від крупних смітних домішок.

Вміст гальки визначають у наважці зерна масою 500 г, звільненій від зернової та смітної домішок і просіяній крізь сито з отворами діаметром 1,5 мм. Із сходу з сита відбирають гальку і зважують.

Вміст металомагнітної домішки визначають у наважці зерна масою 1 кг. Його розсипають шаром 0,5 cm, a потім підковоподібним магнітом вантажопідйомністю 12 кг повільно водять уздовж і впоперек. Прилиплі до магніту частинки знімають і складають у чашку. Металодомішки зважують і їх масу виражають у міліграмах на 1 кг зерна.

Загальний вміст смітної домішки в зерні визначають як суму результатів визначень у відсотках: крупної органічної домішки, виділеної із сходу з сита з отворами діаметром 6 мм; органічної домішки, виділеної з основної наважки; крупної мінеральної домішки; гальки, насіння смітних та культурних. рослин, зіпсованих зерен, шкідливої домішки в додатковій наважці.

Результати визначення вмісту проставляють у документах про якість з точністю: смітної та зернової домішок–до 0,1 %; шкідливої та окремих фракцій смітної та зернової – до 0,01 %; зіпсованих та пошкоджених зерен (насіння)–до 0,01%; металомагнітної домішки – до 0,001 %; сажкових зерен, дрібних – до 0,1 %.