§ 3. Гігієнічні вимоги до будинку школи і окремих приміщень

Будинок і окремі приміщення школи повинні відповідати педагогічним і гігієнічним вимогам, здійснення яких сприяє успішній навчально-виховній роботі, забезпечує нормальну життєдіяльність і розвиток дитячого організму. З гігієнічної точки зору мають значення кількість поверхів у будинку школи, сходів, розташування в ньому приміщень, площа і кубатура окремих приміщень, освітлення та ін.

Будинки шкіл будують на два, три і чотири поверхи. Розміщення класів по поверхах повинно відповідати вікові учнів. Класи для учнів молодших класів — на першому поверсі, середніх класів — на другому-третьому, а старших — на четвертому. Сходи в будинку школи повинні забезпечу­вати зручне і невтомливе піднімання одночасно великої кількості учнів. Круті сходи не допустимі, бо вони створюють велике навантаження на серце дітей при підніманні і небезпечні у відношенні нещасних випадків.

За своїм призначенням шкільні приміщення поділяються на навчальні, навчально-виробничі, допоміжні, інтернатні і житлові (для персоналу).

До навчальних приміщень належать класні кімнати, лабораторії, спортивний зал, куток живої природи.

Навчально-виробничі приміщення — майстерні по дереву і металу з інструментальною, майстерні ручної праці для учнів І—IV класів, кабінет домоводства.

Допоміжними приміщеннями є: учительська, кабінет директора, кімната заступника директора по навчальній частині, приміщення для груп подовженого дня, канцелярія, бібліотека-читальня, кабінет лікаря, актовий зал, рекреаційні зали і коридори, буфет, їдальня, умивальні, вбиральні, вестибюль і роздягальні, кімнати для технічних робітників.

Інтернатні приміщення — спальні, кімнати для позашкільної роботи, зберігання речей учнів тощо.

Житлові приміщення — квартира директора і кімната сторожу,

В початкових школах слід приміщень обмежується класами, коридорами, канцелярією, буфетом, вбиральнею, квартирою директора і кімнатою сторожа.

Правильне, раціональне розташування приміщень в будинку школи має велике протиепідемічне значення; крім того, воно повинно забезпечити максимальну зручність в організації і веденні навчально-виховного процесу в школі. Кабінет директора, канцелярію і кабінет лікаря розташовують на першому поверсі, поблизу входу, щоб не завантажувати відвідувачами будинок школи та запобігати рознесенню по школі інфекції. Кабінети забезпечуються додатковою вентиляцією, спеціальним підведенням води і газу. З цих міркувань кабінети розміщують в одному крилі один над одним. Кабінет біології звичайно влаштовують на першому поверсі, фізики — на другому, хімії — на третьому поверсі, обладнуючи його додатковими витяжними шафами; це виключає можливість проникнення шкідливих газів в інші, розміщені нижче приміщення. Вікна кутка живої природи повинні виходити на південь, щоб були добрі умови для рослин і тварин.

Навчально-виробничі приміщення розташовують на першому поверсі якомога далі від класних кімнат. Це полегшує постачання матеріалів з подвір'я і одночасно відгороджує класні заняття від шуму, що виникає під час роботи станків.

Спортивний зал також доцільно розташувати на першому поверсі поряд з виходом на подвір'я. Це дозволить пов'язувати заняття в залі з заняттями на відкритому повітрі, не заважаючи класним заняттям.

Їдальня і буфет повинні міститись на першому поверсі і мати окремий вхід з подвір'я, через який постачаються продукти і напівфабрикати.

Розміри вчительської, бібліотеки-читальні, фізкультурного залу, їдальні, буфету визначаються величиною шкільного колективу, а розміри класу, кабінету, майстерні, а також норми площі на одного учня в рекреаційних приміщеннях, вбиральні, роздягальні — однакові для всіх типів шкіл.

Клас є основним приміщенням школи. Загальна площа класу встановлена в 50 м² (8,2 х 6,15) при висоті 3,5 м. Мінімальна норма площі на одного учня в молодших класах — 1,25 м², в старших — 1,5 м² (близько 4,4 м³ на одного учня). Зменшення норми площі на одного учня в класі призводить до підвищення температури повітря, збільшення його вологості, забрудненості пилом, бактеріями тощо. Все це погіршує самопочуття дітей, знижує їх працездатність.

Довжина класу повинна бути не більше 9 м, бо учні, які сидять на задніх партах, змушені напружувати зір і слух, щоб розглянути написане на дошці і почути слова вчителя. Ширина класу — 6,15—6,20 м, що визначається розмірами трьох рядів парт з врахуванням установленої відстані між рядами парт, а також між зовнішньою і внутрішньою стінами. У ширшій класній кімнаті парти, які стоять біля внутрішньої стіни, будуть недостатньо освітлені. Вхідні двері в класну кімнату розташовують у бічній стіні — проти стола вчителя, що дає змогу вчителеві бачити учнів, які заходять чи виходять з класу.

Кабінети V—XІ класів більші за розміром, ніж класні кімнати (66— 70м²), щоб учні могли виконувати самостійні лабораторні роботи, а вчитель— демонструвати складні досліди. Поряд з кабінетом розміщується лаборантська, яка має окремий вихід в коридор.

Для майстерні чи робочої кімнати для початкових класів виділяють кімнату такої самої величини, як і кабінет.

Майстерні плануються розміром 66-70 м, при цьому враховується розміщення станків і відстані між ними, зумовлені правилами техніки безпеки. В майстерні повинно бути достатнє природне і штучне освітлення, додаткова вентиляція.

Розміри спортивних залів бувають (в залежності від контингенту учнів) 9  18м і 12м  24м плануються з розрахунку 4м² і 20м³ на одного учня. Мінімальна площа гімнастичного залу, який відповідає гігієнічним і педагогічним вимогам,— 162м² (9м  18м), а висота не менше 5м. У такому залі 40 учнів класу можуть одночасно виконувати гімнастичні вправи, проводити тренувальні ігри в волейбол і баскетбол, правильно виконувати вправи на снарядах. Зменшення норм площі і кубатури на одного учня в спортивному залі, як і в інших навчальних приміщеннях, призводить до погіршення фізико-хімічних і біологічних властивостей повітря. Вікна в спортивному залі краще влаштовувати з двох протилежних (по довжині) боків, у верхній частині стін. Це забезпечує достатнє освітлення залу, протяжне провітрювання приміщення і проведення занять при відкритих фрамугах (з врахуванням напрямку вітру).

При спортивному залі обов'язково повинні бути дві роздягальні розміром по 16м², дві душові — по 3м² і снарядна площею близько 16м² (залежно від розмірів спортивного інвентаря, який там зберігається).

Рекреаційні приміщення влаштовують у вигляді коридорів, залів, рекреації або у вигляді комбінації цих двох приміщень. Рекреаційні приміщення повинні забезпечувати учням можливість повноцінного відпочинку під час перерв, що досягається достатньою площею, добрим освітленням та провітрюванням їх. На одного учня площа рекреації визначається з розрахунку 0,75м², але не менше 0,65м² при ширині коридору не менше 3 м. В коридор повинно виходити не більше шести класів, інакше не буде можливості забезпечити повноцінний відпочинок учнів та підтримувати на належному рівні дисципліну. В рекреаційних приміщеннях повинні бути фонтанчики для пиття.

Роздягальні розміщуються по поверхах будинку і влаштовують так, щоб уникнути зустрічних потоків учнів, які роздягаються і одягаються. Площа роздягалень разом з вестибулем визначається з розрахунку 0,25м² на учня.

Вбиральні і вмивальні розміщують на кожному поверсі, їх площа визначається з розрахунку не менше 0,12м² на одного учня. При вході у вбиральню влаштовують шлюз; тут розміщують умивальні, кількість кранів в яких визначається з розрахунку один кран на 30 учнів.

Квартира директора і кімната сторожа, щоб уникнути занесення інфекції в школу, повинні бути повністю ізольовані від решти приміщень і мати окремі входи.

Школи-інтернати будують на 280, 370 і 560 учнів. Можливе також використання типових будинків середніх шкіл з добудовою до них будинків для гуртожитку, харчоблоку, спортивного залу, майстерень та інших приміщень, яких не вистачає. Школа-інтернат може міститись в одному централізованому або в кількох будинках, з'єднаних між собою критими галереями. В них розміщують навчальні приміщення, житловий комплекс, медичну частину, клубні і адміністративно-господарські приміщення та ін.

Склад навчальних приміщень забезпечує проходження програми загальноосвітньої політехнічної школи. Крім того, передбачається і ряд додаткових приміщень, необхідних для занять продуктивною працею. Для позакласної роботи в школі-інтернаті влаштовують бібліотеку-читальню; актовий зал із сценою, приміщенням кінобудки, костюмерною; кімнати для занять різних гуртків, ігротеки та ін.

Житловий комплекс школи-інтернату складається із секцій. В секцію об'єднуються приміщення, що обслуговують одну-дві виховні групи. Секція складається з таких приміщень: спалень, кімнати для чистки одягу та взуття, умивальні, вбиральні, кімнати гігієни дівчаток і кімнати чергового вихователя. В спальнях бажано поселяти 4—8 вихованців. Це створює кращі умови для виконання режиму дня і створення спокійної обстановки.

Харчовий блок об'єднує такі приміщення: їдальню, кухню, дві заготівельні (для м'яса, риби і овочів), дві моєчні (для кухонного і столового посуду), хліборізку, холодильну камеру, комору для сухих продуктів і кімнату для обслуговуючого персоналу з душовою і вбиральнею.

Приміщення медичної частини розміщують ізольовано, з окремим входом. Сюди входять палати на одно, два і кілька ліжок, ізоляційні палати, процедурна, кімната чергового персоналу, буфетна з мийкою, ванна з душем і комора. Кабінет лікаря, призначений для систематичного огляду здорових дітей, подання першої допомоги і кабінет зубного лікаря доцільно розміщувати поблизу від навчальних приміщень.

Господарський корпус школи-інтернату об'єднує такі приміщення: котельню, майстерні (механічну і столярну), пральню, комору для чистої білизни, інвентарну і кімнату для обслуговуючого персоналу.

Таким чином, будинки і приміщення школи-інтернату дуже різноманітні, що свідчить про створення найбільш сприятливих умов для життя і навчання їх вихованців.