§ 3. Інфекційні хвороби та способи їх поширення

Інфекційні, або заразні, хвороби, виникають внаслідок проникнення в організм мікробів або вірусів, які починають в ньому розмножуватись, виділяючи отрути (токсини). В організм здорової дитини мікроби попадають, як правило, від хворого або іноді і від бацилоносія — людини, в організмі якої є збудники інфекційних хвороб, але сама вона здорова.

Деякі мікроби розвиваються і розмножуються на місці проникнення в організм, інші проникають в сусідні тканини, лімфатичну систему і звідти поширюються по всьому організму. Місце проникнення і шляхи розповсюдження мікробів в значній мірі визначають перебіг і характер захворювання. Деякі мікроби, незалежно від місця їх проникнення в організм, вибірково пошкоджують певні органи.

Способи поширення хвороботворних мікроорганізмів бувають різні. Найчастіше інфекція передається через контакт безпосередньо з хворим або через предмети, якими він користувався. Багато інфекційних хвороб (кір, дифтерія) передається через повітря, куди мікроби попадають від хворої людини разом із слизом при кашлі і чханні (повітряно-крапельна інфекція). У хворих на туберкульоз виділяються мікроби разом з мокротинням. Після висихання мокротиння мікроби розносяться разом з пилом. Вдихаючи таке запилене повітря, можна заразитися на туберкульоз (пилова інфекція). Ряд інфекцій передається через воду або їжу (дизентерія), а деякі —через живих передатчиків (мухи, комарі, воші та ін.) або через грунт.

Для боротьби з будь-яким захворюванням організм дитини має спеціальні захисні пристосування. Так, верхній шар шкіри захищає організм від проникнення мікробів. Слиз, що виділяється слизовою оболонкою носа, слина, соляна кислота в шлунку і навіть сльози мають властивість частково знешкоджувати хвороботворні мікроби. Лейкоцити крові і деякі інші клітини організму мають здатність поглинати або знешкоджувати мікроби, що потрапили в організм. Крім того, в організмі виробляються речовини — антитоксини, аглютиніни, бактеріолізини. Антитоксини нейтралізують отруйні продукти життєдіяльності хвороботворних мікробів; під впливом аглютинінів бактерії склеюються в грудочки, а під впливом бактеріолізинів — розчиняються. Важливим захисним пристосуванням організму дитини є його реакція на проникнення в організм патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів. Так, при проникненні мікробів в організм на місці їх локалізації виникає запальний процес — захисна реакція організму від дальшого поширення мікробів. При цьому підвищується температура тіла, змінюється функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем та ряду інших органів. Якщо захисна реакція організму проти хвороботворних мікробів і їх отруйних виділень недостатня, то мікроби починають розмножуватись, виділяти токсини і звичайно через кілька днів розвивається хвороба. З моменту проникнення в організм патогенних мікробів до видимого прояву хвороби проходить певний час, який називається інкубаційним періодом хвороби. Цей період при різних хворобах буває неоднаковий (від одного дня до кількох місяців). Знаючи тривалість інкубаційного періоду хвороби, можна своєчасно вжити запобіжних заходів проти поширення інфекції в дитячому колективі і встановити строки ізоляції (карантин) осіб, які були в контакті з хворим. Крім того, при деяких хворобах (кір, коклюш та ін.) дитина в інкубаційному періоді може бути небезпечною для інших дітей, хоч у неї хвороба ще не проявилась. Проникнення в організм людини тих чи інших патогенних мікробів не у всіх людей викликає захворювання. Деякі люди несприйнятливі до багатьох хвороб. Так, на скарлатину хворіє 40—50% дітей, які були в контакті з хворими. Є люди — носії мікробів дифтерії, проте самі не хворіють на дифтерію. Така несприйнятливість організму до певних хвороб називається імунітетом.