Тема 1. Вступ до вивчення політичної поведінки та політичної участі

Політична участь як предмет наукового дослідження. Для чого вивчати політичну поведінку та політичну участь? Основні напрямки дослідження політичної участі: комплексний соціологічний аналіз політичної участі; відносини по осі «держава-громадянське суспільство» соціально-культурні; світоглядні передумови політичної участі; аналіз виборів та партійно-політичної ідентифікації населення; політична участь у процесах трансформації на пострадянському просторі.

Основне протиріччя викликане активізацією політичної участі. Теза “сильне суспільство — слабка держава”. Суперечливість наслідків тиску громадянського суспільства на владу. Теза «більше участі – більше демократії».

Політична участь/не участь як різновиди політичної поведінки. Політичний процес і політичне життя. Два основні типи політичної участі. Конвенціональна та неконвенціональна участь: визначення та приклади.

Тема 2. Теоретико-методологічні засади вивчення політичної поведінки людей.

Як зрозуміти політичну поведінку людей: М.Вебер про чотири типи політичної дії. Традиційний, афективний, ціннісно-раціональний, цілераціональний типи політичної поведінки: визначення та приклади.

Політична мета й засоби її досягнення: Р.Мертон про п'ять типів реальної політичної поведінки. Конформізм, інновація, ритуалізм, ретритизм, бунт: визначення та приклади.

Позасвідомі складники в політичній поведінці людини в концепції соціального психоаналізу З.Фройда. Концепція Фройда: захисні механізми людської психіки; політична поведінка мас. Теорія гуманістичного психоаналізу Е.Фромма: проблема дисгармонії людського існування та її вирішення; концепція соціального характеру.

Тема 3. Проблема генези, місця і ролі політичної участі в суспільстві.

Проблема генези феномену політичної участі. Коли і де «народилася» політична участь? Спільнота, почуття «причетності», релігійні церемонії та ритуали в традиційних суспільствах (Ф.Тьоніс, Р.Макайвер, К.Гірц). Політична участь у добу модернізації (С.Гантінгтон) та Просвітництва (М.Фуко). «Фундаментальна демократизація» і справжнє народження масової політичної участі (К.Манхейм).

Місце і роль політичної участі у сучасних суспільствах. Конструктивний підхід до теоретичного аналізу політичної участі: структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон, Б.Барбер, С.Ліпсет) та теорія конфлікту (Р.Дарендорф, Л.Козер).

Критичний підхід до теоретичного аналізу політичної участі: інтеграціонізм П.Сорокіна, неомарксизм (представники Франк­фуртської школи – Г.Маркузе, Т.Адорно), ліворадикальній соціології (Ч.Р.Мілс), теорія комунікативної дії (Ю.Габермас), теорія демократії Й.Шумпетера.

Тема 4. Проблема соціального прогнозування політичної участі.

Тенденції розвитку політичної участі в теоріях постіндустріального суспільства. теорія постіндустріалізму Д.Бела; теорія суперіндустріального суспільства третьої хвилі Е.Тофлера; “комп’ютопія” Й.Масуди; мегатренди інформаційного суспільства Дж.Нейсбіта. Ризики застосування технологічних можливостей майбутнього.

Соціальний прогноз розвитку політичної учас­ті в постмодерністських концепціях: технологія політичного дисциплінування та нормалізації (М.Фуко); концепція симуляції політичного життя Ж.Бодріяра; концепція легітимного символічного насильства П. Бурдьє.