Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі.

Визначення та розуміння натовпу (Г.Тард). Класифікація натовпу (чотири типи).

Визначення та характеристика понять: «народ», «маса», «публіка» (К. Тард, К. Ясперс, Х. Ортега-і-Гасет, Б.Барбер).

Визначення та характеристика понять «масові дії», «колективна поведінка» і «колективні дії» (П. Штомпка).

Автономна та мобілізаційна участь. Роль політичного маніпулювання. Змагальна та авторитарна мобілізація.

Поняття «соціальна напруженість». Визначення і структура. Емоційний, раціонально-оцінковий та поведінковий компоненти структури соціальної напруженості. Дослідження соціальної напруженості.

Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі.

Громадянське суспільство – суспільство участі в добровільних об'єднаннях («третій сектор»).

Громадські організації (ГО): визначення, кількісні та якісні характеристики мережі в Україні, участь населення в діяльності партій та ГО, завдання ГО у політичній сфері.

Участь через групову політику: класифікація груп за інтересами, лобіювання, групи тиску, кванго, ініціатива, профспілки. Типи систем груп інтересів.

Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні.

Поняття «партійна ідентифікація» та сут­ність категорії «розмежування». Макрорегіони України. Розмежування і кон­флікт (А. Пшеворський, Д. Спрал, Я.‑Е. Лейн, С. Ересон). Штучне поглиблення процесів розмежувань в Україні під час президент­ських виборів 2004 р. (Р. Павленко, спостереження представ­ників місії ОБСЄ/БДІПЛ).

Динаміка членства громадян України у політичних партіях (1992−2006) та ідентифікація населення за ідео­логічним напрямом (2006).Дина­міка прихильності до політичних течій в регіональному вимірі (О. Стегній). До питання «розколу» в українському суспільстві (О. Дергачов). Ієрархізована структура термінів, що демонструють ступінь відчуження між окремими частинами соціуму (А. Колодій).

Специ­фіка регіональних відмінностей за результатами моніторингів суспільної думки та особливості історико-етнічної форми регіоналізму (О. Стегній). Соціологічне дослідження «Україна: образи регіонів і міжрегіональні відносини» (Луганськ, Дрогобич) (І. Кононов). Ефективне врядування і партійно-політична фрагментація та поляризація суспільства в Італії: висновки Р. Д. Патнама. Диспропорції у соціально-економічному розвитку регі­онів України. Характер протиріч і специфіка розмежувань між окремими регіонами та групами населення України.

Тема: 17. Участь українських громадян у масових демонстраціях листопада-грудня 2006 року (події «помаранчевої революції»).

Місце подій «помаранчевої революції» в процесах суспільно-політичної трансформації України, її вплив на процеси демо­кратизації (дані Інституту соціології НАН України).

Проблема визначення феномену «помаранчева революція» та його сутнісні ознаки в контексті «третьої хвилі» демократизації. Вплив зовнішнього чинника (дані опитування Центру Разумкова).

Узагальнення причин, що спричинили суспільно-політичну кризу і виникнення феномену «помаранчевої революції».

Наслідки подій «помаранчевої революції».

Відображення подій «помаранчевої революції» в свідомості населення (на прикладі м. Кіровограда).

Тема:18. Вдосконалення законодавства України про вибори як передумова демократизації участі.

Динаміка та характер змін виборчого законодавства на виборах до Верховної Ради Україні 1994−2006 років. Партійний склад Верховної Ради 1994 року. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1993). Конституційне закріп­лення виборчих прав українських громадян. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1997). Плюси та мінуси пропорційно-мажоритарної системи виборів. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (2001). Запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України (2005).

Характер еволюції законодавства про вибори Президента України. Законодавство України про запровадження поста Президента України. Закон України «Про дострокові вибори Верховної Ради України і Президента України» (1993). Закон України «Про вибори Президента України» (1999). Закон України «Про вибори Президента України» (2004). Закон України «Про особливості застосування Зако­ну України «Про вибори Президента України» при повторному голосу­ванні 26 грудня 2004 року» (грудень 2004). Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Вибори Президента України − 2004: проблеми теорії та практики» (2005).