- •Кафедра філософії
- •Кіровоград - 2011
- •Структура програми навчальної дисципліни «Політична поведінка та політична участь»
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета і завдання вивчення курсу
- •3. Навчальна програма курсу Вступні зауваження.
- •Тема 1. Вступ до вивчення політичної поведінки та політичної участі
- •Тема 2. Теоретико-методологічні засади вивчення політичної поведінки людей.
- •Тема 3. Проблема генези, місця і ролі політичної участі в суспільстві.
- •Тема 4. Проблема соціального прогнозування політичної участі.
- •Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень.
- •Тема 6. Основні чинники політичної участі.
- •Тема 7. Мотиви участі у політиці.
- •Тема 8. Моделі позицій політичної участі.
- •Тема 9. Концепції електоральної поведінки.
- •Тема 10. Основні форми прямої політичної участі.
- •Тема 11. Неконвенціональна політична поведінка: загальні підходи до пояснення.
- •Тема 12. Соціальна база та основні форми неконвенціональної участі в політиці.
- •Тема 13. Основні чинники неконвенціональної участі в політиці.
- •Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі.
- •Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі.
- •Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні.
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •5. Тематика лекцій
- •Тема 1. Вступ до вивчення політичної поведінки та політичної участі. (2 год.)
- •Тема 3. Проблема генези, місця і ролі політичної участі в суспільстві. (4 год.)
- •Тема 4. Проблема соціального прогнозування політичної участі. (2 год.)
- •Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень. (2 год.)
- •Тема 6. Основні чинники політичної участі. (2 год.)
- •Тема 7. Мотиви участі у політиці. (2 год.)
- •Тема 8. Моделі позицій політичної участі. (4 год.)
- •Тема 9. Концепції електоральної поведінки. (2 год.)
- •Тема 10. Основні форми прямої політичної участі. (2 год.)
- •Тема 11. Неконвенціональна політична поведінка: загальні підходи до пояснення. (4 год.)
- •Тема 12. Соціальна база та основні форми неконвенціональної участі в політиці. (2 год.)
- •Тема 13. Основні чинники неконвенціональної участі в політиці. (4 год.)
- •Тема 14. Дестабілізаційний потенціал в неконвенціональній політичній участі (4 год.).
- •6. ТеМи і зміст семінарських занять
- •Тема 2. Теоретико-методологічні засади вивчення політичної поведінки людей. (2 год.)
- •Тема 15. Інститути громадянського суспільства – суспільства участі. (4 год.)
- •Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні. (4 год.)
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •7. Навчальний проект
- •8. Методи навчання:
- •9. Методи оцінювання:
- •Соціальний конфлікт
- •10. Шкала оцінювання засвоєння навчального матеріалу
- •Критерії оцінювання знань
- •11. Методичне забезпечення:
- •12. Література Перелік основної літератури
- •Перелік довідникової літератури.
- •Основні періодичні видання.
Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень.
Основні етапи історії становлення категорії “політична участь” як предмета соціологічного дослідження. Дві причини виникнення наукового інтересу до емпіричних досліджень політичної участі. Місце поняття «політична участь» в зарубіжній науці до і після середини 1950-х років. Новаторське дослідження Г.Алмонда і С.Верби. Два етапи досліджень політичної участі в Україні: особливості, результати, головні висновки.
Операціональне визначення конвенціональної політичної участі (піддається експериментальним вимірювальним операціям).
Структура конвенціональної політичної участі. Дванадцять форм “конвенціональної” участі (С.Верба, Н.Най).
Проблеми крос-культурних досліджень: незіставність індикаторів політичної участі та пошук їхніх функціональних еквівалентів; проблема із «західним» поняттєвим апаратом.
Тема 6. Основні чинники політичної участі.
Рівень політичної ефективності. Особливості політичної ефективності у стабільних демократичних суспільствах і нестабільних (кризових) та недемократичних суспільствах.
Рівень репресивності політичної системи. Конвенціональні «канали участі» за умов демократичних та недемократичних суспільств.
Ситуативні соціальні (зростання нестійкості та нетривалості об'єднання у групи) та особистісні чинники (суперечлива самоідентичність) політичної поведінки
Соціально-демографічні чинники політичної участі. Що впливає на участь?, Рівень освіти, рівень доходів, вік, урбанізація. Соціоекономічний статус. Кластера в електоральних дослідженнях.
Тема 7. Мотиви участі у політиці.
Поняття «мотиви політичної участі»: визначення та класифікація (Д. Маклелланд, Дж. Аткінса). Мотиви і потреби. Класифікація потреб А.Маслоу: які з них стають основою політичної участі. Значення ресурсів (С.Верба).
Політичні мотиви участі у політиці. “Активістська модель” участі: дослідження Г.Алмонда, С.Верби, Н.Ная.
Неполітичні (інструментальні) мотиви участі. Теорії раціонального вибору (теорія колективної дії М.Олсона). Результати емпіричних досліджень у США (Р.Беллах).
Тема 8. Моделі позицій політичної участі.
Концепції моделей позицій політичної участі. Типології позицій політичної участі: «трьохвимірні» моделі (Г.Пері та Г.Мойзер), «чотирьохвимірні» моделі (Л.Мілбрат) «шестивимірні» моделі (М.Олсена). Основні висновки та особливості конструювання моделей політичної участі.
Моделі участі у політиці за різних політичних режимів. «Синдром демократичної участі» (Г.Алмонд та С.Верба). Відмінності у моделях участі за умов чотирьох різних типів політичних систем.
Абсентеїзм: визначення та поширеність у сучасних західних суспільствах. Причини абсентеїзму за умов різних типів суспільства. Місце абсентеїзму у типології масової політичної психології (В.Васютинський).
Тема 9. Концепції електоральної поведінки.
Соціологічна концепція: основний зміст. Концепція «структур розмежувань» (С. М. Ліпсета і С. Роккан). Чотири лінії розмежувань, що визначають електоральну поведінку.
Соціально-психологічна концепція: основний зміст. Концепція «ідеологічного віднесення себе до близької групи» (А.Кемпбел).
Раціонально-інструментальна (економічна) концепція: основний зміст. Концепція «пошуку максимальної користі» (Й.Шумпетер, Е.Даунс). Теорія «відносного раціоналізму та незалежності індивіда» (М. Крозьє і Е. Фрідберг).
Екологічна (поселенська) концепція: основний зміст. Географія голосування та електоральна топографія. «Стратифікаційна революція» 1980-х років.