§ 3. Гігієнічні вимоги до шкільного режиму

Основною передумовою успішної навчально-виховної роботи та зміцнення здоров'я школярів є правильно побудований режим дня у школі. В зв'язку з віковими особливостями вищої нервової діяльності для учнів

початкових, середніх і старших класів встановлено різний режим шкільних занять: різна тривалість навчального року, дня і уроку.

Навчальний рік. Навчальний рік у всіх класах починається 1 вересня. Тривалість навчального року для учнів І—IV класів передбачається менша на два тижні, ніж для учнів V—ІX класів, і на три тижні менша, ніж для учнів X—XІ класів. Відповідно збільшена тривалість літнього відпочинку учнів молодшого і середнього шкільного віку. Тривалість канікул в навчальному році встановлюється єдина для всіх класів восьмирічної і середньої школи. Канікули — необхідний відпочинок, який відновлює працездатність учнів, зміцнює їх здоров'я.

Згідно з законодавством, обов'язковому навчанню в школі підлягають діти, яким до початку навчання в школі минуло 6-7 років. Досвід показує, що діти цього віку в перші дні перебування в школі повільно звикають до нового для них шкільного режиму, регулярного навчального навантаження, швидко стомлюються. Тому навчальні заняття і режим дня учнів І класу необхідно на початку навчального року будувати в послідовному зв'язку з заняттями і режимом в дитячому садку, навчальне навантаження збільшувати поступово.

Діти, які вступають до школи, повинні пройти медичний огляд, що необхідно для встановлення їх розвитку, стану здоров'я тощо.

До початку навчального року шкільний будинок та його обладнання повинні бути повністю підготовлені до прийому учнів. За два-три дні до початку занять слід влаштовувати попередню зустріч дітей з учителями, під час якої вчителі ознайомлять дітей із школою, з режимом дня, правилами поведінки в школі і поза школою, їх обов'язками, зв'язаними з навчанням у школі. Такі бесіди зближують дітей з учителями, створюють у них бадьорий життєрадісний настрій, підготовляють їх до систематичного навчання в школі.

Навчальний день. Навчальний день у школі повинен починатись о 9-й год. ранку. При двозмінній роботі школи заняття можна починати на півгодини раніше. Раніше розпочинати заняття не слід, бо це негативно відіб'ється на всьому розпорядку дня школярів: недосипання, сніданок наспіх, спізнення. Все це несприятливо впливає на самопочуття учнів, на їх здоров'я і насамперед на їх нервову систему.

Протягом звичайного шкільного дня спостерігається типова динаміка розумової працездатності учнів. Найвища працездатність в учнів молодших класів на 1—2-му уроках, а в учнів середніх і старших класів — на 3-му уроках. Тому саме ці уроки слід відводити для занять з тих предметів, які вимагають від учнів напруженої уваги (математика, мова, фізика, хімія). В ці ж години найдоцільніше проводити і контрольні роботи.

Зниження працездатності в учнів молодшого шкільного віку спостерігається через 1,5 год. від початку занять (тобто з 3-го уроку), а в учнів середнього і старшого шкільного віку з 4-го уроку. Але під впливом ряду конкретних особливостей викладання (раціональна структура уроку і методика роботи, майстерність учителя тощо) можливі і деякі відхилення від згаданої типової динаміки.

Спеціальні дослідження показали, що заняття фізичною працею є для школярів своєрідним видом активного відпочинку. Під їх впливом підвищується тонус головного мозку, збільшується швидкість простих психічних і словесних реакцій, поліпшується якість відповідей, стають міцнішими диференціювання. Уроки ручної праці в молодших класах, в шкільних майстернях, на навчально-дослідній ділянці, а також уроки фізичної культури, якщо вони проводяться в сприятливій гігієнічній обстановці, зокрема на відкритому повітрі, сприяють підвищенню працездатності учнів не тільки безпосередньо після їх закінчення, але й протягом всього навчального дня. Найбільший ефект від цих занять буває тоді, коли вони проводяться на 3-му (в молодших класах) і на 4-му (в старших класах) уроках, тобто в пе­ріод початкової стадії розвитку стомлення.

Недоцільно проводити два уроки підряд з одним і тим самим змістом занять. Це стомлює учнів, зменшує їх працездатність на наступних уроках. Пояснюється це тим, що тривале збудження клітин кори головного мозку певним подразником або комплексом подразників змінюється гальмуванням, яке проявляється в зниженні величини умовних рефлексів.

У загальноосвітній школі в І—IV класах передбачається чотири уроки на день, а починаючи з V класу — по п'ять уроків. Допускається додатково два рази на тиждень п'ятий урок в V класі і шостий урок у VІ класі. Учні І класу в перші два місяці навчаються по три уроки на день, потім поступово переходять на чотиригодинне заняття.

Велике значення для збереження максимальної працездатності учнів має раціональна організація і побудова уроку, особливо в молодших класах. Так званий комбінований урок, який передбачає зміну видів діяльності, чергування подразників першої і другої сигнальних систем цілком себе виправдовує в II і IV класах. У середніх і старших класах уроки будуються по-різному, залежно від характеру предмета, змісту теми, мети уроку і т. д. Рекомендована типова, але не стандартна структура уроку — перевірка і повторення пройденого на попередньому уроці, подача нового матеріалу, закріплення його, задавання додому — фізіолого-гігієнічно цілком обґрунтована. При такій структурі уроку працездатність учнів поступово підвищується, зберігаючи максимальний рівень у другій і третій чвертях уроку. На цій же основі рекомендуються на уроках різні форми самостійної роботи, поєднання словесного пояснення з наочністю і т. д.

Працездатність дитячого організму не залишається незмінною протягом тижня. За даними спеціальних досліджень, найбільша працездатність учнів звичайно припадає на вівторок і середу. Відносно найнижча працездатність у суботу і в понеділок. Зниження працездатності в суботу пояснюється значним стомленням учнів за тиждень відносно низька працездатність їх у понеділок, мабуть, є впрацьовуванням — поступовим включенням організму в роботу після більш чи менш тривалі перерви. Отже, на ці дні слід відводити меншу кількість уроків і стави в розклад переважно ті предмети, які не вимагають від учнів значного розумового напруження (читання, співи, малювання та ін.). Складаючи розклад уроків на тиждень, слід враховувати вікові особливості учнів, динаміку їх працездатності протягом тижня, особливості навчального предмета, зокрема можливість зміни видів діяльності на уроці, застосування наочності, характер і обсяг домашніх завдань та ін. При правильному і рівномірному розподілі різних видів навчальних занять протягом тижня можна уникнути надмірного стомлення учнів.

Даючи завдання додому, кожен вчитель повинен враховувати, наскільки важкий і складний навчальний матеріал і рекомендувати учням найбільш раціональні способи виконання домашнього завдання. Для цього необхідно передбачити спеціальний час на подачу домашнього завдання, щоб не давати його наспіх після дзвінка. На понеділок домашні завдання давати не рекомендується, щоб учні могли спокійно відпочити в неділю.

Тривалість уроків і перерв. Тривалість уроку встановлена в 45 хв. для всіх класів середньої школи. А тривалість активної уваги, зумовлена віковими особливостями вищої нервової діяльності, становить: в учнів віком 7—10 років — 15—20 хв, 10—12 років — 25 хв, 12—15 років — 30 хв, 15—18 років — 40 хв. Стійкість уваги залежить від реактивності і втоми клітин кори головного мозку. Чим менша за віком дитина, тим швидше витрачаються речовини мозкових клітин, тим швидше настає стомлення. Тому діти швидко стомлюються і не можуть довгий час бути уважними. Це треба враховувати вчителям і відповідно дозувати різні види роботи на уроці, зокрема, уникати довгих безперервних пояснень нового навчального матеріалу.

Для учнів І класу 45-хвилинні уроки дуже стомливі. Рекомендується провадити 35-хвилинні уроки і відповідно збільшувати до 15—20 хв. перерви або проводити «комбіновані уроки», наприклад, 25-хвилинний урок з арифметики змінюється малюванням або читанням коротких цікавих оповідань учителем. Урок читання закінчується інсценівкою якої-небудь казки тощо. Доцільно переривати урок короткими фізкультпаузами, під час яких учні виконують кілька нескладних фізичних вправ. Подібні фізкультпаузи слід проводити і з учнями II—IV класів.

Кожен урок змінюється перервою — відпочинком, необхідним учням для відновлення їх працездатності. Учні стомлюються на уроках не тільки від розумової діяльності, але й від значної статичної роботи: тривалого сидіння за партою. Тому під час перерв дуже важливо, щоб учні, особливо початкових класів, переключились на динамічну м'язову роботу. Найкращий відпочинок під час перерв — вільні рухи або ігри на відкритому повітрі (активний відпочинок). Проте надмірно рухливих і шумних ігор під час перерв допускати не можна, бо після них учні повертаються в клас дуже збудженими, довго не можуть заспокоїтись, зосередити увагу і включитись у роботу. В несприятливу і дуже холодну погоду перерви учні проводять у добре провітрених рекреаційних приміщеннях. Під час перерв не можна дозволяти учням повторяти навчальний матеріал та готуватись до наступних уроків, бо в таких випадках замість відпочинку наростає стом­лення організму. Тривалість перерв — 10 хв., а другої або третьої перерви — 30 хв. Проте досвід підтверджує доцільність і педагогічну ефективність двох суміжних перерв по 20 хв. На цих перервах частина учнів снідає, частина перебуває на відкритому повітрі.

Однією з обов'язкових умов збереження і зміцнення здоров'я учнів та їх успішного навчання є регулярне харчування. Дуже великі перерви в прийманні їжі негативно відбиваються на функціональному стані організму. Тому на великій перерві учні всіх класів повинні забезпечуватись гарячими сніданками.

Режим груп подовженого дня. У групах подовженого дня учні (І—IV класів) перебувають до 18 год. вечора. Кожна група складається з 25—30 учнів одного або різних класів. Керівник групи — вихователь, який має педагогічну освіту, проводить з дітьми прогулянки, різні ігри, позакласне читання, підготовку домашніх завдань. В режим групи подовженого дня входить денний сон протягом години, тригодинне перебування на повітрі і дворазове харчування (обід і полудень).

Гігієна екзаменів. Точне додержання режиму дня особливо необхідне в період підготовки учнів до екзаменів. В цей час необхідно допомогти учням правильно розподілити свій час, чергуючи навчальну роботу з відпочинком

Екзамени слід проводити в спокійній обстановці. В приміщенні, де проводяться екзамени повинні бути необхідні умови освітлення, повітряного і температурного