39. Дайте оцінку гайдамацького руху в Укр. В 1 пол. XviiIст.

Як правило, діяльність гайдамацьких загонів починалася навесні і тривала до осені. З настанням весни, в лісах і байраках, на хуторах і пасіках, у запорозьких степах гуртувалися селяни-втікачі. Вони об’єднувалися у загони і здійснювали напади на панські маєтки. Гайдамацькі загони здебільшого складалися з селян та запорозької голоти, наймитів, міщан, ремісників. Майже в кожному були запорожці. До загонів прагнули залучити мешканців того краю, куди передбачався похід. Однією з важливих умов успіху гайдамаків було їх швидке переміщення, тому вони завжди мали добрих степових коней. У верховій їзді гайдамаки не поступалися регулярним військовим. Їхні загони не мали валок. Ще важче було впоратися з пішими гайдамаками. Вони, ховаючись у високій траві, влучно стріляли. Коли ж їх оточувало польське чи російське військо, билися відважно, завдаючи великих втрат, і змушували відступити. Якщо ж була несила перемогти, гайдамаки гинули в бою, але не здавалися. Хоробрість і спритніть гайдамаків, їхнє уміння битися визнавали навіть вороги. Виняткову роль у розгортанні гайдамацького руху відіграла Запорозька Січ, куди стікалися втікачі з усіх кінців України. Там, на Запорожжі, формувалися гайдамацькі загони, до складу яких входили, а нерідко й очолювали їх запорозькі козаки.

У 1729 – 1730 рр. зросла хвиля гайдамацьких виступів. У грудні 1729 року вони сталися в Кагарлику, Смілі, Кузьминім, Вінниці. На початку 1730 року широка хвиля гайдамацьких виступів охопила Київське і Брацлавське воєводства.

Основні хвилі:

1734-1738 рр. – повстання козацького полковника Верлана.

1741-1748 рр. – повстання Гната Голого.

1750 рр. – повстання під проводом О. Ляха, М. Мамая, М. Сухого та ін.

1768-1769 рр. – повстання М. Залізняка Коліївщина. Проводом стала поява російських військ на Правобережжі, сприйнята як підтримка українців і православ’я. В Умані до гайдамаків приєднався козацький загін І. Гонти, завдяки чому місто опинилося в руках повстанців. Гайдамаки сподівалися на допомогу російського уряду, але Росія виступила на боці Польщі. Після полонення Залізняка й Гонти решта гайдамацьких загонів була розгромлена, а їхні учасники піддані жорстоким катуванням. М. Залізняка засудили до каторжних робіт у Нерчинську. І. Гонта був страчений через четвертування.

Гайдамацький рух став яскравою сторінкою національно-визвольної боротьби українського народу. Вони послаблювали позиції польської влади на українських землях і мали народну підтримку.

40. Охарактеризуйте стан культури в Україні в 14-1пол 17 ст.

Загальна характеристика

- Розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску з боку речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.

- Відсутність єдиного політичного і духовного центру гальмувала культурний розвиток українських земель.

- Значний вплив героїчних козацьких походів.

- Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, Реформації та Гуманізму.

- Можливість одержання вищої освіти в європейських університетах.

Відродження - мистецтво, засноване на гуманізмі, поверненні до ідеалів античності.

Гуманізм - напрямок суспільної думки, який спрямовано на захист гідності і свободи людини.

Основні здобутки Поширення книгодрукування. Першими друкарями в Україні стали Швайпольт Фіоль (Октоїх і Часослов, 1491 р.), білорус Франциск Скорина (Псалтир і Біблія руська, 1517 р.), Іван Федоров (Євангеліє, 1569 р.). До середини XVII ст. в Україні діяло 25 типографш.

2. Наприкінці XVI ст. в містах України виникають братства - національно-релігійні об'єднання міщан.

3. Розвиток освіти.

- Початкові школи при церквах і монастирях.

Слов'яно-греко-латинські школи, де викладалися грецька, церковнослов'янська, латинська мови, а також "сім вільних мистецтв": граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

- У містах відкривалися братські школи; найкращими вважалися Львівська, Київська і Луцька братські школи. їхня програма була близька до слов'яно-греко-латинських шкіл. Незаможні діти й сироти навчалися безкоштовно.

Це цікаво!

Київська братська школа була відкрита в маєтку, подарованому братству

Гальшкою Гулевичівною.

- Діяли протестантські, греко-католицькі, єзуїтські школи.

- Відкрито перші вищі навчальні заклади: у 1576-1580 рр. в Острозі заснована Острозька колегія (згодом"академія) - перший вищий навчальний заклад України; її першим ректором був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив видавництво "Букваря" та Острозької Біблії.

- У 1632 р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могилянська колегія (за іменем першого ректора - Петра Могили). У вищій школі до "семи вільних мистецтв" додавалися філософія та богослрв'я, тобто програма була близькою до західноєвропейських університетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії.

- Розвиток книгодрукування сприяв поширенню шкільних підручників. УЛ:574?;вщано:"Буква2ПватаФедо2ова, у 1596 р. - в типографії Віденського братства вийшли "Граматика словенська", "Буквар" і "Лексис" Лаврентія Зизанія; у 1619 рТ~ була "Граматика словенська" Мелетія Смотрицького.

4. Офіційна руська мова вбирає українські народні розмовні елементи, з'являються твори, написані українською книжною мовою. Пам'яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє - рукописний переклад Євангелія з церковнослов'янської на українську мову (1556-4561рр.), на якому в наш час українські президенти складають присягу.

5. Усна народна творчість у значній своїй частині була присвячена козацьким походам, національно-визвольній боротьбі: пісні й думи - "Маруся Богуславка", "Самійло Кішка", "Пісня про Байду" тощо. Як правило, пісні супроводжувалися грою на бандурі, кобзі, лірі та інших музичних інструментах.

6. Література мала різноманітні жанри:

полемічна література, що відображала полеміку між католиками, уніатами й православними (І. Вишенський "Послання до єпископів"; М. Смотрицький, "Тренос" ("Плач"); І. Борецький " Протестація " ); була спрямована проти спольщення та окатоличування українського народу;

- історичні мемуари (Б. Баліка " Про Москву і про Дніпро, царька московського неправдивого");

- політична публіцистика (С. Оріховський-Роксолан, якого називали "українським Демосфеном");

- латиномовна поезія;

- перекладна література: лицарські романи, перекази, драматичні твори.

7. Продовжується літописання: Густинський літопис (до 1597 р.,

автор невідомий), Львівський літопис (1498-1649 рр.), Острозький літописець (1500-1636 рр.).

8. Театр і драматургія:

- зі шкільним театром були пов'язані драматичні твори - як релігійного, так і побутово-комедійного змісту;

- у першій половині XVII ст. з'являється вертеп - мандрівний ляльковий театр.

9. Музичні напрямки:

- церковна музика: поява багатоголосних (партесних) співів (замість восьмиголосних), нотного письма; музиці навчали в Київському колегіумі;

- світська музика: з'явилися пісні для хору або триголосного ансамблю - канти жартівливої, повчальної, величальної та іншої тематики;

- інструментальна музика поширена у козаків, у містах існують музичні цехи. Поширені такі інструменти, як цимбали, кобзи, ліри, сопілки, скрипки.

10. Архітектура:

- будівництво оборонних споруд, міст-фортець (Станіслав, Тернопіль, Броди), культових споруд, міського житла;

- архітектурні стилі: готичний та ренесанс - переважно в Північно-Західній Україні, бароко - по всій Україні. Найвидат- ніші пам'ятки - ансамблі Дечерської лащи, Кирилівського монастиря, Софійського собору_в Києві, церкви Чернігова та Переяслава.

- Образотворче мистецтво:

11. художники об'єднуються в цехи; видатні представники тогочасного живопису - Ф. Сенькович, М. Муха, А. Попович;

12. розвивається скульптура: надгробні пам'ятники (пам'ятник К. Острозькому в Києво-Печерській лаврі), прикраси для архітектурних споруд;

13. церковний живопис традиційно представлений фресками та іконописом, що зазнали впливу ідей Відродження і Гуманізму;

14. поширюється світський живопис: портрети Р. Сангушка, К. Осторзького, Р. Вишневецької; батальні та історичні картини;

15. книгодрукування сприяє розвитку гравюри, книжкової мініатюри.

Гравюра - вид графіки, у якому зображення є друкованим відтиском малюнка, нанесеного на дошку з дерева, камню, метала.

Отже, незважаючи на тяжкі умови життя і феодальний гніт,- український народ продовжував збагачувати свою культуру