Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охор.праці_Методичні рекомендації до практичних....doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
2.1 Mб
Скачать

Послідовність виконання роботи

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, а також методичні рекомендації до виконання практичної роботи ознайомитися з:

а) загальними відомостями про джерела електромагнітних випромінювань ті їх екранування.

б). методами розрахунку інтенсивності електромагнітних полів і параметрів захисних екрануючих пристроїв.

2. Відповідно до одержаних від викладача індивідуальних завдань виконати завдання з розрахунку параметрів захисних екранів від ЕМП..

3. Скласти письмовий звіт про виконану роботу.

Матеріальне оснащення

1. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.

2. Навчально-методична література, довідники, стандарти.

3. Калькулятор

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Результати розрахунку параметрів захисних екранів від ЕМП.

Контрольні питання

1. Дайте визначення електромагнітного поля та статичної електрики. Дія електромагнітних полів на організм людини.

2. Як здійснюється нормування електромагнітного поля?

3. Які засоби та заходи застосовуються для захисту працівників від електромаг­нітних випромінювань радіочастотного діапазону?

4. Які існують методи розрахунку інтенсивності ЕМП?

5. Як розраховують параметри екранів від ЕМП у ближній , середній та дальній зоні від джерела випромінювання?

Література

1. Батлук В.А. Охорона праці: Навч. посібник /В.А. Батлук, М.П. Кулик, Р.А. Яцюк. –Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 360 с

2. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підручник / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. За ред.. М.Л. Гандзюка. – К.: Каравела, 2008, - 384 с.

3. Катренко Л.А. Охорона праці в галузі освіти: Навч. посіб. / Катренко Л.А., Пістун І.П. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 304 с.

Практична робота № 6

РОЗРАХУНОК ЗАЗЕМЛЕННЯ І ЗАНУЛЕННЯ

ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Мета роботи:

1. Ознайомлення з загальними відомостями про захисні заземлення та занулення електричних машин та мереж.

2. Ознайомлення з методиками розрахунку захисного заземлення і занулення.

2. Набуття практичних навичок розрахунку захисного заземлення і занулення електроустановок

Теоретичні відомості

  1. Загальні відомості

Через пошкодження ізоляції електроустановок на їхніх металевих конструкціях може з'явитися напруга, що створить небезпеку ураження людей електрострумом. Для запобігання електротравматизму при пошкодженні електрообладнання застосовують: захисне заземлення, занулення, захисне відмикання, малу напругу, подвійну ізоляцію та ін.

Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання металевих неструмопровідних частин електроустановки, які можуть опинитися під напругою, із заземлювальним пристроєм (рис. 6.1).

Металеві частини корпусів електроустановок сполучають із землею за допо­могою заземлювачів - металевих провідників, які безпосередньо контактують із землею. Заземлювачі бувають штучні (металеві стрижні, штаби) і природні (металоконструкції будинків, споруд, залізобетонні фундаменти, деякі комунікації). Опір заземлення R3 у багато разів менший за опір тіла людини RЛ. Тому у разі замикання на корпус практично весь струм замкнеться на землю через заземлювач.

Напруга на корпусі відносно землі: UK =I3R3, де І3 - струм замикання на землю. Напруга доторкання до корпусу у найнесприятливішому випадку UД ≈ UK, тоді струм крізь людину Іл. = ЗUФ/(ЗRл + r + Rл · r/RЗ). Отже, струм крізь людину буде тим менший, чим менший R3 і чим більші RЛ і опір ізоляції r.

Захисне заземлення згідно з "Правилами устройства электроустановок (ПУЭ-86)" застосовується переважно в мережах із ізольованою від землі нейтраллю в особливо небезпечних умовах (шахти, рудники, кар'єри, торфорозробки тощо) за обо­в'язкового постійного надійного контролю стану ізоляції.

Рис 6.1. Принципова схема захисного заземлення:

1 - корпус електроустановки; Z- опір ізоляції фаз відносно землі; r3 - опір заземлення корпусу електроустановки; Із - струм замикання на землю/

Максимально допустимий опір захисного заземлення визначається умовами виробництва, напругою, значенням сили струму короткого замикання на землю. Згідно з ПУЗ-86 опір заземлення електроустаткування напругою до 1000 В не повинен перевищувати 4 Ом (при потужності джерел струму до 250 кВ· А - не більший за 10 Ом), в установках напругою понад 1000 В - не більший за 0,5 Ом. На відкритих гірничих роботах максимальний допустимий опір заземлення становить 4 Ом, на підземних гірничих роботах - 2 Ом.

Занулення — навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником електромережі металевих неструмопровідних частин електроустановки, які можуть опинитися під напругою в разі пошкодження ізоляції (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Принципова схема занулення:

1 - корпус електроустановки; F - запобіжники; 2 - апарати для захисту від струмів короткого замикання (плавкі запобіжники, автомати і т.п.); Ro, Rn - опори заземлення відповідно нейтралі і повторного заземлення нейтралі; Ік - струм короткого замикання; Із - частина струму короткого замикання, що проходить крізь землю; Ін — частина струму короткого замикання, що проходить крізь нульовий захисний провідник

Нульовий захисний провідник з'єднує корпус установки з глухо заземленою нульовою точкою обмотки джерела струму (генератора або трансформатора). При пробиванні ізоляції на корпус виникає електричне коло однофазного короткого замикання з малим опором. Оскільки при цьому сила струму буде значною, відбудеться розплавлення плавких запобіжників або спрацювання автоматичних вимикачів, що призведе до вимикання пошкодженого обладнання.

Занулення застосовують у найпоширеніших трифазних чотирипроводових мережах напругою до 1000 В з глухо заземленою нейтраллю джерела живлення як основний захист від ураження електричним струмом при можливому дотиканні до металевих частин електрообладнання, на яких може з'явитися напруга. Заземлення нейтралі називають робочим заземленням, на відміну від захисного.

Нульовий провід заземлюють у джерела струму і на вводах до будинку (до того ж на повітряних лініях ще й через кожні 200 м). Повторні заземлення необхідні для зменшення небезпеки при обриві нульового проводу, щоб зменшити напругу дотику до моменту спрацювання захисту. Опір заземлювального пристрою, до якого приєднана нейтраль (нульова точка) джерела струму, згідно з ПУЕ-86, має бути не більшим ніж 2, 4, 8 Ом відповідно до лінійних напруг джерела трифазного струму 660, 380, 220 В, а опір кожного повторного заземлювача має бути не більшим ніж 15, 30, 60 Ом відповідно тих самих напруг.

У мережах, де застосовують занулення, не можна заземлювати корпуси електроустановок без занулення, оскільки у випадку замикання фази на корпус заземленої, але не зануленої установки, під напругою опиняться усі корпуси інших занулених електроустановок.

Водночас додаткове заземлення занулених електроустановок не забороняється — воно підвищує надійність заземлення нульового проводу.

Заземлювальний пристрій зазвичай розташовують за периметром виробничого приміщення (контурний), що більш ефективно, або збоку (виносний). Він являє собою сукупність заземлювачів - забитих у Груні металевих стрижнів або труб, з'єднаних між собою зварюванням з горизонтальною шиною або круглим провідником, переріз якого не менший за 100 мм2 (рис. 6.3).

Глибина траншеї має бути більшою за глибину промерзання ґрунту в цій місцевості. До корпусів електрообладнання провідники занулення (заземлення) прикріплюються болтами з контргайками.

Відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 зануленню (або захисному заземленню) підлягають усі електроустановки напругою змінного струму ≥ 380 В (постійного - ≥ 440 В), а також напругою > 42 В змінного струму, що працюють в умовах підвищеної небезпеки і особливо небезпечних щодо ураження електрострумом, та всі електро­установки у вибухонебезпечних зонах.

Рис. 6.3. Встановлення вертикального заземлювача в траншеї: а - траншея; б - розміщення електрода у ґрунті.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.