Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Розділ IX. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини четвертої статті 19, яка набирає чинності з 1 січня 2003 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з часу набрання чинності цим Законом:

• внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

• забезпечити приведення органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 14 жовтня 1992 року N 2694-XII

Практична робота № 2 розрахунки вентиляції виробничих приміщень

Мета роботи:

1. Ознайомлення з загальними відомостями про теорію повітрообміну у виробничих приміщеннях, методиками розрахунку повітрообміну за різними критеріями.

2. Набуття практичних навичок розрахунку параметрів повітрообміну приміщень відповідно до санітарних норм.

1. Загальні відомості

Повітрообмін — процес заміни відпрацьованого і забрудненого повітря у виробничому приміщенні свіжим за допомогою природної і (або) механічної вентиляції. Величина обміну повітря, м3/год, — один з основних показників, необхідних для проектування будь-якої з систем вентиляції виробничого приміщення.

Вентиляційні системи загальнообмінної механічної вентиляції бувають витяжними, припливними і припливно-витяжними.

Обмін повітря повинен розраховуватись так, щоб концентрація шкідливостей (пари, гази, волога, пил або аерозолі та ін.) в приміщенні під час роботи вентиляції не перевищувала допустимих рівнів чи граничнодопустимих концентрацій (ГДК). ГДК шкідливих речовин наведено у ГОСТ 12.1.005-88

Кількість повітря, що подається у приміщення для забезпечення необхідних метеорологічних умов та якості повітря робочої зони, визначають відповідно до існуючих будівельних норм. Розрахунок здійснюють за такими чинниками: шкідливі речовини, надлишки теплоти, надлишки вологи, кількість працюючих. Якщо у приміщенні існують одночасно декілька шкідливих чинників, розрахунок ведуть за кожним із них і більше з отриманих значень приймають за розрахункове.

2. Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами

Необхідний об'єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою, м3/год:

, (1)

де k — коефіцієнт нерівномірності розподілу шкідливої речовини у приміщенні (приймають 1,2 … 2,0 залежно від висоти приміщення та особливостей технологічних процесів); G — кількість шкідливої речовини, що виділяється у приміщенні за годину, мг/год; q - концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється (< ГДК), мг/м³; q₀ — концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке подається в приміщення (< 0,3 ГДК), мг/м³.

За наявності місцевої вентиляції необхідну кількість повітря визначають за формулою, м³/год:

(2)

де L_M - кількість повітря, що видаляється з приміщення місцевою вентиляцією, м³/год; q_M - вміст шкідливих речовин у повітрі, яке видаляється з робочої зони або зони, що обслуговується, мг / м³; q₀ — вміст шкідливих речовин у повітрі, яке видаляється з приміщення за межами робочої зони або зони, що обслуговується, мг / м³.

За одночасного надходження у повітря приміщення кількох шкідливих речовин односпрямованої дії об'єми повітря, необхідні для розбавлення кожної речовини окремо, підсумовують, а для речовин різноспрямованої дії допускається приймати найбільший з розрахованих об'ємів.

Наприклад, у разі одночасного випаровування кількох розчинників (ацетону, спиртів, оцтової кислоти) чи подразнювальних газів (сірчаного чи сірчистого ангідриду, хлористого та фтористого водню та ін.) кількість повітря для загально-обмінної вентиляції треба розраховувати, підсумовуючи його обсяги, потрібні для розбавлення до норми окремо кожного з розчинників чи подразнювальних газів.

За одночасного виділення кількох газів і парів, окрім розчинників і подраз­нювальних газів, кількість повітря для розрахунку вентиляції приймають за тією шкідливістю, яка потребує найбільшого розбавлення.