Гігієнічні основи навчання і виховання

§ 1. Стомлення і перевтома

Основним гігієнічним завданням організації всієї навчально-виховної роботи є збереження оптимальних взаємовідношень між процесом збудження і гальмування в корі півкуль головного мозку дитини. Навчально-виховну роботу і відпочинок учнів треба організовувати так, щоб створити оптимальні умови, які сприяють росту, розвитку, підвищенню працездатності та зміцненню здоров'я дітей і підлітків.

Навчальна робота — це в основному розумова праця, зв'язана головним чином з діяльністю кори півкуль головного мозку і органів чуття. Клітинам кори головного мозку властива висока реактивність, а отже, функціональне руйнування. Під функціональним руйнуванням сучасна фізіологія розуміє ряд дуже складних, ще остаточно не розкритих процесів, які зумовлюють зниження функціональної рухливості мозкових клітин і тимчасове зменшення їх працездатності, тобто стомлення.

Таким чином, стомлення — це фізіологічний стан, який характеризуєть­ся в основному тимчасовим порушенням діяльності клітин кори головного мозку; воно цілком зникає під час відпочинку. Стомлення можна розгля­дати як кінцевий результат гальмування, яке спочатку охоплює тільки клітини кори головного мозку, а потім поширюється на нижчі-відділи нервової системи, викликаючи послаблення всього організму. Значення гальмування полягає в тому, що воно припиняє надмірне і небезпечне функціональне руйнування нервової клітини і сприяє відновленню витраченої подразнюваної речовини. У дітей процес гальмування, а отже, і стомлення розвивається поступово, через деякий час після чергового відпочинку (у молодших школярів — на третьому або четвертому уроці, тобто під кінець навчального дня). Тому після школи діти повинні відпочити, а потім готувати уроки.

На уроках в учнів стомлення відбувається в дві фази. Проявом першої фази стомлення, яке розвивається, є руховий неспокій (збудження) школярів, що свідчить про широку іррадіацію збудження. Якщо вчитель не дасть учням відпочинку або не переключить їх на інший вид діяльності, а намагатиметься заспокоїти дітей словесно, то перша фаза стомлення перейде в другу, яка, залежно від індивідуальних особливостей школярів, може проявлятись у сильному перезбудженні або млявості, неуважності, сонливості. Діти погано концентрують увагу на поясненні вчителя. Порушується дисципліна.

У випадках несвоєчасного або недостатнього відпочинку стомлення, поступово наростаючи, переходить у патологічний стан — перевтому. Останнє дуже хворобливо відбивається на організмі дитини, бо воно зв'язане з перебільшенням функціональних можливостей клітин мозку. Перевтомлені діти вже під кінець першого уроку відчувають стомлення (головний біль, запаморочення, поганий апетит). Іноді такі діти, навпаки, різко збуджені, а вночі прокидаються, сидять, кричать.

У перевтомлених дітей ослаблюються психічні функції (сприймання, увага, мислення, пам'ять та ін.), вони починають відставати в навчанні. Тривале перевтомлення призводить до порушення вищої нервової діяльності (неврози та ін.), зменшує опірність організму до інфекцій.

Перевтома в дітей може виникнути внаслідок перевантаження навчальною і позанавчальною роботою, недосипання або неспокійного сну, нераціонального харчування, порушення режиму дня і недостатнього перебування на свіжому повітрі. Розвитку перевтоми дітей сприяють антигігієнічні умови навколишнього середовища (погане повітря, висока температура в приміщенні, недостатнє освітлення та ін.). Перевтома може проявитись відразу після перевантаження організму або через деякий час. Наприклад, неправильно проведене загартовування влітку може відбитись на стані дитини або відразу або восени чи навіть взимку.

Для лікування перевтоми насамперед необхідний нормальний режим дня учня. Іноді дитині необхідний тривалий відпочинок.