Самостійна робота.

1. Скласти характеристику невербальної поведінки на одного із студентів групи.

2) Прочитайте роботу І.М.Юсупова "Психологія взаєморозуміння" і дайте відповіді на питання (див. Педагогічна майстерність. Хрестоматія: навч.посіб./ [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 2006. – 606 с.).

а) Охарактеризуйте педагогічну роль візуального контакту у спілкуванні вчителя.

б) Як може впливати усмішка педагога на його стосунки з вихованцями у повсякденному спілкуванні?

Література.

1. Педагогічна майстерність: підруч. / [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – [2-е вид.] – К.: Вища школа, 2004. – 422 с .

2. Педагогічна майстерність: підруч./ [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

3. Основы педагогического мастерства/ [И.А.Зязюн, И.Ф.Кривонос, Н.Н.Тарасевич и др.]; под. ред. И.А.Зязюна. – М.: Просвещение, 1989. – 302 с.

4. Педагогічна майстерність. Хрестоматія: навч.посіб./ [І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.]; за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 2006. – 606 с.

5. Формановская Е. Мимика и жест. // Дошкольное воспитание. - №9. – 1990

6. Чернявская А.П. Педагогическая техника в работе учителя./ Чернявская А.П. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2001. – 176 с

Змістовий модуль № 3 «Майстерність педагогічного спілкування» Навчальні цілі:

• засвоїти основні поняття з даної проблеми;

• визначити специфіку педагогічного спілкування як діалогічної взаємодії;

• засвоїти особливості поведінки тактовної людини;

• формувати у студентів установку на особистісно-орієнтовану позицію у роботі з дітьми;

• розвивати уміння аналізувати педагогічну діяльність, застосовувати ефективні засоби виховного впливу на дитину;

• стимулювати потребу у піднесенні рівня культури спілкування з дітьми.

Тематичний план навчального модуля

№ модуля	Назва модуля, теми	Усього годин	Лекції	Семінар. заняття	Самост. робота
3. 3.1. 3.2.	Змістовий модуль №3. Майстерність педагогічного спілкування. Професійно-педагогічне спілкування, його сутність, функції, види. Педагогічний такт.	18 9 9	4 2 2	4 2 2	10 4 6

Лекція № 3.1

Тема: Професійно-педагогічне спілкування, його сутність, функції.

План

1. Поняття професійно педагогічного спілкування, його особливості, функції.

2. Структура педагогічного спілкування.

Ключові поняття: професійно-педагогічне спілкування, діалогічне спілкування, суб'єкт-суб'єктне спілкування, стиль спілкування, особистісно-орієнтоване спілкування, формально-рольове спілкування.

Практичне заняття № 3.1

Тема: Характеристика педагогічного спілкування, його особливості.

План заняття.

1. Діагностування ціннісних орієнтацій педагога у професійному спілкуванні.

2. Обговорення теоретичних питань:

• специфіка педагогічного спілкування, його функції;

• діалогічне педагогічне спілкування, його критерії;

• стилі педагогічного керівництва і стилі спілкування.

3. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування.

Хід заняття (з методичними вказівками).

І. Діагностування ціннісних орієнтацій педагога у професійному спілкуванні.

Тест «Чи готовий педагог до діалогу з дітьми?»

Перший етап: обираємо позицію

Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви поділяєте.

Моє педагогічне кредо:

1. а) Дитина - така сама людина, як і я. Я поважаю її права і зважаю на її життєві потреби;

б) У дитини немає ніякого життєвого досвіду. Я повинен(на) навчити її життя, допомогти сформувати правильні цінності.

2. а) Я бачу недоліки своїх учнів і роблю все, щоб вони стали кращими;

б) Приймаю дитину такою, якою вона є з усіма її індивідуальними особливостями, і відповідно до цього вибудовую стосунки з нею.

3. а) Як учитель я допомагаю дитині в самостійному оволодінні знаннями і навичками, у формуванні її світогляду;

б) Моє завдання – передати дітям знання і домогтися їх ґрунтовного засвоєння.

4.а) Я вважаю, що дитина спочатку повинна засвоїти те, що напрацьовано наукою, а потім висловлювати свої погляди;

б) На своїх уроках я заохочую думки і погляди своїх учнів, навіть якщо вони мають розбіжності із загальноприйнятими.

5.а) Повагу учнів я можу завоювати своїми діями і вчинками;

б) Вважаю, що учні зобов'язані поважати будь-кого з учителів.

Педагогічне спілкування:

6.а) Я дуже швидко розумію, наскільки добре учень знає матеріал. Немає сенсу слухати його до кінця;

б) Прагну слухати учня не перебиваючи. У разі утруднень можу поставити навідне запитання.

7.а) Вважаю своїм обов'язком робити зауваження тим, хто не вміє правильно поводитися на уроці. Якщо це не дає результату, звертаюся по допомогу до батьків;

б) Коли учні заважають мені проводити урок, я не намагаюся всіх перекричати. Тримаю паузу і думаю, як їх залучити до роботи.

8.а) Мені цікаві думки інших педагогів про мій клас. Я уважно вислуховую навіть безсторонні міркування;

б) Я знаю, що деякі педагоги говорять лише про негативні сторони мого класу. Мені неприємно це чути.

9.а) Часом учні доводять мене до краю, і я не можу стримати себе від вияву негативних емоцій;

б) Якщо на уроці виникає конфліктна ситуація, я не стараюся брати гору, не пориваюся принизити учня. Пропоную йому розібратися після уроку.

10. а) Я помічаю, що іноді повертаюся додому в пригніченому стані. Бачу, що домашнім це не до вподоби. Прагну працювати над собою;

б) Мої домашні нерідко не розуміють, яка важка у мене робота. І вдома я знову змушена всім керувати.

Другий етап: підраховуємо бали.

Прочитавши обидва висловлювання («а» і «б»), поставте хрестик у накресленому вами бланку відповідей коло тієї з них, яка вам більше імпонує і, за вашим внутрішнім переконанням, вказує правильний напрям дій учителя. Порівнявши кількість хрестиків у кожному рядку, визначте для себе, до якої з тенденцій педагогічної взаємодії з дітьми ви внутрішньо тяжієте більше.

Бланк для обробки результатів

Номер	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Тенденція до рівноправного співробітництва	А	Б	А	Б	А	Б	Б	А	Б	А
Тенденція до авторитарної взаємодії	Б	А	Б	А	Б	А	А	Б	А	Б

Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного співробітництва». Про що це говорить? Про те, що ви, без сумніву, здатні до побудови рівноправних взаємин з дітьми, визнаєте їхнє право на самостійність, поважаєте їхнє почуття власної гідності, схильні до аналізу і власної професійної діяльності, прагнете до єдності своїх поглядів і дій. Отже, можете працювати з дітьми у режимі діалогових стосунків.

Інший варіант: ви обрали судження, які свідчать про тенденцію до авторитарної взаємодії. Це означає, що ви будуєте відносини з дітьми переважно з позиції «вчитель завжди має рацію» і не схильні довіряти утям, давати їм можливість виявляти самостійність. Ви завжди певні своєї правоти і не припускаєте заперечень та інших думок, у вас не ми микає необхідності аналізувати свою діяльність. У разі помилок та невдач ви схильні перекладати провину на дітей та їхніх батьків.

Зрозуміло, ми розглянули крайні педагогічні позиції. Вони не завжди виявляються в «чистому» вигляді. Нерідко вчитель залежно від і ситуації використовує різні методи. Проте важливо зрозуміти, які ваші головні пріоритети. (Див.: Фролова Т. Самодіагностика: чи готовий учитель до діалогу з учнями // Директор школи. Україна. - 2002. -№4.-С 28-31)

2. Обговорення головних теоретичних положень

З'ясування теоретичного підґрунтя теми може бути здійснене у різних формах: як тестова перевірка знань, як дискусія із залученням студентів до виконання ролей керівника дискусією тощо. При будь-яких формах усвідомлення суті й специфіки педагогічне спілкування важливо здійснювати, виходячи із розуміння курсу школи на гуманізацію, не лише як дотримання норм і правил поведінки у стосунках «учитель – учень», а й як створення умов, у яких дитина, взаємодіючи і учителем, ровесниками, світом, набуває досвіду навчальної трудової діяльності, гідної культурної людини. Умови, які створює педагог-гуманіст, викликають у дитини добровільне прагнення (свідоме чи несвідоме) взаємодіяти з учителем, виховуватися, бути вихованим.

Потрібно осмислити проблему, щоб навчитися закладати фундамент гуманних стосунків у школі, організовувати педагогічну взаємодію на засадах толерантності, полі суб’єктності, не насилля. Наведена нижче схема-конспект може слугувати опертям не лише у домашній підготовці студентів, айв організації співбесіди на занятті. Педагогічне спілкування (ПС) – комунікативна взаємодія педагога і учнями, батьками, колегами, спрямована на створення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності й стосунків. На практиці воно виступає не завжди як професіональне.

Професійне ПС ( + )	Непрофесійне ПС (–)
+ сприяє засвоєнню знань, оптимізуючи навчальну Д.	– знижує працездатність – викликає невпевненість, страх
+ формує в учня і вчителя впевненість у власному «Я», утверджує гідність	– розвиваються стереотипи у поведінці й висловлюваннях (через жорстку регламентацію, копіювання досвіду)
+ засвоєння знань відбувається як формування ціннісних орієнтацій	– формує негативне ставлення до вчителя, навчання
+ забезпечує входження дитини в культуру (через учителя, стосунки в класі)

Звідси ознаки професіоналізму спілкування педагога:

• воно багатогранне;

• поліфункціональне;

• особистісно-зорієнтоване.

Однобічність (а не багатогранність) у спілкуванні обмежує можливості використання його впливу на дитину, його функції. Перцептивна - пізнати партнера й самоствердитися в його й своїх очах, комунікативна - обмінюватися не лише інформацію, а й ставленням, інтерактивна - налагодити співробітництво. Враховуючи те, що в педагогічному спілкуванні вчитель завжди дотримується вектора мети (воно здійснюється для того, щоб організувати взаємодію дитини зі світом як неухильний рух особистості до гідного життя і здійснюється таким чином, щоб цей рух був гідним життя), Н.Щуркова наголошує на таких трьох специфічних педагогічних функціях :

функція відкриття дитини до спілкування, яка полягає в тому, щоб переконати дитину в позитивному ставленні вчителя до неї і цим збудити бажання спілкуватися, зняти страх, психологічні затиски;

функція співучасті – передавати й приймати внутрішній світ учителя й учня, транслювати своє «Я» іншому «Я»;

функція піднесення вихованця й збереження вчителем власної гідності – здійснення впливу, який допомагає сходженню до духовних новоутворень (публічне оголошення чеснот дитини, авансування, звернення до неї по допомогу).

Зазначені специфічні функції педагогічного спілкування дають педагогові змогу організувати його як особистісно-зорієнтоване. Особистісно-зорієнтоване спілкування - суб'єкт-суб'єктне рівно-партнерське. Формально-зорієнтоване суб'єкт-об'єктне, субординоване, ієрархічне.Формально-зорієнтоване (формально-рольове) спілкування спрямоване на упорядкування навчання. Головне у ньому – раціональне начало. В особистісно-зорієнтованому спілкуванні раціональне й емоційне начала поєднуються.

Для організації особистісно-зорієнтованого спілкування важливо:

• ініціювати суб'єктність учня: активізувати його діяльність для самоусвідомлення, усвідомлення своєї здатності бути стратегом власного життя;

• дати учневі можливість зробити вільний вибір способів дії;

• формування в учнів не лише знання, а й ставлення до знань.

• Забезпечити багатогранність, поліфункціональність, особистісну орієнтацію у спілкуванні може діалогічна структура.

Як уже зазначалось, у психології розрізняють дві форми спілкування. Монологічне – спілкування поляризоване за активністю. У діалогічному спілкуванні відбувається конструктивне співробітництво, всі залучені до взаємодії. Діалогічне педагогічне спілкування ґрунтується на обміні смислами у спілкуванні, вибудовується на засадах діалогу педагогічного – дії у педагогічному процесі, яка дає кожному партнерові у спілкуванні можливість самоутвердитися.

Діалогічне педагогічне спілкування – тип професійного спілкування, що забезпечує суб'єкт-суб'єктний характер взаємодії педагога та учнів і відповідає критеріям діалогу.

Критерії і показники діалогу:

визнання рівності особистісних позицій у спілкуванні (спільне розв'язання проблем, надання учням матеріалу для самостійної оцінки);

домінанта на співрозмовникові і взаємовплив поглядів (урахування позиції співрозмовника, увага до його ставлення, готовність змінити власну думку);

персоніфікація повідомлення (мінімізація знеособлених висловлювань, звернення до особистого досвіду, досвіду учнів, інших осіб);

модальність висловлювання (обмін смислами, а не лише змістом; висловлювання словесне, інтонаційне та мімічне);

установка на відповідь (звернення вербальні і невербальні, запитання, пропозиції);

поліфонічність взаємодії (врахування кожної думки, можливість висловлюватися кожному);

двоплановість позиції (природність спілкування, дотримання надзавдання).

Розгляньмо, як має бути побудоване педагогічне спілкування. Структура педагогічного спілкування: моделювання, комунікативна атака, керування взаємодією, аналіз.

У педагогічній взаємодії розрізняють стилі ставлення, керівництві та спілкування. Стиль спілкування – усталена система способів і прийомів у взаємодії.

Стилі ставлення: активно-позитивне (+), пасивно-позитивне (+), ситуативно-негативне (-), стійке негативне (-). Стилі керівництва: авторитарний, ліберальний, демократичний. Стилі спілкування: захоплення, дружба, дистанція, залякування, загравання.

Взаємозв'язок стилів ставлення, керівництва, спілкування:

А ктивно (+): демократичний керівник спілкування – захоплення спільною діяльністю; ліберальний керівник дружби.

П асивно (+): ліберальний керівник загравання

С итуативно (-): авторитарний керівник дистанції

С тійкий (-) авторитарний керівник залякування

Для оволодіння продуктивним стилем спілкування (захопленні спільною творчою діяльністю) потрібно мати такі якості:

• спрямованість на дитину.

• захопленість справою;

• професійне володіння організаторською технікою;

• делікатність, на якій ґрунтується педагогічний такт.

3. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогічного спілкування

Як було зазначено, цей етап роботи може бути об'єднаний з попереднім. У такому разі обговорення теоретичних положень курсу будується як створення умов для перевірки не лише засвоєння теорії, а й вміння організувати взаємодію з аудиторією. Вибирають 5 проблем для обговорення (четверте питання охоплює дві проблеми).

Вправа 1. Моделювання взаємодії (завдання для п'яти студентів).

Виберіть одне з питань теорії і підготуйтеся до роботи над ним з аудиторією, маючи на увазі не монологічне повідомлення, а діалогічну взаємодію (це може бути розповідь із приверненням уваги, активної розумової діяльності студентів або бесіда з групою). Обдумайте, як ви починатимете розмову, як здійсните комунікативну атаку, виділите головні думки, завершите взаємодію, переконавшись, що питання з'ясовано.

Вправа 2. Аналіз взаємодії (завдання для решти студентів).

Виберіть картку із завданням для аналізу, на підставі спостережень за спілкуванням колег висловите свої враження й побажання. Завдання для аналізу:

1 .Які функції виконував учитель, спілкуючись із аудиторією (лише подавав інформацію або обмінювався нею, обмінювався ставленням, сприймав і розумів аудиторію, надавав можливість належно сприйняти себе, організовував взаємодію)?

2.Чи було спілкування діалогічним? Яким критеріям діалогічного спілкування воно відповідало (кожен критерій можна подати на окремій картці)?

З.Як можна схарактеризувати це спілкування – як формально-рольове чи особистісно-орієнтоване?

4.Який стиль спілкування демонстрував студент? Довести свою думку, аналізуючи техніку.

5.Який стиль керівництва було обрано? Підтвердити аналізом техніки організації діяльності.

6.Які етапи професійного педагогічного спілкування продемонстрував студент? Доведіть його ефективність.

Виконання вправ 1 і 2 завершується аналізом засвоєння теоретичних проблем студентом-ведучим і групою в цілому та визначенням актуальних проблем спілкування для групи, окремих студентів, роз'ясненням суті комунікативних норм у конкретній ситуації спілкування; навчанням прийомів здійснення комунікативної атаки, реалізації критеріїв діалогічності (установка на відповідь, персоніфікація, тощо).

Вправа 3. «Відкрита долоня».

Запропонувати групі подати зворотний сигнал ведучому про неформальне залучення до взаємодії, щоб він пересвідчився, що одногрупники відчувають увагу до себе з його боку, бажання залучити кожного до роботи. Для цього кожний із при сутніх на занятті невербально – відкритою долонею - сигналізує про особисту готовність, зацікавленість запропонованим обговоренням. Якщо такі сигнали виконуються неформально, вони стають відповідним корективом у професійній позиції студента в ролі педагога.

Вправа 4. Початок спілкування на уроці.

Ознайомтеся з фрагментами початку уроків різних учителів. З'ясуйте, на яку взаємодію налаштовує вчитель учнів із перших хвилин уроку: особистісно-зорієнтовану чи формально зорієнтовану.

Урок (5 клас, українська література) Приготуйтеся до уроку. Стоп! Пережуйте, поковтайте. Так... Добрий день! Кого сьогодні немає? (Чути вигуки.) Не всі. Хтось один підніміть руку й скажіть. Віто, скажи ти (слухає). Так, двох немає. Ми побудуємо наш урок так: спочатку поговоримо про п'єсу-казку «Котигорошко», а потім цілий урок читатимемо цю казку в особах. В кінці напишемо твір, а якщо не встигнемо, попрацюєте вдома.

Урок (5 клас, зарубіжна література) Добрий день! Сідайте. Діти, останнім часом ви мені не подобаєтеся. Ваша поведінка на перерві незадовільна.

Клас перед уроком не провітрюється, з класу не виходите, дошку не витираєте. Чому? Більше зауважень я не робитиму. Сподіваюся, що ви виправитесь. А тепер відкрийте зошити й підручники і запишіть тему сьогоднішнього уроку.

Урок (5 клас, українська мова) Доброго дня! Рада бачити вас знову. Хочу привітати вас із початком другої чверті. Усі здорові? Бабусь відвідали? Хто відсутній? А чи знаєте ви, яке у нас сьогодні, 9 листопада, свято? Пише На дошці: «9 листопада - День української писемності та мови».

Урок (10 клас, зарубіжна література) Доброго дня, діти! Рада нашій зустрічі. Бачу вашу готовність до праці. Сподіваюся, ми гарно попрацюємо. Усі присутні? Черговий... Сьогодні у нас дуже цікава тема: ми говоритимемо про красу. Чи замислювалися ви, що таке краса? її оспівують, зображають на полотні, описують у художніх творах. Через неї пролито багато сліз, пережито багато горя. То що це? (Вислуховує учнів.) Цікаві міркування. Звернімося до роману В.Гюго «Собор Паризької Богоматері».

Урок (7 клас, геометрія) Добрий день! Усі готові думати? Ну що ж – розпочнімо. Коли я готувалася до цього уроку, я замислилася над запитанням, чи зможете ви самостійно схарактеризувати поняття «фігура». Ми всі неодноразово натрапляли на нього. А чи є якийсь зв'язок між тими фігурами, які виконують пілоти в небі, спортсмени у фігурному катанні, фігурами в шахах? А крім них, є ще й геометричні, що й становитимуть тему нашого уроку. Проаналізуйте подані фрагменти за такою схемою:

Фрагмент Уроку: А,Б...

Мета педагога: повідомлення, контроль, розвиток (п-к-р)

Врахування інтересів, ставлення учнів (+г)

Позиція учня: об'єкт суб'єкт (о-с)

Можливість вибору для учня (+, -)

Формування знань; ставлень (з-с)

Висновок: Формально- рольове чи особистісно-зорієнтоване спілкування (фр-оз)

Зробіть висновок стосовно характеру спілкування вчителів і спрогнозуйте його результат. Запропонуйте можливі корективи поведінки вчителя для наближення його спілкування до особистісно-зорієнтованого.

Вправа 5. Ситуація – одна, стилі – різні. Ця вправа поєднує вміння аналізувати стиль спілкування, демонструвати техніку його виконання й усвідомлювати наслідки та доцільність використання за певних умов.

Для виконання вправи групу поділяють на п'ять підгруп, кожна з яких дістає завдання діяти в заданій ситуації визначеним стилем. Ситуація для всіх підгруп одна: «Під час вашої розповіді на уроці учень відволікається і пропускає важливу інформацію. Ваші дії?» Кожній підгрупі дають завдання діяти за певним стилем спілкування (залякування, загравання, дистанція, дружба, захоплення спільною творчою діяльністю). Після невеликої підготовки підгрупа демонструє ситуацію і дає пояснення, на яку реакцію можна очікувати від учня, а також, в яких випадках реакція у такому стилі можлива й доцільна (варіанти рішення: робить зауваження із погрозою, пропонує потерпіти до кінця уроку, холодно повертає учня до роботи, м'яко пропонує включитися в урок, звертається з питанням щодо теми розмови, залучаючи до спільного пошуку). В аналізі слід підкреслити можливість епізодичного використання всіх стилів й усвідомлення сутності домінантного стилю в педагогічній діяльності.