Вертик-ний включає в себе квал-ційний і службо­вий (просування по службових сходинках) .

Квал-ційний рух являє собою перехід працівника від одного рі­вня квал-ції (розряду) до іншого. Цей вид руху викликаний змінами в рівні проф-них навичок, досвіду і знань працівника. При цьому ха­рактер виконуваних вир-чих обо­в'язків може залишатися колиш­нім, але міняється якісний рівень їхнього виконання, підвищується складність трудових функцій.

Службовий рух - найчастіше пов'язаний зі зміною місця викор-я праці. Так, інженер стає майст­ром, начальником цеху, відділу і т.д. Він вимагає здобуття додат­кової освіти і набуття необхідних навичок, досвіду, рівня компетен­ції.

96. Умови праці – це сукупність сторін і зв’язків доцільної д-ності людини. Вони відіграють велику роль в її орг-ї. Несприятливі умови в значній мірі знижують прод-тивність праці і еф-ість д-ності орг-ї в цілому.

Планування роботи з охорони праці , поліпшення умов праці здійснюється в таких напря­мах: розробка довгострокових програм поліпшення стану без­пеки, гігієни праці та виробни­чого середовища; розробка перс­пективних планів підприємс­тва; поточних річних планів під­приємств; оперативних.

Поліпшення умов праці сприяє зростанню ек-них і соц-х показ­ників роботи п-ства. Зокрема це стосується зростання загального об’єму вир-ва, зростанню прод-тивності праці, зниження захво­рюваності (кількості невиходів на роботу) , зменшення витрат п-ства на додаткові відпустки, доплати до тарифних ставок, доплат за не­відпрацьований скорочений ро­бочий час. Загалом п-ства поліп­шуючи умови праці для своїх працюючих сприяють збере­женню здоров’я працівників, їх працездатності і трудової віддачі.

Підсумовуючи сказане, можна сказати, що соц.-ек-на еф-ість по­ліпшення умов праці включає в себе:

• зменшення захворюваності, збереження здоров’я працюючих і їх працездатності. Як правило в сер на 1-го працівника приходи­ться 9 днів непрацездатності на рік. Перевищення цього норма­тиву пов’язано з додатковими втратами п-ства і навпаки, відхи­лення в сторону зменшення – за­безп-ня економії.

• зменшення травматизму та профзахворювань також сприяє зростанню ек-ної і соціальної еф-ості п-ства.

98. Нормативно-правова база менеджменту персоналу.

Нормативно –правова база з МП включає: законодавство про працю, що складається з Кодексу законів про працю України та ін­ших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Кодекс законів про працю У визначає правові гарантії і засади здійснення права громадянами розпоряжатися своїми здібнос­тями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників тощо. Закон “Про оплату праці” визначає еко­номічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових від­носинах, на підставі трудового договору з підприємствами, уста­новами, організаціями усіх форм власності та господарювання тощо.

Закон України “Про охорону праці” визначає основні поло­ження щодо реалізації конститу­ційного права громадян на охо­рону їх життя і здоров'я в процесі трудової д-ності, регулює за уча­стю відповідних держ-их органів відносини між власником п-ства, установи і орг-ї або уповноваже­ним ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та вир-чого серед-ща і встановлює єдиний порядок орг-ї охорони праці в Україні. Також до норма­тивно-правової бази відноситься ЗУ “Про зайнятість населення”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про порядок вирішення колек­тивних трудових спорів”,“Про колективні договори і угоди” тощо.

Нормативною база для грегла­ментації посадових обов язкив служать законодавчі акти, відомчі інструкції, статути організацій, накази і розпорядження керівни­ків організацій, чинні тарифно кваліфікаційні довідники - пра­вил, положень, норм, інструкцій, рекомендацій, характеристик тощо