
- •1.Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Дослідження української культури вченими.
- •4. Функції культури.(2)
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6. Трипільська культура.
- •7. Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Культура стародавніх слов’ян.
- •9. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •11.Біблія в культурі українського народу.
- •12. Українські переклади Біблії.
- •222222Переклади Біблії українською мовою
- •13. Античний світ та характерні риси його культури.
- •14. Монументальний живопис , вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •15.Українські скульптори (й. Г. Пінзель, і. Кавалерідзе, л. Позен, м Микешин, о. Архипенко.)
- •16. Особливості античної міфології.
- •17. Словянська міфологія.
- •18.Архітектура Київської Русі
- •1 Софія Київська
- •1.Кирилівська церква
- •19. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •20. Основні стилі Середньовіччя (візантійський, романський, готичний).
- •22. Творчість й.Г. Пінзеля.
- •23. Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •24. Фольклор і народна культура.
- •25. Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори, літературні пісні, що стали народними.
- •26. Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •27. Звичаї та обряди українців.
- •28. Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •29. Титани європейського Відродження.
- •30. Українське культурне піднесення кінця 15- початку 17 ст.
- •31. Вишивка. Килимарство.
- •32.Писанкарство. Різьба поддереву.
- •33. Кераміка. Вироби зі скла.
- •34. Народна архітектура.
- •35. Українське національне вбрання.
- •36. Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •37. Визначальні риси українського барокко.
- •38. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академія.
- •39. Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •40. Г. Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •42.Визначні діячі української музики 17-18 ст.
- •43. Лисенко та розвиток української музичної культури 19-початку 20 ст.
- •44.Внесок українців у світове оперне мистецтво.
- •45. Зірки української естради.
- •46. Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •47. Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •48. Стильові течії в європейському та українському мистецтві 18-19 романтизм, сентименталізм, реалізм.
- •49. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини 19 ст.: 1) натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4) неореалізм.
- •50. Українське мистецтво 19ст. Архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •54.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •55.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •56.Театр корифеїв.
- •59. Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •60. Історичний авангардизм.Неоавангардизм.
- •61. Злети і втрати української культури 20ст.
- •62. Розстріляне відродження.
- •63. Відлига і поява шістидесятників.
- •64. Постмодернізм в українському мистецтві 20-21 ст.
- •69. Картина «катерина » т шевченка.
- •70. Скит манявський як духовна памятка.
- •73.Почаївська лавра
- •II. Церкви в почаївській лаврі.
- •1. Стародавні церкви.
- •2. Новий успінський собор 1771-го року.
- •3. Латинська побудова усшнського собору.
- •5. Печерна церква.
- •6. Тепла церква.
- •8. Почаївська дзвіниця.
- •9. Братський корпус.
- •75. Зарваниця.
- •76. Замки України.
- •77. Фортеці України.
- •78. «Цар-колос» Катерини Білокур.
- •79. «Українська ніч» куїнджі.
- •80.Андріївська церква
- •81. Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •82. Шевченківські місця на Україні.
- •85. Скіфська золота пектораль
- •86. Мініатюри м. Стадницького.
- •87.Будинок з химерами Городецького
- •88. Українські дендропарки.
- •89. Знаменитий фільм Параджанова «Тіні забутих предків».
- •90. Фільм «Земля »
- •91. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •92. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •93. Печера Вертеба.
- •94. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
- •95.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •96. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
3. Латинська побудова усшнського собору.
Увесь новий Собор василіяни урядили на латинський лад: Собор поставили Вівтарем на північ, у середині побудували кілька малих Престоликів для відправи читаних Літургій, Горнього Місця не зробили, поставили закриті сповідальниці, Ікони були латинського стилю, а також були картини, у Вівтарі стояли лавки для сидіння панам і т. ін. Перед входом до манастиря василіяни поставили під горою камінну статую Богородиці на ввесь зріст, — її зняли 1864 р. і поставили Успінську Капличку.
Св. Троїцький Собор 1649 р. був малий, і його можна було поставити Вівтарем на Схід. Новий Успінський Собор був розрахований на 5 чи 6 тисяч богомольців, і його легко поставити на Схід було не можливо, — був поставлений Вівтарем на північ. Звичайно, василіяниуніяти і не дбали, щоб конче поставити на Схід. Але це справа важлива.
Вівтар Успінського Собору дуже великий. Василіяни поставили Престола, звичайно, не по-право-славному, а по звичаю латинському, — при стіні, під Кивотом з Іконою Божої Матері. Престол з каменю, покритий дерев`яною дошкою, а в ній Св. Мощі. Пізніше, чекаючи повернення манастиря православним, самі василіяни переставили Престола вперед.
Провід Почаївськоі Лаври, особливо Єпископ Димитрій задумали поставити нового дорогого й мистецького Престола. Такий срібний Престол був виготовлений року 1880-го, і освячений 15-го червня. Срібла на Престол пішло 362 фунти. Престол квадратовий, по 2 аршини ширини й довжини, а високий на 1 аршин і 7 вершків, цебто звичайний православний розмір. Власне кажучи, це срібне покриття (індитія), бо під нею знаходиться дубовий Престол з кипарисовою дошкою.12
5. Печерна церква.
З глибокої давнини була природна печера на Почаївській горі, там, де Преподобний Іов любив довго молитися. Пізніше вона була побільшена, і в ній заложена Печерна Церква. Ця Церква Вівтарем на схід, перше була на честь Великомучениці Варвари. Вона довга на 67 ліктів, а широка на 10. З північного боку її знаходиться печера, в якій спочивають у гробниці за шклом Мощі Преподобного Іова. Ця Церковця заложена ще вдавнину, ще за перших православних часів. Тут був і Іконостас, пізніше, за Єпископа Інокентія (1832—1840) поставлений був новий, гарно різьблений Іконостас. По будові нового Собору, 1774-го року Печерна Церква була побудована, освячена 1780-го року, — вола опинилася під галерією. Року 1858-го Печерну Церкву були поділили на дві: Великомучениці Варвари і Преподобного Іова, але церкви стали надто темні та тісні, і року 1862-го з двох знову зробили одну, і стало світліше та просторніше. Освячена була по перерібці 11 жовтня 1864-го року. Василіяни поставили були в цій Церкві лавки, але їх пізніше повиношено.
Дубова перша домовина (рака) Преподобного Іова стояла в Троїцькому Соборі, а року 1780-го була перенесена в окрему Печерну Церкву, яку побудував М. Потоцький.
Печерна Церква холодна й вогка, але Богослуження тут ніколи не спиняються. Ця Церква займає перше місце по Успінському Соборі, бо тут же Мощі Преподобного Іова, до яких учащають безпереривно тисячі прочан.
Уся Печерна Церква і всі ходи до неї вкриті різними картинами та Іконами, які завжди притягують до себе велику увагу прочан. Це головно праці почаївських мистців монахів.
У самій Печерній Церкві Преподобного Іова намальовані на стінах усі Святі Волинської Землі і всі Святі Києво-Печерської Лаври XIII століття, коли заснувався Почаївський манастир, а також багато малюнків з життя ІІова. А далі, на стінах галерії, що єднає Печерну Церкву з самою печерою Іова, так само багато малюнків з життя Праведного Іова.
Усіх Ікон і картин тут намальовано 52, а на них 606 осіб. Серед цих три Іконі великого значення: малюнок Іова, уміщений тут, може це тогочасний оригінал з Праведного, у всякому разі він найдавніший. Крім цього, тут є Ікона Спасителя й Ікона Божої Матері, —• манастирське передання вважає їх намісними Іконами з Троїцького Собора 1649-го року.15