- •Кодекс законів про працю України та його значення в менеджменті персоналу.
- •Що собою являє структура персоналу організації?
- •Планування роботи структурних підрозділів, визначення індивідуальних виробничих завдань.
- •З аконодавство України про регулювання робочого часу і відпусток.
- •Колективний договір
- •Закон України «Про охорону праці» та його значення в менеджменті персоналу.
- •Методи визначення потреб організації в професіоналах і фахівцях.
- •Атестація спеціалістів і керівників.
- •Фінансове забезпечення менеджменту персоналу.
- •Управління конфліктною ситуацією.
- •Завдання і методи диференціації заробітної плати працівників.
- •Розкрити сутність і механізм правових методів управління персоналом.
- •26. Матеріально-технічне забезпечення менеджменту персоналу.
- •Права, обов’язки й відповідальність керівника кадрової служби.
- •Внутрішній і зовнішній ринки праці як джерела поповнення та оновлення персоналу організації.
- •Сутність і мета оцінювання персоналу.
- •У чому полягає інформаційне забезпечення менеджменту персоналу? Які служби в організаціях виконують цю функцію? Наведіть приклади.
- •Номенклатура справ з кадрового діловодства.
- •Гнучкі режими праці.
- •36. Соціальне партнерство як засіб узгодження інтересів роботодавця і працівників. Форми соціального партнерства.
- •Які психологічні риси особистості і чому мають значення для успішної діяльності менеджера?
- •Кадровий резерв на заміщення вакантних посад.
- •Законодавче обмеження робочого часу для окремих категорій персоналу.
- •Первинна професійна підготовка кадрів.
- •Оцінювання керівників.
- •У чому полягає науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу? Які організації в Україні виконують цю функцію?
- •Розкрити сутність і механізм соціально-психологічних методів управління персоналом.
- •Що таке «кадрова політика», яке вона посідає місце у стратегічному управлінні організацією?
- •Маркетинг ринку праці та ринку освітніх послуг.
- •Нормування праці: сутність, значення, види норм праці.
- •Завдання ефективного використання наявних кадрів і робочого часу кожного працівника.
- •Негрошові форми стимулювання працівників.
- •Структура і призначення «Довідника кваліфікацій-них характеристик профе-сій працівників».
- •С труктура і призначення «Класифікатора професій дк 003-95».
- •Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
- •Закон України «Про оплату праці» та його значення в менеджменті персоналу.
- •Методи професійного підбору персоналу.
- •Міжнародні норми праці та їх значення для менеджменту персоналу.
- •Що собою являє структура персоналу організації?
- •Сутність, соціально-економічне значення і завдання розвитку персоналу.
- •87. Показники обороту, плинності та стабільності персоналу.
- •Методи аналізу ефективності використання робочого часу.
- •Вертик-ний включає в себе квал-ційний і службовий (просування по службових сходинках) .
- •Нормативно-правова база менеджменту персоналу.
- •Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів.
- •Визначення економічної шкоди внаслідок надмірної плинності персоналу, професійних захворювань і травматизму.
- •Індивідуальні та групові інтереси працівників, методи їх використання в менеджменті персоналу.
- •104.Регулювання режимів праці й відпочинку протягом зміни, доби, тижня і року.
- •105.Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.
Структура і призначення «Довідника кваліфікацій-них характеристик профе-сій працівників».
Довідник класифікаційних характеристик професій працівників – систематизований за видами економічного діяльності збірник описів професій, які наведені в класифікаторі професій.
Довідник складається з випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.
Кожен випуск або розділ випуску містить обов’язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за класифікатором професій. Зміст випуску або розділу випуску складається із “Вступу”, “Кваліфікаційних характеристик”, розташованих в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів.
Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: Завдання та обов’язки. Повинен знати. Кваліфікаційні вимоги.Спеціалізація.Приклади робіт.
65. Потреби, мотиви та інтереси людини.
Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до певної діяльності, направленої на досягнення особистих цілей або цілей організації. Цей процес грунтується на використанні різноманітних мотивів, серед яких можна виділити матеріальні, соціально-психологічні, духовні, творчі та інші.Потреба – це знадоба у чомусь, що необхідне для створення і підтримки нормальних умов життя і функціонування для різних людей і водночас виявляється індивідуально у кожної людини; це усвідомлена відсутність чогось, що спричиняє інтерес до спрямованої діяльності людини.Найбільш розповсюдженою класифікацією потреб є така: за природою – первинні (фізіологічні і природжені) і вторинні (психологічні і набуті, що виникають і усвідомлюються з досвідом) ; за суб’єктами вияву (особисті, групові, колективні, суспільні тощо) ; за кількісною визначеністю і можливостями задоволення (абсолютні, дійсні, платоспроможні, задоволені) ; за характером, причиною виникнення (матеріальні, трудові, статусні) .За характером, причиною виникнення розрізняють матеріальні, трудові, статусні потреби та відповідні мотиви. Дії людини визначаються в першу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого прямує.Існують численні класифікації потреб, але на сьогодні базовою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, належності, визнання та самореалізації. Ці групи складають ієрархічну стр-ру, тобто потреби задовольняються послідовно в тому порядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.Причинами, які визначають участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спонукання) .Отже, нічого складного в мотивації праці немає, оскільки ключові її ланки досить прості: потреби – мотивація – винагорода.
В зв’язку з цим і мотивацію можна поділяти на матеріальну, трудову і статусну.
Загальні засади ефективності в економіці та управлінні.
Еф-ість – е рез-т д-ності с-ми упр-ня, яка забезпечує досягнення цілей, що стоять перед об’єктом упр-ня при найменших затратах.
Упр-ський апарат є часткою сукупного персоналу п-ства і виконує одну з необхідних його функцій – упр-ня. Затрати на упр-ня вир-вом мають значну питому вагу у вартості продукції, а тому їхня величина щодо рез-тів вир-ва є важливим показником ек-ної еф-ості упр-ня. Поряд з цим особливо важливим показником є показники еф-ості орг-ї упр-ня вцілому і в окремих підс-мах, що відповідають певним функціям упр-ня. Ек-на еф-ість упр-ня можна обчислити відношенням: затрат на упр-ня до виробленого обсягу інф-ії.
Основними загальними показниками ек-ної еф-ості д-ності п-ств в упр-ні персоналом є:
зростання прод-тивності праці;
річний ек-ний ефект (економія приведених витрат) ;
покращення соц-х показників (зниження захворюваності, підвищ-ня освітньо-квал-ційного рівня, покращення СПК, тощо)