Тема 16. Особливості партійно-політичної ідентифікації в Україні. (4 год.)

План.

1. Поняття «партійна ідентифікація» та сут­ність категорії «розмежування».

• Макрорегіони України.

• Розмежування і кон­флікт (А. Пшеворський, Д. Спрал, Я.‑Е. Лейн, С. Ересон).

• Штучне поглиблення процесів розмежувань в Україні під час президент­ських виборів 2004 р. (Р. Павленко, спостереження представ­ників місії ОБСЄ/БДІПЛ).

2. Динаміка членства громадян України у політичних партіях (1992−2006) та ідентифікація населення за ідео­логічним напрямом (2006).

• Дина­міка прихильності до політичних течій в регіональному вимірі (О. Стегній).

• До питання «розколу» в українському суспільстві (О. Дергачов).

• Ієрархізована структура термінів, що демонструють ступінь відчуження між окремими частинами соціуму (А. Колодій).

3. Специ­фіка регіональних відмінностей за результатами моніторингів суспільної думки та особливості історико-етнічної форми регіоналізму (О. Стегній).

• Соціологічне дослідження «Україна: образи регіонів і міжрегіональні відносини» (Луганськ, Дрогобич) (І. Кононов).

4. Ефективне врядування і партійно-політична фрагментація та поляризація суспільства в Італії: висновки Р. Д. Патнама.

• Диспропорції у соціально-економічному розвитку регі­онів України.

• Характер протиріч і специфіка розмежувань між окремими регіонами та групами населення України.

Література:

1. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії: Моногр.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– С.354-374.

2. Барбер Б. Сильна демократія: політика учасницького типу // Демо­кратія: Антол. / Упоряд. О. Проценко.– К.: Смолоскип, 2005.– С. 254−262.

3. Злобіна О., Резнік О. Громадянський простір України: ступінь ідентифікації та чинники консолідації // Соціол.: теорія, методи, маркетинг.– 2006.– № 2.– С. 177−194.

4. Колодій А. Український регіоналізм як стан культурно-політичної поляризованості // Агора. Україна – регіональний вимір.− Вип. 3.– К.: Стилос, 2006.– С. 69−91.

5. Кононов И. Отношения Востока и Запада Украины: между прош­лым и будущим // Україна. Схід – Захід: шлях до порозуміння: Зб. ст. / Ред. Н. Б. Кононова.– Луганськ: Знання, 2005.– 132 с.

6. Лапкин В. В., Пантин В. И. Освоение институтов и ценностей де­мократии украинским и российским массовым сознанием // Полис.– 2005.– № 1.– С. 50−62.

7. Павленко Р. Електоральна роздільність України: шляхи подолання // Вибори та демокр.– 2006.– № 1.– С. 38−44.

8. Паніна Н. Українське суспільство 1992−2006: соціологічний моні­торинг.– К.: Ін-т соціол. НАН України, 2006.– 94 с.

9. Патнам Р. Д. Творення демократії: Традиції громадської активнос­ті в сучасній Італії / Пер. з англ.– К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001.– 302 с.

10. Попова О. В. Политическая идентификация в условиях трансфор­мации общества.– СПб., 2002.– 258 с.

11. Реммеле А. Структура размежеваний и партийные системы в Восточной Европе // Партии и выборы: Хрестоматия / Отв. ред. и сост. Г. Н. Андреева, Н. В. Анохина, Е. Ю. Мелешкина.– Ч. 2.– М.: ИНИОН, 2004.– C. 88−108.

12. Cтегній О. Регіональний чинник розвитку політичної культури населення України // Соціол.: теорія, методологія, маркетинг.– 2006.– № 3.– С. 94−122.

СЕМІНАР VІ.

Тема: 17. Участь українських громадян у масових демонстраціях листопада-грудня 2006 року (події «помаранчевої» революції). (4 год.)

План.

1. Місце подій «помаранчевої революції» в процесах суспільно політичної трансформації України, її вплив на процеси демо­кратизації (дані Інституту соціології НАН України).

2. Визначення феномену «помаранчева революція» та його сутнісні ознаки в контексті «третьої хвилі» демократизації. Вплив зовнішнього чинника (дані опитування Центру Разумкова).

3. Узагальнення причин, що спричинили суспільно-політичну кризу і виникнення феномену «помаранчевої революції».

4. Наслідки подій «помаранчевої революції».

5. Відображення подій «помаранчевої революції» в свідомості населення (на прикладі м. Кіровограда).

Література:

1. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії: Моногр.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– С.443-498.

2. Бортніков В. І. Помаранчева революція на Волині: Історія. Факти. Документи.– Луцьк: Волин. обл. друк., 2005.– 224 с.

3. Баталов Э. Я. Идея демократии в Америке ХХ века // США. Канада. Экономика. Политика. Культура.– 2006.– № 4.– С. 3−26.

4. Гельман В. Я. Уроки украинского // Полис.– 2005.– № 1.– С. 36−49.

5. Панина Н. Демократизация в Украине и оранжевая революция в зеркале общественного мнения // Зеркало недели.– 2006.– 20 мая.

6. Паніна Н. Українське суспільство 1992−2006: соціологічний моні­торинг.– К.: Ін-т соціол. НАН України, 2006.– 94 с.

7. Пастухов В. Б. Украина – не с Россией. Причины и последствия стратегических просчетов российской политики по отношению к Украине // Полис.– 2005.– № 1.– С. 25−35.

8. Мостова Ю. Збігнев Бжезінський: Європа від Карбо да Рока до Камчатки // Дзеркало тиж.– 2005.– 3 груд.

9. Українське суспільство 1994-2005. Динаміка соціальних змін. За ред..д.ек.н.В.Ворони,д.соц.н.М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАН України, 2005. – 653 с.

10. Е.О.Клюєнко. Особливості відображення подій “помаранчевої революції” у свідомості міського населення центральної України (на прикладі м.Кіровограда).//Наукові записки. – Випуск 9.–Серія: Історичні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2005. – С. 282-290.

СЕМІНАР VІІ.

Тема: 18. Вдосконалення законодавства України про вибори як передумова демократизації участі. (2 год.)

План.

1. Динаміка та характер змін виборчого законодавства на виборах до Верховної Ради Україні 1994−2006 років

Партійний склад Верховної Ради 1994 року. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1993). Конституційне закріп­лення виборчих прав українських громадян. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (1997). Плюси та мінуси пропорційно-мажоритарної системи виборів. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (2001). Запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України (2005).

2. Характер еволюції законодавства про вибори Президента України

Законодавство України про запровадження поста Президента України. Закон України «Про дострокові вибори Верховної Ради України і Президента України» (1993). Закон України «Про вибори Президента України» (1999). Закон України «Про вибори Президента України» (2004). Закон України «Про особливості застосування Зако­ну України «Про вибори Президента України» при повторному голосу­ванні 26 грудня 2004 року» (грудень 2004). Рекомендації міжнародної науково-практичної конференції «Вибори Президента України − 2004: проблеми теорії та практики» (2005).

Література:

1. Бортніков В. І. Політична участь і демократія: українські реалії: Моногр.– Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007.– С.226-262.

2. Білоус А. Пропорційні вибори в Україні: ілюзії чи реалії // Нова політика.– 2001.– № 1.– С. 3−5.

3. Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики: Зб. / Редкол.: М. М. Рябець (голова) та ін.– К: Центральна виборча комісія, 2001.− 360 с.

4. Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії та практики: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 9−10 червня 2005 року.– К.: Атіка, 2005.– 640 с.

5. Вовк Р. Формування законодавства про вибори Президента Укра­їни (1991−1999 роки) // Політичний менеджмент.– 2003.– № 2.− С. 75−82.

6. Ключковський Ю. Добитися ідеального закону було неможливо // Парламент.– 2004.– № 3.− С. 18−20.

7. Ковриженко Д. Про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» // Парламент.– 2004.– № 2.− С. 2−4

8. Рагозин Н. П. Развитие партийной системы Украины // Полис.– 2004.– № 1.– С. 89−100

Законодавство України про вибори:

1. Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія). Висновок щодо Закону України «Про вибори народних депутатів України».− Страсбург, 2 березня 2006 року.− Висновок № 338/2005 // Вибори та демократія.– 2006.– № 1.– С. 19−37.

2. Закон України «Про вибори народних депутатів України від» 18 жовтня 2001 року (Зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2977-ІІІ (2977-14) від 17.01.2002).– К., 2002.– 126 с.

3. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Офіц. вид.– К.: Парлам. вид-во, 1997.– 54 с.

4. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Офіц. тексти.– К.: Право, 2005.–148с.

5. Закон України «Про вибори народних депутатів України». При­йнятий на восьмій сесії Верховної Ради України дванадцятого скликання 18 листоп. 1993 р.– К.: Укр. Правнича Фундація; Право, 1993.– 48 с.

6. Закон України «Про вибори Президента України» // Урядовий кур’єр.– 1999.– 25 берез.

7. Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про вибори Президента України”» // Голос України.– 1999.– 7 лип.

8. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» № 2866-ІV, від 8 вересня 2005 року // Законо­творчість: забезп. рівних прав та можливостей жінок і чоловіків / Заг. ред. та упорядкув. О. І. Суслової, Е. Р. Рахімкулова.– К.: Запо­віт, 2006.– С. 169−180.

9. Закон України «Про політичні партії в Україні» (Зі змінами, внесеними згідно із Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державного фінансування політичних партій в Україні» № 1349-ІV від 27.11. 2003 та «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» № 2748-ІV від 06.07. 2003) // Політичні партії в Україні: Інформ.-довід. вид. (2-ге, доп.) / Редкол.: Я. В. Да­видович (голова ред. кол.) В. О. Завалевська, О. С. Вишневська та ін.– К.: Атіка, 2005.– С. 12−22.

10. Закон УРСР «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР» // Відом. Верховної Ради.– 1990.– № 45.

11. Закон УРСР «Про Президента Української РСР» // Відом. Верхов­ної Ради.– 1991.– № 33.

12. Закон УРСР «Про вибори Президента Української РСР» // Відом. Верховної Ради УРСР.– 1991.– № 33.

СЕМІНАР VІІІ.

Модульна контрольна робота (2 год.)