Програми для створення електронних книг
Розвиток сучасних технологій все більше витісняє звичні паперові книги, замість них з'являються електронні або цифрові книги. Розроблені цифрові книги мають ряд переваг і недоліків порівняно з паперовими.
До переваг цифрових книг можна віднести:
Книга може зберігатися набагато більше ніж паперова;
Легко передавати у часі і простору;
Можливість робити необмежену кількість копій;
Можливість завантажити книгу до мережі Інтернет;
Внести власні зміні в книгу.
Недоліки:
Можна повністю втратити книгу через вірус або пошкодження носія;
Можливість перегляду тільки на цифрових приладах (комп'ютер, смартфон, електронний читач книг);
Не зручно здійснювати перегляд книги.
На ринку програмного забезпечення з появою електронних книг з'явилося дуже багато програм для перегляду, найпопулярніші з них: Adobe Acrobat Reader, Dju Reader, CoolReader, ICE BookReader. Також з'явилися і програми для створення електронних книг, але через свою складність і недоліки програми так і не отримали високу популярність серед людей які створюють цифрові книги, також грає роль того що існують програми за допомогою яких можна створювати електронні книги, але самі програми не призначені для створення книг, до таких програм відносяться MSO Word, ABBY FineReader.
Порядок виконання роботи
1. Обговорення теоретичних положень
1.1. Що являє собою система інтелектуальної підтримки ухвалення рішення викладача.
1.2. Назвіть компоненти СІП і їхнє призначення в професійній діяльності викладача.
1.3. Призначення АОС, типи АОС.
1.4. Що являє собою електронний підручник, електронний конспект.
1.5. Чим характеризуються гіпертекстові системи.
2. Ознайомитися із СІП і замалювати схему на мал. 1 у конспект.
3. Скласти фрагмент електронного конспекту (1 сторінка) з використанням гіпертексту.
4. Розробити педагогічний сценарій для АОС.
4.1. Конкретизувати мета навчальної програми.
4.2. Відібрати по підручнику навчальний матеріал для педагогічного сценарію.
4.3. Розробити алгоритм навчання, контролю.
4.4. Структурувати навчальний матеріал, розділити на дози, рівні, кадри.
4.5. Скласти питання для контролю знань відповідно до необхідного рівня засвоєння інформації.
4.6. Оформити педагогічний сценарій відповідно до додатка.
Зміст звіту
1. Тема, мета;
2. Теоретичні положення, малюнок СІП;
3. Фрагмент електронного конспекту (тема задається викладачем);
4. Педагогічний сценарій для АОС (тему задає викладач);
5. Література, що рекомендується.
Контрольні питання
1. Що таке автоматизована навчальна система?
2. Дайте визначення кадру навчальної інформації.
3. Як можна класифікувати кадри по меті навчання?
4. Що значить адаптація АНС до можливостей того, кого навчають?
5. Назвіть рівні засвоєння навчального матеріалу.
6. Що таке алгоритм?
Лабораторна робота № 8
Тема: Структура і зміст програмного забезпечення ЕОМ.
Мета: засвоїти основні принципи розробки програмного забезпечення для навчання за допомогою ЕОМ; засвоїти основні практичні прийоми складання алгоритмів програм та розробки дидактичного матеріалу для програм різного типу.
Загальні положення
У залежності від ведучої дидактичної мети практичного чи теоретичного заняття від змісту навчального матеріалу переважають те чи інші комбінації програм у загальній програмі ЕОМ для даного заняття. На підставі аналізу ряду робіт і практичної діяльності нами розроблені дидактичні вимоги до структури різних типів навчальних програм для ЕОМ. При визначенні раціональної структури програми також як і при традиційному навчанні варто керуватися наступними дидактичними вимогами.
Структура програми повинна відбивати логічну послідовність кроків навчання, що випливає як зі змісту навчального матеріалу, так і з необхідності рішення, визначених дидактичних задач. При цьому необхідно уникати схематизму, зв’язаного з рішенням цих задач у “твердій” послідовності.
2. При визначенні структури кожної програми необхідно враховувати її місце і роль у загальній системі програм і занять по темі, розділу, тобто зв’язок з попередніми і наступними заняттями.
3. Структурні елемент програми варто розташовувати в такому логічному порядку й у такім сполученні, щоб вони відповідали логіці навчального процесу, тобто відбивали основні його ланки (сприйняття, осмислювання, запам’ятовування, закріплення, удосконалювання узагальнення; систематизація і застосування знання, самоконтроль, контроль знань) і допомагали досягненню мети практичного заняття.
4. Структурні елементи програми варто тісно погоджувати між собою. Кожен елемент програми, кожна дія викладача тих, яких навчають, повинне підготовляти наступні дії, у наступній частині заняття необхідно використовувати результати навчання в попередній. Так, якщо на початку програми планується перевірка знань тих, яких навчають,, то зміст її погоджується з новим матеріалом, досліджуваним у програмі; вправи, виконувані тим, якого навчають, по своєму змісті і місцеві в програмі базуються на знаннях нового матеріалу і закріплюють їх.
5. Структура програми повинна передбачати умови, що забезпечують безперервність посібника навчальним процесом з боку викладача і ЕОМ на кожнім його етапі. Тобто програма повинна фіксувати обсяг вивченого матеріалу, час, кількість задач, питань, оцінки помилки тих, яких навчають,. Викладач, аналізує результати діяльності тих, яких навчають, вносить додаткову інформацію, зміни.
Намічаючи план своїх дій на практичному занятті, викладачу необхідно продумати, що будуть робити ті, яких навчають, у кожен конкретний момент заняття, тому що засвоєння знань – це результат навчання, тобто діяльності тих, яких навчають.
6. Тривалість кожного кадру програми визначається його змістом і роллю в рішенні загальної дидактичної мети заняття. При вивченні матеріалу ознайомлювального, інформаційного характеру велика частина часу програми приділяється на виклад, закріплення переноситься в основному на домашню роботу. Вивчення матеріалу, що вимагає глибокого засвоєння й упевненого застосування, враховує необхідність переважного застосування способів роботи, що активізують мислення учнів (тренуючи програми, що навчають – вирішальні програми з задачами творчого характеру, проблемне навчання). Тривалість і чергування кадрів програм залежить також і від періоду навчання. Наприклад, у перший період навчання за допомогою мікро-еом доцільно робити структурні одиниці програми більш дрібними, у наступному – більш великими.
7. Кожен структурний елемент програми виконує свою визначену роль на занятті, тому кількість їхній повинна бути оптимально.
Програми не повинні бути одноманітними, але і не слід перевантажувати їх різними елементами, тобто вносити розмаїтість. При визначенні структури програми необхідно передбачати можливі результати тривалості тих, яких навчають, на кожнім етапі навчальної роботи і на цій основі вибирати тільки ті структур елементи, що дадуть найбільший ефект.
8. Навчальні програми для ЕОМ можуть містити кадри відпочинку заохочення, залучення уваги (малюнки, паузи, ігрові фрагменти).
9. При визначенні структури навчальної програми для ЕОМ як самостійні етапи можна виділити окремі мікроелементі: евристична бесіда, робота з фрагментом контролюючої програми, що тренує, демонстрація статичної чи динамічної ілюстрації, робота з книгою і т.п. (якщо вони виконують на уроці самостійну дидактичну задачу).
10. Структура програми повинна бути гнучкої, щоб викладач мав можливість оперативно варіювати намічені заздалегідь структурні елементи програми в залежності від реальних умов проведення заняття.
11. При розробці структури програми в разі потреби можна передбачити застосування на занятті інших видів ‘ГСО (статична проекція, навчальне кіно й ін.).
12. Для кращої адаптації до можливостей тих, яких навчають, рекомендується кожну дозу навчального матеріалу описувати на різних рівнях складності, орієнтованих на добре і слабко підготовлених студентів. (Наприклад, у 2-х, 3-х, 5-и рівнях).
Перший рівень складності містить коротке, але глибокі виклад сутності досліджуваного явища. Другий, рівень – докладний опис досліджуваного матеріалу. Третій рівень – приклади, додаткові пояснення і т.д.
13. Для студентів початкового періоду навчання рекомендуються навчальні кадри робити менш насиченими інформацією і після десяти чи п’ятнадцяти кадрів включати кадри відпочинку. Для студентів старших курсів навчальні кадри можуть бути більш насиченими і кадри відпочинку можна за бажанням студентів пропускати. А також включати ігрові програми як заохочення за гарні результати навчання.
14. Діяльність студентів інженерно-педагогічних спеціальностей при навчанні за допомогою ЕОМ повинна поступово мінятися, наближаючи до професійної діяльності на випускних курсах.
15. Для дозволу протиріччя між навчальною і професійною діяльністю доцільна розробка навчальних програм для ЕОМ реалізуючих поступовий розвиток ведучої діяльності. У перших трьох семестрах – розвиток учбово-пізнавальної діяльності; у четвертому – шостому семестрах розвиток учбово-наукової діяльності й в останніх семестрах розвиток учбово-професійної діяльності. Реалізація концепції розвитку ведучої діяльності вимагає розробки навчальних програм різного типу. На перших курсах виправдане використання репродуктивних програм, на випускних курсах доцільно використовувати продуктивні програми.
При оформленні програм і супровідної документації пропонується керуватися поруч технічних і психолого-педагогічних вимог до текстів прикладних програм для комп’ютерного навчання. Ці вимоги зводяться до наступного.
16. Вимоги до оформлення програм.
Програма повинна мати:
титульний лист, у якому вказується: організація-розроблювач (у випадку адаптації програми необхідно послатися на розроблювача), назва програми, навчальний предмет;
інструктивний кадр, що при необхідності представляє докладну інструкцію з користуванню програмою;
листинг, у якому перші десять операторів повинні містити наступні довідкові дані: назва програми, номер версії; тип ЕОМ; авторський колектив розроблювачів; організація висунувшая розробку, із вказівкою адрес і телефону.
17. Вимоги до супровідної документації.
Пакет прикладних програм повинний містити: зведення про авторів розробки; посібник із завантаження і запуску програми; методичні рекомендації користувачу по застосуванню ПП у навчальному процесі.
У методичних рекомендаціях варто вказати:
назва навчального предмета, теми, розділу, при вивченні яких рекомендується використовувати програми:
методичну мету (мети), призначення програми;
здобуваються користувачем знання, уміння, навички;
максимальний час роботи з програмою.
Примітки 1. Якщо програма охоплює матеріал, що виходить за рамки досліджуваного чи курсу поглиблює його, необхідно представити теоретичні положення, що лягли в основу розробки програми.
Примітки 2. Рекомендується представити методику використання ПП у педагогічному процесі.
18. Технічні вимоги до програми.
Відсутність помилок.
Строга відповідність функціонування програми тієї інструкції, для користувача, що складена розроблювачами.
Стійкість роботи програм при неправильних чи випадкових натисканнях клавіш.
Обмеження часу реакції програми.
Час реакції програми на дії користувача повинне бути не більш 2 з (у противному випадку необхідно використовувати підказки, наприклад: “чекайте... секунд”; час чекання по підказці не повинний перевищувати 10 с).
Забезпечення можливості пересилання програми по локальній мережі.
Забезпечення захисти від несанкціонованого введення даних (значень, що виходять за зазначені чи межі свідомо невірних).
19. Психолого-педагогічні вимоги до ПП.
Забезпечення свідомості й активності дій користувача при роботі з програми.
Програма за допомогою діалогу повинна ініціювати діяльність користувача того, якого навчають, у відповідності з зазначеними в супровідній документації методичними цілями і призначеннями ПП.
Відсутність помилок у предметному змісті ПП; відповідність тематики програм навчальним програмам досліджуваних предметів.
Забезпечення приступності навчання за допомогою ПП (вимогам відповідності пропонованого навчального матеріалу раніше придбаний знанням, умінням, навичкам).
Пропонований програмою навчальний матеріал, форми і методи організації навчальної діяльності, виконуваної за допомогою програми повинні відповідати рівню підготовки тих, яких навчають,, їх віковим особливостям.
Забезпечення наочності навчання (з урахуванням технічних можливостей використовуваної ЕОМ).
Забезпечення зворотного зв’язку.
Сервісні вимоги.
Забезпечення простоти користування програмою.
Забезпечення дружньої, тактовної форми звертання.
З метою орієнтування можна рекомендувати найбільш застосовні варіанти побудови деяких типів програм, алгоритми яких приведені на малюнку. Приведено блок – схема алгоритму навчальної програми.
На основі аналізу й узагальнення робіт автором запропонована трьохуровнева навчальна програма. Доза навчальної інформації викладається на декількох рівнях складності. Перший рівень це глибоке коротке теоретичне положення; другий рівень – більш докладне пояснення матеріалу; третій рівень – це приклад ілюструю теоретичні положення. Можливі й інші варіанти змісту рівнів навчальних програм, вони приведені в таблиці 1. Кількість рівнів у навчальній програмі і навчальній інформації в кожнім з рівнів вибирається в залежності від змісту навчального матеріалу, від методів навчання, що викладач планує застосовувати на занятті.
Таблиця 1. Зміст рівнів навчальних програм.
Варіанти програм |
I рівень |
II рівень |
III рівень |
1 |
Коротке глибоке теоретичне положення |
Більш докладне теоретичне пояснення |
Пояснення на прикладі |
2 |
Коротке повне теоретичне положення |
Реалізація теорії на практиці, загальний приклад |
Окремий приклад |
3 |
Окремий приклад |
Більш загальний приклад |
Теорія |
4 |
Теоретичне повне визначення |
Рішення визначеної задачі |
Більш докладне пояснення |
5 |
Короткий глибокий теоретичний опис |
Діяльність викладача |
Діяльність учнів |
6 |
Теоретичне положення |
Реалізація |
Рішення задач (окремий випадок) |
Навчальна програма, блок-схема алгоритму якої представлений малюнку 1. працює в такий спосіб. Після вступних ознайомлювальних кадрів (блоки 1-7) той, якого навчають, вивчає I рівень I дози навчальної інформації (блок 8), потім якщо виникає необхідність (блоки 9, 11) знайомиться про більш докладне пояснення (блок 10) навчального матеріалу (11 рівень) і з прикладами (блок 12, 1 рівень). Якщо в того, якого навчають, послу роботи з інформацією I рівня не виникає необхідність для більш докладного вивчення дози навчальної інформації, тобто йому всі зрозуміло, йому задається контрольне питання для одержання інформації про засвоєний матеріал (блок 13). Потім при правильній відповіді тому, якого навчають, дається можливість вивчати наступну дозу навчальної інформації (блоки 14, 16, 17), якщо інформація не засвоєна тому, якого навчають, пропонується вивчити цю інформацію ще.
Таке представлення навчальної інформації на різних рівнях складності дозволяє:
у більшому ступені індивідуалізувати процес навчання;
скоротити час роботи з програмою добре підготовлених студентів;
надати слабким студентам самостійно розібратися з навчальним матеріалом, використовуючи більш докладне пояснення;
навчальна інформація I рівня (тобто основні теоретичні зведення) надалі можуть служити чи підказкою складати основу довідково-інформаційної програми.
1
2
3
4
5
6
7
8
Ні
Так
9
10
Ні
Так
11
12
13
Мал.1. Блок-схема алгоритма навчальної програми.
Наприкінці роботи на екран виводиться реєстраційна відомість роботи тих, яких навчають, із програмою, що приведена в таблиці 2.
На малюнку 2 приведена блок-схема контролюючої програми докладний опис контролюючої програми, порядок роботи з програмою приводиться в роботі. У додатку приводиться контролююча програма за методикою викладання гірських дисциплін.
Після закінчення роботи контролюючої програми на екран для викладача виводиться відомість, що приведена в таблиці 2.
Запропонована автором контролююча програма може бути використана для контролю знань по різних дисциплінах для наступних видів контролю: допоміжного, поточного, рубіжного. При проведенні підсумкового контролю знань контролюючу програму доцільно застосовувати тільки для попереднього етапу.
Таблиця 2. Реєстраційна відомість роботи тих, яких навчають, із програмами.
Тип програми |
Інформація для викладача |
||||||||
Навчальна програма |
прізвище |
час роботи |
|||||||
Контролююча програма |
прізвище |
оцінка |
час роботи |
реєстрація помилок |
|||||
Навчальна програма для рішення задач |
прізвище |
номер завдання і їхня кількість |
оцінка за кожне завдання |
підсумкові оцінки |
час роботи |
||||
Програма, що тренує |
прізвище |
кількість виконаних завдань |
кількість помилок |
час роботи |
|||||
Приклад діалогу того, якого навчають, і ЕОМ під час контролю знань по технічних засобах навчання.
ЕОМ: Відповісти на запитання 1.
Визначите
освітленість у люксах екрана площею
при використанні графопроектора,
світловий потік якого дорівнює 600 люмен.
Студент: 500
ЕОМ: Ви відповіли правильно.
Відповісти на запитання 2.
Чи можливо використовувати діапроектор «Обрій» для роботи в незатемненій аудиторії на 100 чоловік. Світловий потік, створюваний діапроектором дорівнює 30 лм.
Студент: Так
ЕОМ: Ви відповіли невірно.
Відповісти на запитання 3.
Укажіть засобу статичної проекції, який можна використовувати в незатемненій аудиторії на 50 чоловік.
1. “Обрій” створюваний світловий потік 30 лм
2. “Свитязь” - “ - 420 лм
3. “ЛЭТИ-60” - “ - 600 лм
4. “Протон” - “ - 350 лм
5. “Лектор-600” - “ - 600 лм
6. Графопроектор КОД - “ - 600 лм
Студент: 356
ЕОМ: Ви відповіли правильно.
Відповісти на запитання 4.
Як називається апаратура для демонстрації слайдів?
Студент: діапроектор
ЕОМ: Ви відповіли правильно.
Запропонована програма може застосовуватися для контролю знань при проблемному навчанні, коли перевірятися повинні не тільки, знання, уміння, навички, але і рівень розвитку мислення.
На основі аналізу літератури і можливостей контролюючої програми автором запропоновані різні варіанти на вибір способів контролю при різних його видах. Рекомендації зведені в таблицю 3.
Таблиця 3. Види і способи контролю знань за допомогою ЕОМ.
Вид контролю |
Рівень засвоєння |
Способи контролю |
|
Попередній етап |
Основний етап |
||
Допоміжний |
1 |
|
Контроль знань за допомогою ЕОМ |
Поточний |
1-2 |
|
Контроль знань за допомогою ЕОМ |
Рубіжний |
2-3 |
Контроль за допомогою ЕОМ |
Контроль знань за допомогою ЕОМ |
|
4 |
Контроль знань за допомогою ЕОМ |
Усне опитування, контрольна робота |
Рубіжний |
2-3 |
Контроль знань за допомогою ЕОМ |
Усне опитування. Контрольна робота |
На малюнку 3 приведена блок-схема алгоритму навчальної програми для рішення задач.
Програма працює в такий спосіб. Після організаційних кадрів (блоки 1-4). Тому, якого навчають, пропонується вирішити завдання, у тому випадку якщо той, якого навчають, не може вирішити чи завдання рішення не вірне (блоки 7, 10) на екран дисплея видається теоретична підказка (блок 8). Якщо й у цьому випадку той, якого навчають, не може вирішити завдання (блок 11), то пропонується повне рішення (блок 13). Після цього знову видається завдання цього ж типу, (блок 15).
Під час роботи з програмою враховується підказка при виставлянні оцінки за кожне завдання (блоки 14, 18). Після виконання необхідної кількості завдань виставляється загальна оцінка (блоки 19, 24). У даній програмі можуть застосовуватися обчислювальні, якісні (логічні), тренувальні і комбіновані задачі. У разі потреби велике завдання може бути розділено кілька етапів.
У даній програмі можуть бути використані завдання проблемного характеру. По думку автора методика вимагає подальшого дослідження складання і застосування завдань проблемного характеру для автоматизованого навчання за допомогою ЕОМ.
По закінченні роботи з програмою на екран дисплея видається інформація, приведена в таблиці 2.
На малюнку 4 приведена блок-схема алгоритму програми, що тренує. Дану програму доцільно застосовувати для вироблення умінь і навичок у рішенні практичних завдань. Навчання відбувається наступним образів. Після організаційних кадрів (блоки 1- 6) студенту пред’являється теоретична інформація (блоки 7, 8) з поясненням для застосування на практиці. Потім видається одне чи кілька аналогічних завдань (блок 9), при роботі фіксуються помилки (блок 11, 12), допущені тим, якого навчають, і час, що він затратив на його виконання, якщо виконане завдання містить помилки і не відповідає вимогам (за часом, погрішність і ін.), тому, якого навчають, пропонується теоретична інформація і завдання. Якщо виконане завдання задовольняє пред’явленим вимогам, тому, якого навчають, пропонується наступна доза теоретичного матеріалу і завдання (блоки 13, 14) і т.д. Наприкінці роботи на екран видається інформація (блок 16), приведена в таблиці 2.
Велику роль у навчанні грає оптимальний зміст кожної дози навчального матеріалу і їхня послідовність. Всю інформацію, що використовується в курсі, доцільно розглядати як ціле з чітко виділеними взаємозалежними розділами.
Для підвищення ефективності навчання потрібно визначити не тільки послідовність і зміст цих розділів, але і зв’язку між окремими елементами усередині роздягнула.
Необхідність логічного аналізу навчального матеріалу показана в роботах. Там же викладені деякі прийоми такого аналізу з позицій сучасної дидактики. Дослідження структури програми здобувають особливу важливість у зв’язку зі швидким розвитком комп’ютерного навчання на базі ЕОМ. Застосування ЕОМ дозволяє поліпшити керування пізнавальною діяльністю тих, яких навчають. Тому структура курсу для ЕОМ повинна бути добре проаналізована. Ефективність навчальних програм буде тим вище, ніж ретельніше відібраний зміст кожного її фрагмента, чим точніше враховані зв’язки між ними, а також можливі шляхи вивчення матеріалу Це характерно для будь-якого виду навчання, але особливо важливо при автоматизованому навчанні.
При моделюванні логічної структури навчального матеріалу виникає задача, зв’язана з інваріантами. Логічна структура роздягнула не залежить від того, як він сформульований. Завдяки властивості інваріантості логічну структуру курсу можна аналізувати різними способами. На основі аналізу робіт практичної діяльності по розробці дидактичного матеріалу для навчання за допомогою ЕОМ, вважаємо, що найбільш наочною формою аналізу логічної структури є її представлення у виді графа, як правило, орієнтованого, у якого вершинами служать розділи курсу, а ребра вказують їхній взаємозв’язок. При аналізі курсу зручно розрізняти його повну і локальну структури.
При навчанні за допомогою ЕОМ мається можливість постійного вибору оптимального матеріалу вивчення курсу, тому застосування графів при аналізі структури курсу ефективно.
Кожен розділ курсу повинний бути логічно і информаційно завершений його частиною. Ця вимога не випадкова й обумовлено поруч причин, по-друге, необхідно мати можливість вивчити тільки визначені розділи курсу; по-друге, така організація навчального матеріалу дозволяє більш гнучко здійснювати контроль і керування ходом навчання, пропонуючи для подальшого вивчення ті розділи недостатнє засвоєння яких виявилася надалі. При складанні структури курсу доцільно передбачати різні шляхи вивчення матеріалу, оскільки це підвищить якість його засвоєння і забезпечить зв язок розділів курсу.
Аналізуючи роботи з інформаційного курсу і розробляючи навчальні програми для ЕОМ, приходиться обсяг повідомлень, що видається тому, якого навчають. Природня величина повідомлення не може перевищувати деякі значення, що залежить від змісту навчального матеріалу і розмірів дисплея.
При підготовці програми для ЕОМ однієї з найбільш важких і відповідальних процедур є підбор і аналіз інформаційного змісту курсу. Успіх ефективності навчання за допомогою ЕОМ у значній мірі визначаються якістю навчального матеріалу використовуваного в програмі, розмаїтістю завдань, пропонованих тому, якого навчають.
Майже завжди не весь екран зайнятий формулами і текстом. Довгі повідомлення важко сприймати, тому доцільно екран заповнювати не більше чим на 40%. Багато сучасних дисплеїв мають спеціальну символіку для написання формул і деякого графічного матеріалу, тому доцільно користатися посиланнями на підручник навчальний посібник. ЕОМ керує ходом навчання, перевіряє правильність виконання завдань, а в тих випадках, коли навчальний матеріал не може бути відтворений на екрані, повідомляє студенту, який розділ посібника він повинний вивчити.
З появою спеціалізованих чи універсальних дисплеїв необхідність у подібній організації заняття відпадає, але задача вибору оптимального обсягу інформації залишається однієї зі складних проблем психолого-педагогічного забезпечення навчальних систем. Навчання тим ефективніше, ніж точніше співвідноситься навчальна інформація з тезаурусом учнів. При традиційному навчанні в умовах великих груп украй складно домогтися відповідності між змістом лекції і тезаурусом, тому що викладачі звичайно орієнтуються на деякого “середнього” студента. Навчання за допомогою ЕОМ може поліпшити положення, можна індивідуалізувати інформацію персонально для кожного студента, ґрунтуючись на запасі знань і швидкості навчання і ступеня засвоєння навчального матеріалу. Подібні алгоритми навчання сприяють поліпшенню якості знань що навчаються, розширенню їхнього тезауруса, підвищенню зацікавленості під час занять.
На практиці при аналізі логічної структури курсу можна вважати більш коштовними ті його розділи, що великою кількістю зв’язків з’єднані з іншими розділами курсів, тобто чим вище ранг роздягнула тим більше його цінність.
На якість засвоєння інформації впливає її місце розташування в курсі психології відомий феномен ретроактивної інтерференції заключающийся в тім, що погіршується збереження одного навчального матеріалу, якщо в період між завчанням і контролем його засвоєння відбувається завчання іншого матеріалу. При цьому перший матеріал забувається тим швидше, чим більше його подібність з наступною інформацією. Тому потрібно комбінувати методи викладу різних розділів вивчення матеріалу і контрольні завдання доцільно формувати так, щоб вони спиралися на різні рівні засвоєння навчального матеріалу.
Таким чином, інформаційний аналіз курсу необхідний для створення програм, у яких правильне співвідношення величин кадрів навчального матеріалу, їх чергування сприяє тим, якого навчають, краще засвоювати зміст предмета.
Спираючи на роботи про зміст навчання, підбору й оцінці інформації, практичну діяльність, з огляду на дидактичні можливості сучасного програмного забезпечення ЕОМ і їхня роль у навчальному процесі, виділимо основні принципи добору змісту навчального матеріалу програмного забезпечення для навчання за допомогою ЕОМ. Загальні принципи: науковість, систематичність і приступність, активність і творча самостійність. Специфічні принципи: діяльності, стабільності і динамічності, мобільності і професійній спрямованості.
Принцип науковості. Застосування принципу науковості до добору змісту навчальних програм для ЕОМ означає: виклад достовірних явищ і фактів; інформаційний і логічний аналіз навчального матеріалу; відповідність змісту і структури навчальних програм рівню розвитку тих, яких навчають,, особливостям і закономірностям навчального процесу. Реалізація цієї вимоги припускає:
дозування обсягу навчального матеріалу з урахуванням мет навчання, типу програми;
приведення відібраного змісту навчального матеріалу у відповідність із психофізіологічними особливостями тих, яких навчають,, тобто визначення обсягу змісту окремого предмета виходячи зі ступеня його труднощів;
визначення оптимального співвідношення між кадрами різного типу в структурі програмного забезпечення для ЕОМ;
зміст програми повинен відповідати сучасному рівню розвитку науки, техніки, технології й економіки виробництва конкретної галузі.
Принцип систематичності і приступності. У процесі роботи з навчальною програмою в тих, яких навчають, формується система знань, умінь навичок визначеної послідовності і наступності. Тому при розробці програм доцільно враховувати наступні вимоги:
для всебічного і більш міцного формування основ професійної майстерності при побудові навчальних програм необхідно поряд з логікою навчальної дисципліни, враховувати логіку відповідних наук, виробничого процесу, навчального процесу;
зміст навчальних програм повинний забезпечувати розвиток у тих, яких навчають, творчого мислення, виховання самостійності й активності;
при підборі практичних завдань доцільно віддавати перевагу складним завданням, що складаються з декількох елементарних практичних завдань заснованих на системі понять і теоретичних положень;
досліджуваний матеріал по змісту, обсягу і методам викладу повинний відповідати рівню підготовки тих, яких навчають,, їх фізичним і пізнавальним можливостям;
різні рівні в навчальних програмах повинні забезпечувати розуміння і вивчення матеріалу з урахуванням індивідуальних особливостей конкретні ситуації.
Принцип забезпечення активності і творчої самостійності тих, яких навчають, випливає з положення про те, що активність особистості є одним з ведучих факторів її розвитку. Тому при побудові навчальних програм особливо при підборі практичних завдань варто розвивати в тих, яких навчають, бажання самостійно вирішити завдання, розібратися з навчальним матеріалом. Підказки, основні теоретичні зведення доцільно пред’являти в міру необхідності, за вимогою тих, яких навчають. Активний пошук і творча самостійність студентів, що виявляються під час роботи з навчальними програмами є важливою особливістю навчального процесу у вузі на інженерно-педагогічному факультеті.
Принцип діяльності. При розробці навчальних програм різного типу і добору змісту навчального матеріалу особливу увагу приділяють діяльності того, якого навчають. Саме в діяльності формується особистість студента, відбувається її повноцінний розвиток, показана доцільність поступового розгортання учбово-пізнавальної діяльності на перших двох курсах, учбово-наукової на третіх-четвертих курсах з переходом на учбово-професійну – на останніх двох курсах навчання студентів ІПС.
Це потрібно враховувати при складанні навчальних і контролюючих програм і розробці відповідних завдань, питань, що дозволяють реалізувати адекватні форми і методи навчання. На перших курсах використовуються переважно репродуктивні методи навчання, практичні завдання для навчання за допомогою ЕОМ носить репродуктивно-пошуковий характер. На третьому і четвертому курсах використовуються форми і методи моделюючі педагогічну діяльність. Тому практичні завдання для навчання за допомогою ЕОМ розробляють як імітаційні ігри, аналіз і рішення конкретних ситуацій і проблем. На останньому курсі, студентам пропонуються завдання, що розкривають різні види професійної педагогічної діяльності. Таким чином, застосування різних видів завдання в навчальних і контролюючих програмах для ЕОМ реалізує послідовна зміна навчальної діяльності від репродуктивно-пошукової до професійної, творчої діяльності.
Принцип стабільності і динамічності. Стабільність при складанні навчальних програм для ЕОМ виражається у виявленні ядра, що виражає основні закономірності, закони, принципи і положення досліджуваного предмета.
Динамічність навчальних програм виражається в постійному їхньому удосконалюванні, у поповненні новими прикладами, у створенні необхідних передумов для відображення відновлення техніки, технології, організації і керування, для ознайомлення тих, яких навчають, з новітніми досягненнями окремих наук.
Реалізація принципу стабільності і динамічності в розробці навчальних програм заснована на виконанні наступних вимог:
виявлення постійного ядра характеризуючого стабільну частину дисципліни;
виявлення динамічної частини і включення в неї всього нового, перспективного, обґрунтованого і практично вивіреного, і разом з тим постійне усунення усього морально старіючого в науці, техніки технології.
Таким чином, працюючи з навчальною програмою викладач має можливість постійно удосконалювати її зміст, з огляду на також індивідуальні можливості тих, яких навчають.
Принцип мобільності. Добір змісту для навчальних програм на основі принципу мобільності означає підбор матеріалу для наочності з максимальним використанням технічних і дидактичних можливостей ЕОМ, для створення і використання ігрових ситуацій, моделей. Усе це сприяє швидкому засвоєнню нового навчального матеріалу, нових засобів і технологічних процесів, сприяє одержанню практичних навичок і підвищенню кваліфікації.
Розглянувши в структуру навчальних програм, принципи добору навчального матеріалу для навчальних програм важливо визначити форми навчання за допомогою ЕОМ. До них відносяться: практичні, лабораторні заняття, консультації, самостійні роботи, заліки.
Мал.2. Блок-схема алгоритма контролюючої програми.
Мал.3. Блок-схема алгоритма навчальної програми для рішення задач.
Мал.4. Блок-схема алгоритма тренуючої програми.