- •Вінниця 2009
- •Робота №1 тема: правила техніки безпеки при проведенні практичних занять (2 год.).
- •Загальні вимоги до виконання студентами лабораторних і практичних занять
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Робота №2 загальні показники партій зерна. Органолептична оцінка зерна і насіння (2 год.).
- •Формування середньої проби
- •Органолептична оцінка
- •Запах зерна
- •Смак зерна
- •Робота № 3 оцінка якості зерна за деякими показниками цільового призначення (2 год.).
- •Визначення типового складу і скловидності зерна
- •Визначення скловидності діафаноскопом.
- •Визначення кількості і якості сирої клейковини в зерні пшениці
- •Методика визначення кількості і якості клейковини
- •Визначення якості клейковини
- •Робота 4. Оцінка якості зерна за вологістю, засміченістю, зараженістю та натурною масою (2 год.).
- •Визначення вологості
- •Визначення стану зерна за вологістю, %
- •Визначення домішок у товарному зерні пшениці
- •Визначення зараженості зерна шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами (за гост 13586.4–83)
- •Визначення натурної маси зерна
- •Розрахунок за партію зерна.
- •Робота №5 оцінка режимів зберігання та доочистка зерна (2 год.).
- •Розрахунок продуктивності зерноочисних машин
- •Технологічні розрахунки процесу сушіння зерна
- •Розрахунки при проведенні вентилювання зерна
- •Швидкість сушіння зерна при вентилюванні атмосферним повітрям вентилятором з продуктивністю 100 м3/(т·год)
- •Робота 6–7. Розрахунки при закладанні зерна на зберігання (4 год)
- •Будова зерносховищ і розрахунок IX місткості
- •Кількісний і якісний облік зерна при зберіганні
- •Обмежувально-контрольні норми природних втрат при зберіганні зерна, %
- •Робота № 8. Розрахунки при закладці плодоовочевої продукції на зберігання та під час зберігання (2 год)
- •Класифікація плодоовочевосховищ
- •Характеристика контейнерів для збирання, перевезення та зберігання овочів (за 3.І. Лавренком)
- •Характеристика ящикових піддонів для пакування, транспортування та зберігання овочів (за з.І. Лавренком)
- •Розрахунки при закладанні продукції на зберігання
- •Укриття продукції при зберіганні в буртах і траншеях
- •Товщина укриття буртів в умовах Полісся та Лісостепу
- •Розрахунки по забезпеченню режиму зберігання продукції
- •Організація вентилювання сховищ
- •Основні показники плодоовочевої продукції, як об'єкта зберігання (за є.П. Широковиним)
- •Розрахунок втрат плодоовочевої продукції та картоплі під час тривалого зберігання
- •Робота № 9. Кількісний облік і товарна оцінка картоплі різного цільового призначення (2 год)
- •Товарна оцінка якості картоплі продовольчого і технічного призначення
- •Оцінка якості картоплі насінного призначення
- •Розрахунки за картоплю, що надходить від господарств
- •Робота 10. Виробництво і зберігання борошна та хліба (2 год.).
- •Оцінка якості борошна.
- •Оцінка якості печеного хліба
- •Робота №11–13 консервування плодоовочевої продукції (6 год.).
- •Способи консервування плодоовочевої продукції
- •Мікробіологічні способи консервування
- •Розрахунок концентрації розчинів і потреби матеріалів для різних видів консервувавання
- •Визначення придатності плодово-ягідної продукції для одержання желейних продуктів переробки
- •Виробництво плодово-ягідних соків
- •Оцінка якості консервованої продукції
- •Робота № 14–15 оцінка якості плодоовочевої продукції після зберігання
- •Виявлення хвороб долів зерняткових культур.
- •Виявлення хвороб на овочах під час зберігання
- •Визначення пошкодженості головок капусти під час зберігання
- •Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
- •Визначення доброякісності соку цукрових буряків.
- •Робота №18 оцінка якості сировини олійних культур і готової рослинної олії (2 год.).
- •Оцінка якості сировини олійних культур
- •Оцінка якості насіння соняшнику та інших олійних культур
- •Додаток 3. Значення коефіцієнтів переведення об’єму просушеного зерна з фізичних тонн на планові залежно від початкової вологості Кп.
- •Норми природних втрат маси плодів та ягід при тривалому зберіганні, %
- •Чернецький в.М., Чередниченко в.М., Чередниченко л.І., Давимока о.В
- •21008, Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Сонячна, 3
Робота №16–17 оцінка якості коренеплодів і доброякісності соку цукрових буряків (4 год.).
Мета: Ознайомитися з методами оцінки якості коренеплодів і соку цукрових буряків
Завдання: Цукрокомбінат знаходиться у Вінницькій області. Кагатне поле з’єднане з цукровим заводом гідро конвеєром 500 м завдовжки. Коренеплоди зберігаються у високих кагатах з активним вентилюванням. Розрахувати: 1) розмір кагатного поля і кількість кагат для розміщення 150 тис. т коренеплодів; 2) кількість вапна, необхідного для дезинфекції кагатного поля та коренеплодів; 3) втрати маси коренеплодів та цукру за період зберігання 100–120 днів; 4) доброякісність соку коренеплодів та конденційність буряків.
Вирощені цукрові буряки згідно з договорами контрактації надходять на цукрові заводи. Останні, починаючи з 20 липня, ведуть спостереження за нарощенням маси коренеплодів, гички, а пізніше й цукристості коренеплодів щодекадно до 1 жовтня на всіх контрольних ділянках.
Переробка коренеплодів починається з початку вересня. Зібрані технічно зрілі коренеплоди у день збирання відвозять на бурякопункт або на кагатне поле господарства.
Визначення кондиційності коренеплодів. Кондиційними вважаються коренеплоди, що відповідають вимогам стандарту на цукрові буряки для промислової переробки. На приймальні пункти буряки доставляють самоскидами. Приймальник оцінює кондиційність одержаної продукції, відмічаючи наявність зелені, цвітухи, в'ялих, підморожених, механічно пошкоджених коренеплодів.
До кондиційних належать буряки у стані тургору. Його перевіряють відламуванням кінцевої частини коренеплоду 1 см завтовшки. Кондиційність за тургором визначають також лабораторно: з коренеплодів вирізують пластинки 0,5 см завтовшки загальною площею 30– 50 см2, зважують і занурюють у воду. Через 1–2 год пластинки виймають, воду з поверхні вимочують ганчіркою. Після зважування пластинок визначають вміст увібраної води. Якщо він перевищує 5%, то коренеплід вважається в'ялим.
У партії кондиційних буряків не повинно бути більше 1% коренеплодів, пошкоджених цвітухою, 12% дуже механічно пошкоджених (на 1/3 і більше), 3% зелені. Якщо цукрові буряки хоч за одним з цих показників не задовольняють вимог стандарту, їх відносять до категорії некондиційних. У цьому випадку приймальник (за згодою здавальника) на накладних ставить штамп «Некондиційні», і далі при розрахунках такі буряки оплачуються зі знижкою в ціні на 20%. Якщо здавальник (представник господарства) не погоджується з оцінкою браківника, то кондиційність партії буряків визначають лабораторно. Для аналізу в трьох місцях партії (по діагоналі) лаборанти вручну відбирають пробу масою 10–15 кг, оцінюють її, і результати вважаються остаточними. Інколи для вирішення спірних питань запрошують районного інспектора по заготівлях рослинницької продукції.
Цукристість і забрудненість буряків визначають лабораторно. Проби відбирають з кожної 5–10-ї партії. Забрудненість коренеплодів стандартом не нормується, але маса домішок не враховується в залікову масу. Показник базисної цукристості визначається для кожного заводу окремо (середній за останні 5 років).
Для визначення забрудненості і цукристості в лабораторіях бурякопунктів використовують пристрій «Рюпро» (рис. 9). З машини з коренеплодами механічним пробовідбірником відбирають зразок В1 масою 10–12 кг, зважують його, миють на механічній мийці. На конвейєрі коренеплоди вручну очищають від гички, відбирають дрібні (діаметром менше 1 см). Потім коренеплоди знову зважують на автовагах і одержаний результат В2 використовують для визначення забрудненості:
Далі чиста проба надходить на Лінію визначення цукристості. Застосовують холодну водну дигестію з наступним фільтруванням. Вміст цукру визначають за допомогою поляриметра. Наприкінці доби по кожній виробничій одиниці (ланці, бригаді) лабораторія вираховує середні арифметичні показники цукристості та забрудненості і передає ці дані в бухгалтерію цукропункту чи цукрозаводу для розрахунків за прийняті коренеплоди.
|
|
Рис. 9. Пристрій Рюпро для відбору проби коренеплодів цукрових буряків |
Рис. 10. Рефрактометри: а – лабораторний; б – польовий. |