- •Кафедра філософії
- •Кіровоград - 2011
- •Структура програми навчальної дисципліни «Політична поведінка та політична участь»
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •3. Навчальна програма курсу Вступні зауваження.
- •Тема 1. Вступ до вивчення політичної поведінки та політичної участі
- •Тема 2. Теоретико-методологічні засади вивчення політичної поведінки людей.
- •Тема 3. Проблема генези, місця і ролі політичної участі в суспільстві.
- •Тема 4. Проблема соціального прогнозування політичної участі.
- •Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень.
- •Тема 6. Основні чинники політичної участі.
- •Тема 7. Мотиви участі у політиці.
- •Тема 8. Моделі позицій політичної участі.
- •Тема 9. Концепції електоральної поведінки.
- •Тема 10. Основні форми прямої політичної участі.
- •Тема 11. Неконвенціональна політична поведінка: загальні підходи до пояснення.
- •Тема 12. Соціальна база та основні форми неконвенціональної участі в політиці.
- •Тема 13. Основні чинники неконвенціональної участі в політиці.
- •Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі.
- •Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі.
- •Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •5. Тематика лекцій
- •Тема 1. Вступ до вивчення політичної поведінки та політичної участі. (2 год.)
- •Тема 3. Проблема генези, місця і ролі політичної участі в суспільстві. (4 год.)
- •Тема 4. Проблема соціального прогнозування політичної участі. (2 год.)
- •Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень. (2 год.)
- •Тема 6. Основні чинники політичної участі. (2 год.)
- •Тема 7. Мотиви участі у політиці. (2 год.)
- •Тема 8. Моделі позицій політичної участі. (4 год.)
- •Тема 9. Концепції електоральної поведінки. (2 год.)
- •Тема 10. Основні форми прямої політичної участі. (2 год.)
- •Тема 11. Неконвенціональна політична поведінка: загальні підходи до пояснення. (4 год.)
- •Тема 12. Соціальна база та основні форми неконвенціональної участі в політиці. (2 год.)
- •Тема 13. Основні чинники неконвенціональної участі в політиці. (4 год.)
- •Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі (4 год.).
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Тема 2. Теоретико-методологічні засади вивчення політичної поведінки людей. (2 год.)
- •Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі. (4 год.)
- •Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні. (4 год.)
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •7. Навчальний проект
- •8. Методи навчання:
- •9. Методи оцінювання:
- •Соціальний конфлікт
- •10. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу
- •Критерії оцінювання знань
- •11. Методичне забезпечення:
- •12. Література Перелік основної літератури
- •Перелік довідникової літератури.
- •Основні періодичні видання.
Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі.
Визначення та розуміння натовпу (Г.Тард). Класифікація натовпу (чотири типи).
Визначення та характеристика понять: «народ», «маса», «публіка» (К. Тард, К. Ясперс, Х. Ортега-і-Гасет, Б.Барбер).
Визначення та характеристика понять «масові дії», «колективна поведінка» і «колективні дії» (П. Штомпка).
Автономна та мобілізаційна участь. Роль політичного маніпулювання. Змагальна та авторитарна мобілізація.
Поняття «соціальна напруженість». Визначення і структура. Емоційний, раціонально-оцінковий та поведінковий компоненти структури соціальної напруженості. Дослідження соціальної напруженості.
Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі.
Громадянське суспільство – суспільство участі в добровільних об'єднаннях («третій сектор»).
Громадські організації (ГО): визначення, кількісні та якісні характеристики мережі в Україні, участь населення в діяльності партій та ГО, завдання ГО у політичній сфері.
Участь через групову політику: класифікація груп за інтересами, лобіювання, групи тиску, кванго, ініціатива, профспілки. Типи систем груп інтересів.
Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні.
Поняття «партійна ідентифікація» та сутність категорії «розмежування». Макрорегіони України. Розмежування і конфлікт (А. Пшеворський, Д. Спрал, Я.‑Е. Лейн, С. Ересон). Штучне поглиблення процесів розмежувань в Україні під час президентських виборів 2004 р. (Р. Павленко, спостереження представників місії ОБСЄ/БДІПЛ).
Динаміка членства громадян України у політичних партіях (1992−2006) та ідентифікація населення за ідеологічним напрямом (2006).Динаміка прихильності до політичних течій в регіональному вимірі (О. Стегній). До питання «розколу» в українському суспільстві (О. Дергачов). Ієрархізована структура термінів, що демонструють ступінь відчуження між окремими частинами соціуму (А. Колодій).
Специфіка регіональних відмінностей за результатами моніторингів суспільної думки та особливості історико-етнічної форми регіоналізму (О. Стегній). Соціологічне дослідження «Україна: образи регіонів і міжрегіональні відносини» (Луганськ, Дрогобич) (І. Кононов). Ефективне врядування і партійно-політична фрагментація та поляризація суспільства в Італії: висновки Р. Д. Патнама. Диспропорції у соціально-економічному розвитку регіонів України. Характер протиріч і специфіка розмежувань між окремими регіонами та групами населення України.
Тема: 17. Участь українських громадян у масових демонстраціях листопада-грудня 2006 року (події «помаранчевої революції»).
Місце подій «помаранчевої революції» в процесах суспільно-політичної трансформації України, її вплив на процеси демократизації (дані Інституту соціології НАН України).
Проблема визначення феномену «помаранчева революція» та його сутнісні ознаки в контексті «третьої хвилі» демократизації. Вплив зовнішнього чинника (дані опитування Центру Разумкова).
Узагальнення причин, що спричинили суспільно-політичну кризу і виникнення феномену «помаранчевої революції».
Наслідки подій «помаранчевої революції».
Відображення подій «помаранчевої революції» в свідомості населення (на прикладі м. Кіровограда).
Тема:18. Вдосконалення законодавства України про вибори як передумова демократизації участі.
Динаміка та характер змін виборчого законодавства на виборах до Верховної Ради Україні 1994−2006 років. Партійний склад Верховної Ради 1994 року. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1993). Конституційне закріплення виборчих прав українських громадян. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1997). Плюси та мінуси пропорційно-мажоритарної системи виборів. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (2001). Запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України (2005).
Характер еволюції законодавства про вибори Президента України. Законодавство України про запровадження поста Президента України. Закон України «Про дострокові вибори Верховної Ради України і Президента України» (1993). Закон України «Про вибори Президента України» (1999). Закон України «Про вибори Президента України» (2004). Закон України «Про особливості застосування Закону України «Про вибори Президента України» при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року» (грудень 2004). Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Вибори Президента України − 2004: проблеми теорії та практики» (2005).