Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охор.праці_Методичні рекомендації до практичних....doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
2.1 Mб
Скачать
  1. Проектувальний розрахунок комбінованого освітлення

3.1. Методика розрахунку

Загальне освітлення в системі комбінованого розраховують за викладеною вище методикою.

Місцеве освітлення проектується так.

Вибирають джерело світла. Треба пам'ятати, що для приміщень з підвищеною небезпекою та особливо небезпечних за ураженням електричним струмом для міс­цевого освітлення необхідно застосовувати лампи розжарювання з напругою живлення до 42 В (36; 24; 12 В). В інших випадках це можуть бути люмінесцентні чи галогенні лампи.

Відповідно до типу вибраного джерела світла і конструкції робочого місця визначають спосіб встановлення світильника та його тип. Це можуть бути світильники для ламп розжарювання типу "НКС", для галогенних ламп розжарювання — типу "ИСП", для люмінесцентних ламп — "МЛ".

Освітленість, яку повинен забезпечити світильник місцевого освітлення, дорів­нює різниці між нормованими освітленостями для комбінованого і загального освітлення робочих місць:

(15)

Розрахунок виконують точковим методом. Якщо вибрана лампа розжарювання у світильнику НКС, для визначення світлового потоку лампи (лм) використовують залежність:

(16)

де e умовна освітленість, що визначається за графіком просторових ізолюкс (графік ізолюкс Г-І), інші величини - як у підрозділі 2.3.

За розрахунковим Фл вибирають відповідну лампу (40, 60 або 100 Вт). Якщо Фл(розр) > Фл(100), необхідно застосувати два світильники або використати інші типи джерел світла та світильників.

Якщо вибрані галогенні чи люмінесцентні лампи з світильниками відповідно "ИСП" і "МЛ", використовують залежність для визначення кількості світильників:

(17)

де п кількість ламп у світильнику (для "ИСП" п = 1; для "МЛ" п= 2), Значення інших величин визначають відповідно до вказівок, наведених у підрозділі 2.3.

Якщо отримаємо N > 2, приймаємо N = 2 (тому що встановлювати більше двох світильників на робочому місці нераціонально) і відповідно перерозподілити значення освітленості між світильниками загального і місцевого освітлення із збереженням рівняння Ем = Ек - Е3. За незначного відхилення можна скоригувати освітленість заміною марки лампи (з іншим Фл).

4. Перевірковий розрахунок загального освітлення

4.1. Методика розрахунку

Спочатку роблять креслення в масштабі плану і розрізу приміщення, на яких умовними позначками зображують світильники (ряди світильників), розрахункові точки на робочій поверхні, проставляють необхідні розміри.

За довідковими таблицями визначають характеристики ламп і світильників, а на основі СНиП-ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектиро­вания" вибирають норму освітленості робочих місць за характером зорових робіт.

Залежно від типу джерела світла, системи освітлення, схеми розташування світильників, орієнтації робочої поверхні у просторі вибирають метод розрахунку.

При точкових та прирівняних до них джерелах світла і системі загального рів­номірного освітлення застосовують метод коефіцієнта використання світлового потоку (див. 2.2), користуючись формулою:

(18)

де Ер — розрахункова освітленість робочої поверхні, лк; N — кількість світильників у приміщенні; п — кількість ламп у світильнику; Фл — світловий потік лампи, лм; η — коефіцієнт використання світлового потоку; Sплоща приміщення, м; kкоефіцієнт запасу; z — коефіцієнт нерівномірності освітлення.

При точкових джерелах світла і системі загального локалізованого освітлення горизонтальних робочих поверхонь, а також рівномірного освітлення похилих або вертикальних поверхонь використовують точковий метод розрахунку, застосовуючи формули:

(19)

або

(20)

де т кількість світильників, що утворюють освітленість, яка є не меншою за 5 % від максимальної; інші величини, як у підрозділі 2.3.

При трубчастих джерелах світла і системі загального рівномірного освітлення метод коефіцієнта використання (формула 18) можна застосовувати за умов:

  • один світильник у приміщенні;

  • світильники розташовані рядами з відстанню у ряді між ними λ > 0,5 h;

  • відношення довжини світильника до найкоротшої відстані між ним і розрахунковою точкою lс: г < 0,2.

У разі недотримання вказаних умов, а також у випадку довільно орієнтованих поверхонь для будь-якої системи освітлення використовують залежність:

(21)

де Ір — довжина ряду (світлової лінії), м; якщо lp : h < 3, тоді замість h беруть h2.

Якщо розрахована за перевірковим розрахунком освітленість менше нормованої, тоді необхідна реконструкція системи освітлення з виконанням проектувального розрахунку.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.