- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
Плануючи певний режим зберігання продукції, аналізують умови її вирощування, оцінюють її стан після збирання та сортування. Умови вирощування впливають на її лежкість: Продукцію, вирощену в оптимальних умовах, можна зберігати відповідно до рекомендацій науково-дослідної установи, розміщеної в даній зоні. Щодо продукції перезрілої, вирощеної і зібраної за несприятливих умов, застосовують диференційований режим зберігання. Наприклад, при зберіганні картоплі можуть бути різними тривалість лікувального періоду, періоду охолодження, а також температура під час глибокого вимушеного періоду спокою.
При встановленні режиму зберігання слід враховувати особливості конструкції сховища, тип покривного матеріалу (для буртів і траншей), а також властивості продукції. При проектуванні типових стаціонарних сховищ розраховують втрати тепла конструкціями і масою продукції, що розміщена в одній камері. Використання проектної місткості сховищ забезпечує належний економічний ефект, дає змогу запобігти небажаним процесам (зокрема, підмерзанню продукції в холодний період року за неповного завантаження сховища). У цих випадках застосовують додатковий обігрів приміщення. Техніко-економічну характеристику типових проектів спеціалізованих сховищ для овочів.
Останнім часом ширше застосовуються сховища навального типу, місткості яких використовуються краще. Висота зберігання – 3–3,5 м, обов’язкове активне вентилювання Фрукти зберігаються переважно у сховищах-холодильниках. Особливості, технології закладання і зберігання продукції такі. Спочатку завантажують 15–20 % об’єму сховища; контейнери ставлять у 4–6 ярусів, ящики – у 3 піддони; відстань від батарей охолодження та стелі – не менше 0,6 м. Для підтримання постійної температурні і відносної вологості повітря рекомендується примусове вентилювання повітря (8–10 об’ємів/год, у тому числі 3–4 об’єми зовнішнього повітря) протягом 6 год на добу через рівні проміжки часу. Охолоджене повітря краще подавати знизу, нагріте – зверху. Закладати на зберігання слід тільки стандартну продукцію відповідно до технології щодо певного виду продукції (наприклад яблука – у день збирання). Для кращого доступу повітря всередину штабелів контейнерів обладнують опуски (виготовлені з брезенту або поліетиленової плівки повітропроводи, що йдуть від вентиляційних труб і закінчуються на висоті 0,5 м від підлоги).
Організація вентилювання сховищ
Сховища обладнують активною або примусовою вентиляцією. При зберіганні продукції в тарі (ящиках, контейнерах) застосовують примусове вентилювання електровентиляторами для подання холодного повітря та виведення теплого повітря крізь витяжні труби. Проходячи крізь проміжки між стінами і контейнерами, між штабелями контейнерів, ящиків, повітря омиває їх із зовні, майже не потрапляючи всередину. Вентилятори при примусовому вентилюванні розміщують зверху і з боків від тари. Активне вентилювання передбачає продування кожної одиниці зберігання за допомогою системи повітропроводів, розташованих знизу відносно продукції. На буртових майданчиках, не обладнаних активною вентиляцією, влаштовують витяжне (гребеневе), припливне або припливно-витяжне вентилювання. Траншеї гірше вентилюються, тому продукцію в них зберігають перешарованою або застосовують активне вентилювання.
Припливно-витяжне вентилювання бурта складається з припливного каналу перерізом 25–30х30х40 см посередині бурта, припливних труб такого самого перерізу, суцільної дошки та витяжних труб перерізом 20х30 см у нижній частині у вигляді решітки, які встановлюються через кожні 2–2,5 м. Витяжні труби зовні обладнуються похилою дошкою для стікання опадів. Витяжні і припливні труби, футляри для вимірювання температури в масі продукції встановлюють одночасно з закладанням продукції на зберігання. Загальний переріз витяжних труб повинен бути на 10 % більше порівняно з припливними. На кожну закладену на зберігання тонну продукції повинно припадати 4000–5000 см2 поверхні вентилювання.
Тривалість вентилювання визначають за такими показниками: тепловиділення продукції, її теплоємкість, можливі втрати теплоти через стіни сховища, температура зовнішнього повітря, продуктивність вентилятора, розрахункова питома подача повітря, маса продукції, що підлягає вентилюванню (табл. 17).
Таблиця 17.