Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Управл_ння персоналом (шпоры).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
390.14 Кб
Скачать
  1. Структура і призначення «Довідника кваліфікацій-них хара­ктеристик профе-сій працівни­ків».

Довідник класифікаційних ха­рактеристик професій праців­ників – систематизований за ви­дами економічного діяльності збірник описів професій, які на­ведені в класифікаторі професій.

Довідник складається з випус­ків і розділів випусків, які згрупо­вані за основними видами еконо­мічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випу­ску містить обов’язкові частини, співвідносні з розділами класифі­кації професій за класифікатором професій. Зміст випуску або роз­ділу випуску складається із “Вступу”, “Кваліфікаційних хара­ктеристик”, розташованих в абет­ковій послідовності з порядко­вими номерами, а також допомі­жних покажчиків переліків про­фесій з діапазонами розрядів.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі роз­діли: Завдання та обов’язки. По­винен знати. Кваліфікаційні ви­моги.Спеціалізація.Приклади ро­біт.

65. Потреби, мотиви та інтереси людини.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до певної діяльності, направленої на досягнення особистих цілей або цілей організації. Цей процес гру­нтується на використанні різно­манітних мотивів, серед яких мо­жна виділити матеріальні, соціа­льно-психологічні, духовні, тво­рчі та інші.Потреба – це знадоба у чомусь, що необхідне для ство­рення і підтримки нормальних умов життя і функціонування для різних людей і водночас виявляє­ться індивідуально у кожної лю­дини; це усвідомлена відсутність чогось, що спричиняє інтерес до спрямованої діяльності лю­дини.Найбільш розповсюдженою класифікацією потреб є така: за природою – первинні (фізіологі­чні і природжені) і вторинні (пси­хологічні і набуті, що виникають і усвідомлюються з досвідом) ; за суб’єктами вияву (особисті, гру­пові, колективні, суспільні тощо) ; за кількісною визначені­стю і можливостями задоволення (абсолютні, дійсні, платоспромо­жні, задоволені) ; за характером, причиною виникнення (матеріа­льні, трудові, статусні) .За харак­тером, причиною виникнення ро­зрізняють матеріальні, трудові, статусні потреби та відповідні мотиви. Дії людини визначаються в першу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого пря­мує.Існують численні класифіка­ції потреб, але на сьогодні базо­вою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, на­лежності, визнання та самореалі­зації. Ці групи складають ієрархі­чну стр-ру, тобто потреби задово­льняються послідовно в тому по­рядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.Причинами, які визнача­ють участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спону­кання) .Отже, нічого складного в мотивації праці немає, оскільки ключові її ланки досить прості: потреби – мотивація – винаго­рода.

В зв’язку з цим і мотивацію можна поділяти на матеріальну, трудову і статусну.

  1. Загальні засади ефе­ктивності в економіці та управ­лінні.

Еф-ість – е рез-т д-ності с-ми упр-ня, яка забезпечує досягнення цілей, що стоять перед об’єктом упр-ня при найменших затратах.

Упр-ський апарат є часткою сукупного персоналу п-ства і ви­конує одну з необхідних його фу­нкцій – упр-ня. Затрати на упр-ня вир-вом мають значну питому вагу у вартості продукції, а тому їхня величина щодо рез-тів вир-ва є важливим показником ек-ної еф-ості упр-ня. Поряд з цим особ­ливо важливим показником є по­казники еф-ості орг-ї упр-ня вці­лому і в окремих підс-мах, що ві­дповідають певним функціям упр-ня. Ек-на еф-ість упр-ня мо­жна обчислити відношенням: зат­рат на упр-ня до виробленого об­сягу інф-ії.

Основними загальними показ­никами ек-ної еф-ості д-ності п-ств в упр-ні персоналом є:

  • зростання прод-тивності праці;

  • річний ек-ний ефект (економія приведених вит­рат) ;

  • покращення соц-х показни­ків (зниження захворюваності, пі­двищ-ня освітньо-квал-ційного рівня, покращення СПК, тощо)