Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
453543.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
21.04.2019
Размер:
859.65 Кб
Скачать

45. Охарактеризуйте діяльність та основні програмові документи Кирило-Мефодіївського товариства.

Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство— українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.

Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш. Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко. Восени 1846 року загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Кирило-Мефодіївське товариство (братство) виникло у Києві на початку січня 1846 р. і діяло до кінця березня 1847 р.З появою Кирило-Мефодіївського братства на арену політичної боротьби вийшла українська різночинна інтелігенція.

Програмні положення КМБ було викладено у «Книзі буття укр. народу» і «Статуті Слов’янського братства св. Кирила та Мефодія», написаних М.Костомаровим, та в «Записці» В.Білозерського. Вони, зокрема передбачали створення демократичної федерації рівноправних слов’янських республік; знищення самодержавства й скасування кріпосного права та суспільних станів, утвердження в суспільстві демокр прав та свобод для громадян, рівноправність нац мов, культур та освіти для всіх слов народів. Головною метою товариство вважало досягнення державної незалежності України з демокр ладом на кшталт США або Французької республіки. Київ мав стати центром цієї федеративної республіки. Для захисту федерації від зовнішніх ворогів передбачалося мати невелике регулярне військо. Ідею визволення слов’янських народів та їх єднання передбачалося поширювати здебільшого літературно-просвітницькою діяльністю. Братчики поширювали ідеї товариства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій; писали наукові праці і виступали з лекціями в навч закладах Києва, у яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання й видання нових книг. Особливе значення мав збірник поезій Т.Шевченка «Кобзар», що вийшов 1840 в Петербурзі.

КМБ проіснувало 14 місяців. У березні 1847 року за доносом провокатора організацію було викрито ,а її членів заарештовано і вивезено до Петербурга. Найтяжчим було покарання Т.Шевченка. Його віддали в солдати й відіслали до окремого Оренбурзького корпусу із забороною писати й малювати. На трирічний термін було ув’язнено М.Гулака, протягом року відбував покарання м.Костомаров. Інших братчиків царський режим вислав у віддалені губернії під нагляд поліції.

Значення КМБ полягало в тому, що воно вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного, фактично започаткувавши перехід від культурницького до політ періоду етапу боротьби за нац розвиток України. Це була спроба передової частини нац еліти осмислити й усвідомити місце й роль укр. народу в тогочасному світовому іст процесі. КМБ, врахувавши уроки світового досвіду, сформулювало основні постулати укр. нац відродження, визначило форми й методи досягнення поставленої мети.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]