43. Первинна професійна під­готовка кадрів.

Розвиток персоналу тісно взає­мопов’язаний і взаємообумовле­ний з професійним навчанням пе­рсоналу. Професійне навчання персоналу – це цілеспрямований процес формування у працівників організації професійних теорети­чних знань, умінь та практичних навичок за допомогою спеціаль­них методів і форм, необхідних працівникам організації зараз чи в майбутньому.

Професійне навчання персо­налу забезпечує первинну підго­товку робітників та фахівців, пе­репідготовку чи підвищення їх кваліфікації.

Первинна професійна підгото­вка робітників – це здобуття про­фесійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робочої про­фесії або спеціальності, що забез­печує відповідний рівень профе­сійної кваліфікації,необхідний для продуктивної зайнятості. Професійно-технічна освіта здо­бувається громадянами у держав­них і комунальних професійно-технічних навчальних закладах безоплатно, за рахунок держави.

До професійно-технічних зак­ладів належать: професійно-тех­нічне училище відповідного про­філю, професійне училище соціа­льної реабілітації, вище профе­сійне училище, училище - завод, центр професійно-технічної ос­віти, навчально-виробничий центр, навчально-курсовий ком­бінат, інші типи навчальних зак­ладів, що надають професійно-те­хнічну освіту громадянам.Вища освіта – це ступінь освіти, що здобувається у результаті послі­довного систематичного та цілес­прямованого процесу засвоєння змісту навчання у вищому навча­льному закладі за освітньо-про­фесійними програмами, які ґрун­туються на базовій і повній зага­льній середній освіті та завершує­ться присвоєнням певного освіт­ньо-кваліфікаційного рівня за пі­дсумками державної атеста­ції.Професійна підготовка робіт­ників на виробництві здійснює­ться шляхом курсового чи індиві­дуального навчання

45. Основні напрями та соціально-економічна ефектив­ність поліпшення умов праці на виробництві.

Умови праці – це сукупність сторін і зв’язків доцільної д-ності людини. Вони відіграють велику роль в її орг-ї. Несприятливі умови в значній мірі знижують прод-тивність праці і еф-ість д-ності орг-ї в цілому.

Планування роботи з охорони праці , поліпшення умов праці здійснюється в таких напря­мах: розробка довгострокових програм поліпшення стану без­пеки, гігієни праці та виробни­чого середовища; розробка перс­пективних планів підприємс­тва; поточних річних планів під­приємств; оперативних.

Поліпшення умов праці сприяє зростанню ек-них і соц-х показ­ників роботи п-ства. Зокрема це стосується зростання загального об’єму вир-ва, зростанню прод-тивності праці, зниження захво­рюваності (кількості невиходів на роботу) , зменшення витрат п-ства на додаткові відпустки, доплати до тарифних ставок, доплат за не­відпрацьований скорочений ро­бочий час. Загалом п-ства поліп­шуючи умови праці для своїх працюючих сприяють збере­женню здоров’я працівників, їх працездатності і трудової віддачі.

Підсумовуючи сказане, можна сказати, що соц.-ек-на еф-ість по­ліпшення умов праці включає в себе:

• зменшення захворюваності, збереження здоров’я працюючих і їх працездатності. Як правило в сер на 1-го працівника приходи­ться 9 днів непрацездатності на рік. Перевищення цього норма­тиву пов’язано з додатковими втратами п-ства і навпаки, відхи­лення в сторону зменшення – за­безп-ня економії.

• зменшення травматизму та профзахворювань також сприяє зростанню ек-ної і соціальної еф-ості п-ства.