Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охор.праці_Методичні рекомендації до практичних....doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
2.1 Mб
Скачать

Послідовність виконання роботи

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, а також методичні рекомендації до виконання практичної роботи ознайомитися з:

а) теоретичними основами процесу повітрообміну у виробничих приміщеннях;

б) методиками розрахунку параметрів повітрообміну виробничих приміщень за різними критеріями.

2. Відповідно до одержаних від викладача індивідуальних завдань виконати розрахунки параметрів повітрообміну, використовуючи методичні рекомендації.

3. Скласти письмовий звіт про виконану роботу.

Матеріальне оснащення

1. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.

2. Навчально-методична література, довідники, стандарти.

3. Калькулятор

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Результати розрахунків згідно завдання і висновки.

Контрольні питання

1. Як впливає мікроклімат на організм людини, якими параметрами він характеризується?

  1. Які прилади використовуються для визначення параметрів мікроклімату?

  2. З чого складається повітря робочої зони?

  3. Які методи використовуються для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень?

  4. Визначте послідовність розрахунку повітрообміну за шкідливими речовинами.

  5. Визначте послідовність розрахунку повітрообміну за надлишками тепла.

  6. Визначте послідовність розрахунку повітрообміну за вологовиділеннями.

  7. Визначте послідовність розрахунку повітрообміну за його кратністю.

  8. Яке призначення вентиляції та на які види вона поділяється?

Література

  1. Батлук В.А. Охорона праці: Навч.посібник /В.А. Батлук, М.П. Кулик, Р.А. Яцюк. –Львів:Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 360 с

  2. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підручник / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. За ред.. М.Л. Гандзюка. – К.: Каравела, 2008, - 384 с.

  3. Катренко Л.А. Охорона праці в галузі освіти: Навч. посіб. / Катренко Л.А., Пістун І.П. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 304 с.

Практична робота № 3 розрахунки штучного освітлення

Мета роботи:

1. Ознайомлення з основними світлотехнічними характеристиками.

2. Ознайомлення з методами розрахунків параметрів освітлення виробничих і навчальних приміщень.

3. Набуття практичних навичок розрахунку загального і місцевого освітлення та вибору світлотехнічних приладів

1. Основні світлотехнічні характеристики і поняття

Кількісними характеристиками освітлювальних умов є світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість.

Світловий потікпотужність світлової енергії, що оцінюється за зоровим відчуттям, яке виникає у людському оці. Світловий потік визначається як кількість світлової енергії, що сприймається за одиницю часу:

Ф = Q/t

Одиниця світлового потоку - люмен (лм).

Сила світла — просторова густина світлового потоку. Вона дорівнює відношенню світлового потоку до тілесного кута ω(у стерадіанах), у межах якого він поширюється:

І = Ф/ ω

За одиницю сили світла прийнята кандела (кд).

Освітленість — поверхнева густина світлового потоку, рівномірно розподіленого на поверхні площею S:

Е = Ф/ S

Одиницею освітленості є люкс (лк), яка дорівнює освітленості, що утворюється світловим потоком в 1 лм, рівномірно розподіленим на площі в 1 м2.

Яскравість сила світла у певному напрямку, що спрямовується в орган зору з одиниці площі:

де F - площа поверхні; α - кут між нормаллю до цієї поверхні і напрямом до ока спостерігача.

Одиницею яскравості є кд/м2.

Орган зору людини з усіх наведених величин може оцінювати безпосередньо лише яскравість.

Щодо виробничого освітлення ставляться такі вимоги: достатня освітленість на робочому місці відповідно до характеру зорової роботи (див. 2.1), сприятливий розподіл яскравостей у полі зору (відсутність різких тіней та блискучості), постійність освітленості, оптимальна напрямленість світлового потоку, необхідний спектральний склад світла.

Розрізняють такі системи штучного освітлення:

— загальне, призначене для освітлення всього приміщення; світильники розташо­вують у верхній зоні (його підсистеми: рівномірне або локалізоване);

  • місцеве, призначене тільки для освітлення робочих місць як додаткове до загального (воно може бути стаціонарним чи переносним). Застосування одного місцевого освітлення без загального забороняється через шкідливу дію на органи зору;

  • комбіноване, за яким до загального освітлення додається місцеве; застосовується під час виконання робіт високої точності або за необхідності певної напрямленості світла тощо.

Сукупність установлених у приміщенні світильників називається освітлю­вальною установкою приміщення.

Світильник це лампа разом з освітлювальною арматурою. Основне призначення цієї арматури — раціональний перерозподіл світлового потоку лампи та захист очей від її надмірної яскравості. Застосування відкритих ламп (без арматури) неприпустимо через небезпечну дію на зір і втрат світлового потоку, який у такому випадку випромінюється в непотрібних напрямках, а збільшення кількості ламп для досягнення потрібної освітленості призводить до перевитрат енергії. Залежно від стану середовища щодо освітлювальної арматури ставлять вимоги герметичності, пожежо- чи вибухонебезпечності.

Основні світлотехнічні характеристики світильника:

  • крива сили світла;

  • коефіцієнт корисної дії (відношення світлового потоку світильника до світлового потоку лампи) η = Фсв /Фл

  • захисний кут (кут, що відраховується від горизонтальної площини, у межах якого світло від лампи не потрапляє до очей спостерігача).

За світлорозподілом світильники поділяють на: прямого, переважно прямого, розсіяного, відбитого, переважно відбитого світла.

Крива світлорозподілу являє собою характеристику розподілу сили світла світильника у полярній системі коор­динат, тобто І =f(a).

Світильники за джерелами світла поділяються на такі групи: для ламп розжарювання, галогенних ламп, люмінесцентних ламп, ламп типу ДРЛ, спеціальних ламп.

При виборі типу світильника необхідно враховувати насамперед вимоги щодо світлорозподілу, умови середовища, відбивну здатність стелі і стін, висоту приміщення.