106. Створення форм різних типів у субд Microsoft Access .

Access надає можливість створювати шість основних типів форм:

- повноекранна форма (в стовпчик);

- стрічкова;

- таблична;

- головна/підпорядкована;

- вільна таблиця;

-діаграма. Пропонуються два методи створення форми із діалового вікна База данных відповідними командами:

Вставка/ Форма, Форма/ Создание формы в режиме мастера. На екрані виникне діалогове вікно Новая форма, у якому пропонується встановити тип нової форми і вказати джерело даних (ім’я таблиці або запиту, що буде використовуватись в створюваній формі). Пропонується сім способів створення форми:

Конструктор - відображає пусту форму у вікні конструювання форми;

Мастер форм - створює одні із трьох стандартних типів (в стовпчик, стрічкова або таблична) у відповідності з відповідями на задані питання майстра;

Автоформа: в столбец - автоматично створюється форма в один або кілька стовпців;

Автоформа: ленточная - автоматично створюється стрічкова форма;

Автоформа: табличная - автоматично створюється таблична форма;

Диаграмма - створюється форма з діаграмою;

Сводная таблица - створює таблицю для Excel.

107. Створення функцій користувача в Excel .

Поряд із стандартними функціями, які виконують дії з даними, користувач може створити власну, яка буде виконувати дії над даними, які потрібні користувачеві.

За виглядом функція користувача не відрізняється від стандартних (= ім' я функції користувача

(аргументи)) і вводиться у комірку, де треба виконати потрібну дію над даними.

Для того, щоб подані аргументи оброблялися належним чином, функція користувача створюється мовою VBA.

Процедура Function є послідовністю інструкцій мови Visual Basic, обмежених інструкціями Function і End Function. Вона схожа на процедуру Sub, однак, на відміну від останньої, повертає обчислене значення у робочий аркуш, звідки та була викликана у супроводі формальних аргументів. Отримані результати процедура Function підставляє в тому ж порядку замість власних умовних аргументів, які містяться у дужках після імені функції.

108. Структурні одиниці економічної інформації.

Економічна інформація – сукупність даних, які використовуються для управління економікою.

Економічна інформація має певну структуру: ієрархічну чи деревовидну. Складові економічної інформації поділяються на прості та складні. Прості складові – це елементи інформації, які не можна поділити. Складні складові створюються з інших одиниць інформації, як з простих, так і з складних. При ієрархічній (багаторівневій) структурі економічної інформації одиницею нижчого рівня є реквізит, що становить одиницю інформації, яка не підлягає будь-якому членуванню. Реквізити являють собою слова або числа. Реквізити, що характеризують об’єкт управління якісно, називають ознаками, а кількісно — основами. Узяті окремо реквізити — ознаки й основи — не забезпечують всебічної характеристики явищ в економіці. Тому вони об’єднуються, утворюючи таку інформаційну одиницю, як показник. Він може бути простим (складатися з однієї основи й однієї ознаки) або складним (налічувати низку ознак). В управлінні використовуються також одиниці інформації, що складаються з самих реквізитів-ознак. Такі одиниці прийнято називати інформаційними повідомленнями. Інформаційне повідомлення — своєрідний показник, роль основи в якому відіграє провідний реквізит — ознака. Вищий рівень інформаційної одиниці — набір даних, що є сукупністю однорідних показників і реквізитів-ознак на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої. Набір даних називається файлом. Набір даних (файл) поділяється на частини, які не збігаються з одиницями інформації; сукупність наборів даних, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, часто називають інформаційним потоком.

Будь-які складові інформаційні одиниці можна розкласти на реквізити та, тим самим, підрахувати кількість мінімальних одиниць інформації, що лежать в основі її структурних побудов.