§ 4. Основні положення гігієни навчання

Основною гігієнічною вимогою до викладу нового матеріал є профілактика стомлення учнів. Чим цікавіший урок для дітей, чим активніше вони беруть участь у вивченні нового матеріалу, тим менше вони стомлюються. Інтерес учнів до навчального матеріалу залежить від його змісту і головним чином, від методу викладання. З фізіології відомо що слабкі ритмічні подразники при тривалій дії викликають розлите гальмування в корі півкуль головного мозку, яке переходить у сон. Це явище особливо проявляється під час стомлення. Монотонна мова вчителя, яка є по суті слабким, ритмічним подразником, що довго діє, сприяє виникненню в учнів сонливого стану, і навчальний матеріал вони сприймають погано. Навпаки, емоційний і цікавий виклад навчального матеріалу, застосування методів! при яких новий матеріал сприймається одночасно зоровим, слуховим і іншими аналізаторами, сприяє легшому засвоєнню його учнями. Цей принцип емоційного, цікавого і наочного викладання особливо важливо враховувати в проведенні навчально-виховної роботи з учнями початкових класів. Словесний метод сприяє швидшому стомленню, ніж викладання з використанням наочних посібників, демонстрацій дослідів, спостережень.

Гігієна читання та писання. Основні гігієнічні вимоги до читання такі:

1) добре освітлення книжки;

2) чіткий, виразний шрифт;

3) під час читання тримати книжку на відстані 35—40 см від очей у похилому положенні (для цього рекомендується школяреві дома мати спеціальну підставку;

4) не можна читати лежачи, в трамваях, автобусах, бо це порушує зорову функцію очей;

5) робити перерви між читанням для відпочинку очей;

6) при читанні вголос слід читати виразно, але без зайвого напруження голосових зв'язок, щоб не зіпсувати голосу.

Під час писання, крім достатнього освітлення і правильної посадки учня, дуже важливо виробляти в учнів звичку правильно тримати ручку і зошит. Ручку треба брати пальцями на відстані 4—5 см від гострого кінця пера і тримати без напруження, між ручкою і зошитом повинен бути кут 60°. При цьому кисть руки спирається на зовнішній край мізинця. Зошит при косому письмі повинен лежати на парті так, щоб його нижній край утворював з краєм стола кут в 30—40°.

Учням І—III класів ще важко писати. Діти І класу можуть писати без перерви не більше 5 хв., діти віком 8—10 років — 10 хв.; 10—років— 15 хв.; 13—15 років — 20 хв.; 15—18 років — 25—30 хв.

Велике значення має правильне положення тулуба, освітлення робочого місця розсіяним світлом. Для малювання з натури потрібне світло з тінями. Відстань від поверхні, на якій зображується об'єкт, до очей повинна бути — 35—40 см. Заняття з малювання, і особливо з креслення, вимагають значного напруження зору. Тому вони повинні тривати не більше 45 хв., бо треба дати відпочинок очам. Після уроку з малювання не можна проводити уроки, зв'язані з напруженням зору (читання, писання та ін.).

§ 5. Гігієна позакласної та позашкільної роботи

Щоб уникнути перевантаження учнів, позакласну і громадську роботу треба суворо регламентувати. Позакласні і позашкільні заняття слід проводити в дні з меншою кількістю уроків. У період підготовки до екзаменів звести їх до мінімуму. Навантаження розподіляти рівномірно між учнями, щоб учні мали лише по одному громадському дорученню і брали участь не більше як у двох гуртках (при умові, що один з гуртків художній або спортивний). Доручаючи дітям громадську роботу, слід враховувати їх вік, стан здоров'я, індивідуальні інтереси, здібності та успішність. На громадську і позакласну роботу учні І—IV класів повинні витрачати не більше 1—2 год. на тиждень, учні V— ІX класів — 3—4 год., учні Х—XІ класів — 4—5 год. Учнівські збори проводити не більше як двічі на місяць, частіше присвячуючи їх спортивним і рухливим іграм, екскурсіям та прогулянкам.

Не можна доручати школярам такі види громадської роботи, які небезпечні для їх здоров'я, наприклад, відвідування школярів, хворих на інфекційні хвороби. Позакласну і громадську роботу не слід провадити зразу після уроків, коли учні стомлені і потребують відпочинку. Як на уроках, так і під час гурткової роботи важливо забезпечити достатнє освітлення робочих місць, регулярно провітрювати приміщення та проводити в них вологе прибирання.

Гігієна екскурсій і дитячого туризму. Туристські походи та екскурсії при правильній їх організації — важливий фактор зміцнення здоров'я школярів.

Готуючись до екскурсії чи походу, її організатори повинні дізнатись (у місцевому відділі охорони здоров'я або в санітарного лікаря), чи безпечне місце екскурсії і маршрут походу в епідеміологічному відношенні. Значну увагу слід приділити підготовці дітей до походу, їх взуття і одяг повинні бути зручними.

Влітку краще взути сандалі, а з одягу — костюм, головний убір —легкий, проникний для повітря, з полями. В іншу пору року— тренувальні костюми, щільну білизну, шерстяні шкарпетки або панчохи.

Кожний учасник походу бере з собою флягу з кип'яченою водою і продукти для харчування в поході. У керівника або у виділеного санітара мусить бути похідна аптечка — бинти, вата, джгут, йод, нашатирний спирт та ін.

Виходити на екскурсію слід рано-вранці (але діти повинні обов'язково поснідати). Іти, не поспішаючи, зберігаючи сили. Краще рухатись один за одним понад шляхом, через кожні 30—45 хв. походу відпочивати в затінку в сухому місці. Під час великого привалу обов'язкове приймання їжі (відпочинок 35—45 хв.). Пити воду слід невеликими ковтками тільки підчас привалів (кожен з своєї фляги). Не можна пити відразу холодну воду, щоб не застудитись. Не можна користуватись річковою водою та з недослідженого колодязя, де можуть бути хвороботворні мікроорганізми та яйця глистів.

Вихідний день. У вихідний день дітям необхідно якомога більше перебувати на свіжому повітрі, займатися різними видами спорту, іграми тощо. Дуже корисно для здоров'я брати участь в екскурсіях і походах. Добрим відпочинком для школярів є прогулянки за місто та проведення часу в садах і парках, а взимку — на ковзанах і лижах.

Канікули. Під час канікул також більше бути на свіжому повітрі, займатися спортом, рухливими іграми, ходити в туристські походи. Позитивно впливає на здоров'я дітей і посильна фізична праця, особливо в саду, на городі, в полі. Літні канікули мільйони школярів проводять в піонерських оздоровчих таборах, в дитячих санаторіях і т. д. Тут добре організовані заходи по зміцненню здоров'я і забезпеченню культурного дозвілля дітей.