- •1. Причини формування світового господарства.
- •2. Сутність та структура економічної системи.
- •3. Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •5. Країни з перехідною економікою та їх місце в системі світового господарства.
- •6. Загальна характеристика краън, що розвиваються.
- •7. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •8. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •9. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •10. Китайська модель ринкової економіки.
- •12. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країн
- •14. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу
- •13. Загальна характеристика країн оеср
- •Питома вага зайнятих у сфері послуг у країнах-лідерах
- •16. Господорський механізм та його реалізація в првідних країнах .
- •17. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •18. Соціально-економічні проблеми та шляхи їх подолання.
- •19. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •20. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •21. Загальна характеристика сша.
- •22. Особливості економічного розвитку сша у хХст.
- •23. Сучасна макроекономічна модель розвитку.
- •24. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •25. Загальна економіко-географічна характеристика Канади.
- •26. Сучасний стан та перспективи економ. Розвитку Канади
- •27. Сутність та тенденції розвитку кр. Зх. Європи.
- •28.Передумови виникнення та основні етапи розвитку епроп. Економ. Інтеграції.
- •29.Загал. Х-ка та структура єс.
- •30. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •32. Розширення єс та його соц.-ек. Наслідки.
- •31. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •35. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •34. Загальна характеристика Японії.
- •33. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •36.Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •37. Економічна модель розвитку Японії.
- •39. Місце та роль Японії у світовій економіці
- •40. Економічні ознаки нових індустріальних країн
- •41.Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн.
- •42. Економічна модель та особливості розвитку нік.
- •43.Фактори економічного зростання нік.
- •44. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нік.
- •46.Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст..
- •47.Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •48.Структура та економічний рівень розвитку країн Центральної та Східної Європи.
- •51.Економічна криза в країнах Центральної та Східної Європи та шляхи її подолання.
- •52. Нерівномірність соц.-ек. Розвитку країн Центр.Та Сх Європи на поч .Ххі ст.
- •53. Зовнішньоекономічна політика країн Центр. Та Сх Європи.
- •54. Історико-економічна характеристика Росії
- •55. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •56. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •57. Економічні реформи Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •58. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •59.Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •60. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •62.Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •63.Еконічний потенціал країн, що розвиваються.
- •64.Місце країн, що розвиваються у світі.
- •65.Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •66. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •67. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •68. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •69. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •70. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90-ті роки хх ст.
- •71. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •72. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •73. Загальна характеристика Китаю.
- •74. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •75. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •76. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •77. Зовнішньоекономічні зв'язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •78. Місце та роль Китаю у системі світового господарства.
- •79. Економіко-географічна характеристика країн Близького та Середнього Сходу.
- •80. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •81.Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-1990-ті рр.
- •83. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •85. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
- •86. Структура та динаміка зовнішньо-економічних відносин України з країнами єс.
- •87. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •88. Місце та роль України в Чорноморській економічній інтеграції.
- •89. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •90. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами
86. Структура та динаміка зовнішньо-економічних відносин України з країнами єс.
Стратегічною метою України є вступ до Європейського Союзу. Україна крок за кроком просувається до Західної Європи, шукаючи можливості узгодження спільних інтересів. Відносини з країнами ЄС ґрунтуються на конкретних угодах та програмах партнерів. В 1994 р. була підписана Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною (набула чинності в 1998). Основними цілями угоди є: розвиток тісних політичних стосунків шляхом постійного діалогу з політичних питань; сприяння торгівлі та інвестиціям, гармонійним економічним стосункам; забезпечення основ для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, науково-технічного та культурного співробітництва; підтримка України в її зусиллях зміцнювати демократію та завершення переходу до ринкової економіки. В 1999 р. була прийнята «Спільна стратегія ЄС щодо України», в якій особливий наголос робиться на сприяння демократичним перетворенням в Україні. Взагалі, треба сказати, що стратегічне партнерство між ЄС і Україною, яке ґрунтується на спільних цінностях і інтересах, є фактором зміцнення миру, стабільності та процвітання в Європі.
Існує також ефективна програма TACIS. На економічні реформи в Україні виділені гранти для 32 проектів; серед них — проекти з реструктуризації сільського господарства, сприяння розвитку фінансових ринків в Україні. Ця програма передає ноу-хау, якими володіють країни, які входять до складу ЄС, що дозволяє сполучати досвід з професійними знаннями й навичками.
Зі свого боку Україна розробила національну програму інтеграції в ЄС.
З країнами ЄС Україна має міжнародні відносини переважно у формі зовнішньої торгівлі та інвестицій. Є прагнення до створення єдиного платіжного простору, метою якого є: зробити всі міжнародні платежі (кредитною, дебетною карткою, електронним переказом, прямим дебетуванням чи в будь-який інший спосіб). Такими ж легкими, дешевими та безпечними, як і "національні" платежі всередині кожної з держав - членів ЄС. Поки що кожна країна має власний порядок платежів. Надавачі послуг фактично закриті від конкуренції та діяльності у всьому ЄС. Зараз черга головування в ЄС Австрії, і Україна сподівається на лібералізацію візового режиму ЄС щодо України, на розвиток транс-європейських транспортних мереж та поглиблення торгово-економічних відносин, на розвитку енергетичного діалогу та вирішення питання поглиблення співпраці з ЄС у галузі високих технологій.
87. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
Співдружність Незалежних Держав — організація до заснування якої в 1991 р. причетна і Україна. Її членами є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменія, Україна, Узбекистан. Ці країни ведуть співробітництво у таких сферах як зовнішня політика, економічна й фінансова політика, політика в галузі безпеки й оборони. Але участі в оборонних структурах СНД Україна не бере, оскільки це суперечило б її статусу неприєднання до військових блоків. Між країнами СНД існують взаємні непорозуміння, але все-таки це співробітництво має для України дуже важливе значення, адже простір СНД являє потенційно широкий ринок збуту наших товарів і джерело постачання необхідної сировини (особливо енергоносіїв), машин і обладнання, товарів широкого вжитку. На країни СНД припадає 40% зовнішнього товарообігу України, більшість країн має безвізовий режим, що полегшує пересування робочої сили. Налагоджуються на новій, ринковій основі виробничі й комерційні зв’язки між підприємствами країн-членів, розвивається співробітництво в кредитно-фінансовій сфері. Треба зважити й на те, що найбільша частина в структурі українського зовнішнього боргу припадає на Росію, якій ми більше винні ніж МВФ або МБРР. Зовнішньоекономічна діяльність України з країнами СНД регулюється Постановою Кабінету Міністрів України «Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД». Це положення регулює поставки продукції для спільного виготовлення кінцевої продукції. Між підприємствами укладаються договори, на основі яких здійснюється митне оформлення продукції. Ця продукція звільнюється від обкладення ввізним або експортним митом, акцизним збором або іншими податками.
