Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Управл_ння персоналом (шпоры).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
390.14 Кб
Скачать
  1. Атестація спеціаліс­тів і керівників.

Атестація — це форма оцінки людини, яку здійснює інша лю­дина або група людей. Тому рез-т атестації завжди має суб'єктивний характер.

Атестація виконує як явні, так і приховані функції. До явних на­лежить встановлення факту від­повідності конкретного праців­ника вимогам посади, яку він займає. Виходячи з цього, ціль атестації — це прийняття офіцій­ного рішення, яке зберігає (підт­верджує) або змінює соц-й статус (становище, посаду) атестова­ного.

Приховані функції: поглиблене знайомство з підлеглими, їхніми можл-тями, здібностями; обґр-ня прийнятих раніше кадрових рі­шень; усунення кругової поруки і взаємної невимогливості в колек­тиві; перекладання відповідаль­ності за розстановку кадрів на атестаційну комісію; підвищ-ня відповідальності підлеглих; отри­мання підстави для звільнення працівника; план-ня кар'єри пра­цівників тощо.

Еф-ість атестації залежить від: повноти с-ми показників д-ності й поведінки персоналу, які викор-ються для оцінки;• достат­ності та вірогідності інф-ії, яка викор-ється для розрахунку пока­зників;• узагальнення рез-тів д-ності й поведінки працівників за весь міжатестаційний період і ди­наміки змін цих рез-тів:• демок­ратичністю оцінки, тобто широ­ким залученням до неї колег і пі­длеглих.

В орг-ї роботи з атестації мо­жна виокремити три основні етапи: 1) підготовка до прове­дення атестації; 2) проведення атестації; 3) прийняття рішення за рез-тами атестації.

Після детального ознайомлення з поданими матеріалами, бесіди з атестантом, виступу керівника пі­дрозділу (за необхідності) комісія голосуванням визначає одну з трьох оцінок: а) відповідає посаді; б) відповідає посаді за умови ви­конання рекомендацій комісії з повторною атестацією через рік; в) не відповідає посаді.

  1. Фінансове забезпечення ме­неджменту персоналу.

Фінансування діяльності в га­лузі персоналу відбувається за рахунок витрат на випуск проду­кції (послуг) . При цьому витрати можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.

До внутрішніх витрат віднося­ться: оплата праці та різні соціа­льні виплати, витрати на поліп­шення умов праці, оснащення ро­бочих місць, модернізацію облад­нання, ремонт будівель і споруд виробничого, соціально-побуто­вого та культурного призначення та ін.

Зовнішні витрати включають: оплата договірних зобов’язань з навчальними закладами, служ­бами зайнятості, кадровими аген­тствами, центрами підготовки, витрати на рекламу та ін.

  1. Загальні засади ефе­ктивності в економіці та управ­лінні.

Еф-ість – е рез-т д-ності с-ми упр-ня, яка забезпечує досягнення цілей, що стоять перед об’єктом упр-ня при найменших затратах.

Упр-ський апарат є часткою сукупного персоналу п-ства і ви­конує одну з необхідних його фу­нкцій – упр-ня. Затрати на упр-ня вир-вом мають значну питому вагу у вартості продукції, а тому їхня величина щодо рез-тів вир-ва є важливим показником ек-ної еф-ості упр-ня. Поряд з цим особ­ливо важливим показником є по­казники еф-ості орг-ї упр-ня вці­лому і в окремих підс-мах, що ві­дповідають певним функціям упр-ня. Ек-на еф-ість упр-ня мо­жна обчислити відношенням: зат­рат на упр-ня до виробленого об­сягу інф-ії.

Основними загальними показ­никами ек-ної еф-ості д-ності п-ств в упр-ні персоналом є:

  • зростання прод-тивності праці;

  • річний ек-ний ефект (економія приведених вит­рат) ;

покращення соц-х показни­ків (зниження захворюваності, пі­двищ-ня освітньо-квал-ційного рівня, покращення СПК, тощо)