Тема 5. Політична участь як предмет соціологічних та політологічних досліджень.

Основні етапи історії становлення категорії “політична участь” як предмета соціологічного дослідження. Дві причини виникнення наукового інтересу до емпіричних досліджень політичної участі. Місце поняття «політична участь» в зарубіжній науці до і після середини 1950-х років. Новаторське дослідження Г.Ал­монда і С.Верби. Два етапи досліджень політичної участі в Україні: особливості, результати, головні висновки.

Операціональне визначення конвенціональної політичної участі (піддається експериментальним вимірювальним операціям).

Структура конвенціональної політичної участі. Дванадцять форм “конвен­ціональної” участі (С.Верба, Н.Най).

Проблеми крос-культурних досліджень: незіставність індикаторів політичної участі та пошук їхніх функціональних еквівалентів; проблема із «західним» поняттєвим апаратом.

Тема 6. Основні чинники політичної участі.

Рівень політичної ефективності. Особливості політичної ефективності у стабільних демократичних суспільствах і нестабільних (кризових) та недемократичних суспільствах.

Рівень репресивності політичної системи. Конвенціональні «канали участі» за умов демократичних та недемократичних суспільств.

Ситуативні соціальні (зростання нестійкості та нетривалості об'єднання у групи) та особистісні чинники (суперечлива самоідентичність) політичної поведінки

Соціально-демографічні чинники політичної участі. Що впливає на участь?, Рівень освіти, рівень доходів, вік, урбанізація. Соціоекономічний статус. Кластера в електоральних дослідженнях.

Тема 7. Мотиви участі у політиці.

Поняття «мотиви політичної участі»: визначення та класифікація (Д. Маклелланд, Дж. Аткінса). Мотиви і потреби. Класифікація потреб А.Маслоу: які з них стають основою політичної участі. Значення ресурсів (С.Верба).

Політичні мотиви участі у політиці. “Активістська модель” участі: дослідження Г.Алмонда, С.Верби, Н.Ная.

Неполітичні (інструментальні) мотиви участі. Теорії раціонального вибору (теорія колективної дії М.Олсона). Результати емпіричних досліджень у США (Р.Беллах).

Тема 8. Моделі позицій політичної участі.

Концепції моделей позицій політичної участі. Типології позицій політичної участі: «трьохвимірні» моделі (Г.Пері та Г.Мойзер), «чотирьохвимірні» моделі (Л.Мілбрат) «шестивимірні» моделі (М.Олсена). Основні висновки та особливості конструювання моделей політичної участі.

Моделі участі у політиці за різних політичних режимів. «Синдром демократичної участі» (Г.Алмонд та С.Верба). Відмінності у моделях участі за умов чотирьох різних типів політичних систем.

Абсентеїзм: визначення та поширеність у сучасних західних суспільствах. Причини абсентеїзму за умов різних типів суспільства. Місце абсентеїзму у типології масової політичної психології (В.Васютинський).

Тема 9. Концепції електоральної поведінки.

Соціологічна концепція: основний зміст. Концепція «структур розмежувань» (С. М. Ліпсета і С. Роккан). Чотири лінії розмежувань, що визначають електоральну поведінку.

Соціально-психологічна концепція: основний зміст. Концепція «ідеологічного віднесення себе до близької групи» (А.Кемпбел).

Раціо­нально-інструментальна (економічна) концепція: основний зміст. Концепція «пошуку максимальної користі» (Й.Шумпетер, Е.Даунс). Теорія «відносного раціоналізму та незалежності індивіда» (М. Крозьє і Е. Фрідберг).

Екологічна (поселенська) концепція: основний зміст. Географія голосування та електоральна топографія. «Стратифікаційна революція» 1980-х років.