- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Перша допомога при нещасних випадках
При попаданні на шкіру кислоти необхідно негайно змити її великою кількістю води, а потім прикласти примочку з 2-3%-вого розчину соди. Якщо на шкіру потрапив луг, то його також необхідно змити великою кількістю води, а потім 1%-вим розчином оцтової кислоти. При попаданні лугу чи кислоти в очі слід негайно промити їх великою кількістю води, потім – при опіках кислотою – 0,2% розчином соди, а при опіках лугом – 0,2% розчином борної кислоти. При термічних опіках (вогнем, парою, гарячими предметами) першого ступеня (почервоніння) до попеченого місця прикласти вату, змочену 96º етиловим спиртом. При появі пухирців прикласти вату змочену 3-5% розчином марганцевокислого калію.
При отруєнні хімікатами слід негайно викликати лікаря, або відправити потерпілого в медичну установу. У виняткових випадках при отруєнні лугом дають пити молоко чи 2% розчин оцтової або лимонної кислот; при отруєні кислотами – воду з льодом, воду з борошном, 1% розчин питної соди. При ураженні електричним струмом першою вимогою є звільнення потерпілого від контакту шляхом виключеним струму (приладу), а далі при необхідності слід надати медичну допомогу.
Контрольні питання
1. Дати відповіді на всі питання, що визначають: загальні вимоги до виконання лабораторних і практичних занять; основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт; першу допомогу при нещасних випадках
Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
Мета: Ознайомитися з методикою формування середнього зразка та методами проведення органолептичної оцінки зерна і насіння.
Завдання: Навчити студентів визначати придатність зерна і насіння для реалізації та переробки за органолептичними показниками.
Формування середньої проби
При оцінці зерна, призначеного на продаж державі, у кожній партії визначають показники першої групи, відбираючи середній зразок від партії.
Партія – це відповідна кількість однорідної за якістю зернової маси, призначеної для зберігання чи реалізації.
Точкова проба зерна – це проба, відібрана від партії зерна за один прийом з одного місця.
Зерно з кузовів до 3,5 м автомашин виймають щупом у чотирьох точках по всій глибині насипу на відстані 0,5 м від бортів. При довжині кузова 3,5 – 4,5 м проби відбирають у шести, 4,5 і більше – у восьми місцях. Точкові проби зерна, що зберігається в коморах і на майданчиках насипом до 1,5 м заввишки, відбирають ручним щупом. При більшій висоті насипу проби відбирають комірним щупом із штангами, попередньо розподіливши насип на секції по 200 м2. У кожній секції точкові проби відбирають у шести місцях на відстані 1 м від стін комори (країв майданчика чи границь секції) і на однаковій відстані одна від одної. При невеликій кількості зерна в партії можна аналогічно відбирати точкові проби в чотирьох місцях поверхні секції площею до 100 м2.
У кожному місці пробу відбирають з верхнього (на глибині 10–15 см від поверхні насипу), середнього та нижнього шарів зерна. Загальна маса точкових проб – близько 2 кг на секцію.
При вантаженні (розвантаженні) зерна у вагони, на пароплави, у комори та елеватор проби відбирають із потоку зерна в місцях перепаду механічним пробовідбірником або спеціальним ковшем пересіченням потоку через рівні проміжки часу. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення маси партії та засміченості зерна. Маса однієї точкової проби не повинна бути меншою за 100 г.
З партії затареного у мішки зерна до 10 мішків пробу відбирають із кожного другого, з 10–100 мішків – з 5-го плюс 5 % від загальної кількості мішків у партії. Проби із зашитих мішків беруть мішковим щупом, розсуваючи мішковину в трьох доступних місцях. Щуп вводять у напрямку до середини мішка жолобом униз, потім повертають його на 180° і виймають. Загальна маса точкових проб не повинна бути меншою за 2 кг.
Об’єднана (загальна) проба - сукупність усіх точкових проб, що відібрані від партії зерна.
Під час масового продажу зерна державі його якість оцінюють безпосередньо на державних хлібоприймальних пунктах за середньодобовим зразком, який складають окремо для кожного господарства з вихідних зразків, відібраних із зерна, доставленого автомашиною. При цьому від партії зерна масою 1,5 т об’єднана проба становить одну мірку місткістю 200 см3 (ГОСТ 10838-64). У тару з об’єднаною пробою вкладають картку аналізу (ярлик) з позначеннями:
а) назва культури;
б) назва сорту, типу, підтипу;
в) рік урожаю;
г) назва організації, якій належить зерно;
д) номер сховища, силосу, вагона або судна;
е) маса партії (кг);
ж) дата відбору об’єднаної проби та її маса;
з) підпис особи, що відібрала зразок.
Об’єднана проба передається в лабораторію для проведення аналізів.
Середньодобова проба – це проба зерна, що формується з об’єднаних (загальних) проб, відібраних з кількох однорідних за якістю партій зерна, які надійшли з одного господарства протягом оперативної доби.
Середня проба – це 2-х кілограмова проба виділена з об’єднаної або середньодобової проби для визначення відповідності якості зерна до стандарту.
При прийманні зерна по середньодобовій пробі складання середньої проби і аналіз зерна по об’єднаній пробі проводять у відповідності з вказаною нижче схемою: