МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ, ІНЖЕНЕРНОЇ І

КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

Методичні рекомендації до практичних робіт

Бердянськ 2011

Методичні рекомендації до практичних робіт з курсу «Охорона праці в галузі» для студентів спеціальності 7.010103. Технологічна освіта

Укладач Амелькін В.І., к.т.н., доцент

Розглянуто і затверджено

на засіданні кафедри професійної

підготовки, інженерної і

комп’ютерної графіки.

Протокол № __ від «__»___________ 2011 р.

ВСТУП

Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці сьогодні, з роз­витком науково-технічного прогресу набула особливого значення, адже істотно зросла ціна кожного нещасного випадку та аварії. За приблизними оцінками, щороку у світі внаслідок виробничого травматизму гинуть близько 300 тисяч осіб, з них у колишньому СРСР 14—15 тисяч - рівно стільки, скільки загинуло солдат за 10 років війни в Афганістані.

У деяких країнах фінансові втрати в результаті нещасних випадків та аварій за розмірами наближаються до державних витрат на потреби національ­ної оборони, а вартість одного людського життя сягає суми 1-1.5 млн. доларів.

Отже, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання були та залишаються величезною людською трагедією, є причиною значних економічних втрат і призводять до тяжких соціальних наслідків.

Ще з давніх часів відомо: «Для того, щоб правильно діяти - необхідно знати, а для того, щоб знати – навчатися». Особливої ваги цей вислів набуває стосовно питань охорони праці. Адже суб'єктивні причини переважної біль­шості нещасних випадків та аварій на виробництві необхідно шукати в таких двох площинах:

• працівник погано засвоїв знання з охорони праці;

• працівник знає, однак з тих чи інших причин не виконує відповідних вимог з охорони праці.

Зрозуміло, що в будь-якому випадку розпочинати необхідно насамперед із ґрунтовного вивчення основ охорони праці, які надалі доповнюються спеціальними знаннями з охорони праці з погляду майбутньої професії чи фаху. Ось чому відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.12.1998 р. за № 420 у вищих навчальних закладах освіти при підготовці фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється вивчення нормативних дисциплін «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі». Адже, набувши необхідних знань з охорони праці, майбутні фахівці зможуть з меншим ризиком для себе та людей, які їх оточують, вирішувати складні виробничі завдання, зберігаючи при цьому здоров'я та працездатність.

Відповідно до навчального плану спеціальності 7.010103. Технологічна освіта на технологічних факультетах вищих педагогічних закладів освіти вивчається курс «Охорона праці в галузі». Ця дисципліна тісно пов’язана з іншими дисциплінами, що вивчаються студентами і, в першу чергу, з такими як безпека життєдіяльності, охорона праці, цивільна оборона, технологія конструкційних матеріалів, практикум у навчальних майстернях, різання матеріалів, основи виробництва, верстати і інструменти, деталі машин.

Практичні заняття з охорони праці спрямовані на формування у студентів знань, вмінь і навичок з питань охорони праці, з проблем фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії в галузі, безпеки технологічних процесів та обладнання, пожежної безпеки тощо.

Практична робота № 1 законодавчі та нормативні акти у галузі охорони праці

Мета роботи:

1. Ознайомлення з основними законодавчими та нормативними актами у галузі охорони праці

2. Ознайомлення з основними положеннями Закону України «Про охорону праці»

1. Загальні відомості

0. Основні законодавчі та нормативні акти у галузі охорони праці

Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці, належать: Конституція України, Закони України "Про охорону праці", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", "Про цивільну оборону", "Про забезпечення сані­тарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про об'єкти під­вищеної небезпеки", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП), міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ССБП), будівельні норми та правила (БНіП), санітарні норми (СН), правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні документи.

В основному законі України - Конституції - питанням охорони праці присвячені статті 43, 45, 46.

У статті 43 Конституції України записано: "Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно вибирає, або на яку вільно погоджується", "Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", "Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я робочих місцях забороняється".

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій та виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті ст. 46 Конституції України вказано те, що громадяни України мають право на соціальний захист, зокрема право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з не залежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України "Про охорону праці", дія якого поширюється на всі під­приємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також на залучених до праці на цих підприємствах.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинності правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт з охорони праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт з охорони праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації, що належать до певної галузі, незалежно від форми власності.

З метою машинного оброблення державні нормативні акти про охорону праці кодуються відповідно до структурних схем, наведених на рис. 1.1 та 1.2. Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрове позначення залежно від державних органів, які їх затвердили. Наприклад: 0.00 - Держнаглядохоронпраці, 0.03 - Міністерство охорони здоров'я, 0.06 - Держстандарт. Група для галузевих нормативних актів має цифрове позначення відповідно до класифікатора, складеного на основі "загального класифікатора галузей народ­ного господарства" Мінстату України. Наприклад, 1.1.10 - електроенергетика, 1.3.10 - хімічна промисловість, 2.1.20 - тваринництво та птахівництво, 5.1.11 -залізничний транспорт, 7.1.10 - громадське харчування тощо.

Рис. 1.1. Схема кодування для міжгалузевих нормативних актів

Рис. 1.2. Схема кодування для галузевих нормативних актів

Види державних нормативних актів про охорону праці (в уніфікованій формі для однакового застосування) мають таке цифрове позначення: 1 - правила; 2 - ОСТи; 3 - норми; 4 - положення, статути; 5 - інструкції, керівництва, вказівки; 6 - рекомендації, вимоги; 7 - технічні умови безпеки; 8 -переліки, інше.

Державні нормативні акти (ДНАОП) необхідно відрізняти від відомчих документів з охорони праці (ВДОП), які можуть розроблятися на їх основі і затверджуються міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами та об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД, стандарти ССБП надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що перегляд-даються в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Державними стан­дартами України з безпеки праці, будівельними нормами та правилами, санітарними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії. Перелік основних нормативних актів з охорони праці наведено в державному реєстрі, виданому окремою книжкою Держнаглядохоронпраці (Реєстр ДНАОП). Зміни у Реєстрі ДНАОП публікують у журналі "Охорона праці". Одночасно їх вносять в банк даних автоматизованого інформаційного фонду ДНАОП, створеного також Держнаглядохоронпраці.