Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори по ЕЗК.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
670 Кб
Скачать
☆

48.Структура та економічний рівень розвитку країн Центральної та Східної Європи.

Сприятлива динаміка макроекономічних показників більшості країн ЦСЄ свідчить про реальні наслідки реформ у цих країнах. Характерними для цих країн стають пожвавлення, економічне піднесення, швидкі темпи розвитку зовнішньої торгівлі. Важливими чинниками економічного зростання стають внутрішній попит і внутрішні інвестиції.

Змінюється структура економіки країн ЦСЄ. Якщо раніше національні економіки цих країн орієнтувались на сільське господарство, видобуток сировини і виробництво товарів низького ступеня науко місткості, то в ході реформування істотно зростає частка готової конкурентоспроможної продукції промисловості на рівні світових високих стандартів технології.

Слід також відзначити істотний внесок у процес зростання приватного сектора, частка якого помітно зросла.

49 - 50.Місце країн Центральної та Східної Європи у світовому господарстві.

Реформування економіки на ринкових засадах стимулює постсоціалістичні країни до економічної інтеграції – процесу, що дедалі більше набуває глобального характеру. Проте вектори інтеграції у різних країн неоднакові. Після розпаду РЕВ ніхто з політичних лідерів цих країн не говорить про доцільність його відродження. Країни ЦСЄ рішуче дистанціюються від економічного терміну колишнього СРСР. Натомість пострадянські республіки шукають шляхи плідного співробітництва в рамках СНД та деяких інших формах інтеграції. Але всі європейські держави перехідної економіки стратегічною метою вважають вступ до ЄС.

В Центральній Європі в 1992 р. була підписана Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю (ЦЕФТА). Її підписали Польща, Чехія, Словаччина й Угорщина; згодом до них приєдналися Румунія й Болгарія. Цю організацію можна розглядати як проміжну модель, що полегшує майбутній вступ цієї груп країн до ЄС. Лідери Європейського Союзу схвально розглядають перспективу поповнення організації країнами ЦСЄ. Ще в 1989 р. Союзом була розроблена програма РНАRЕ(економічна допомога) для Польщі та Угорщини; згодом вона поширилася на Чехію, Словаччину, Боснію й Македонію. Більшість країн ЦСЄ має статус асоційованих членів ЄС, що надає її певні преференції в торгівлі з Союзом.

51.Економічна криза в країнах Центральної та Східної Європи та шляхи її подолання.

До країн Центр. та Сх Європи відносять: Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Румунія, Югославія.

Реформування економіки цих країн призвело до:

  1. Фінансова стабілізація.

  2. Лібералізація цін.

  3. Створення різномаїття форм власності.

  4. Розширення прав економічних суб'єктів.

  5. Відкриття внутрішнього ринку.

Питома вага Центр. та Сх Європи у світовому ВВП складає 2-2,5%. Питома вага світового експорту >3,5%, імпорт=4,5%.

Одним з головних завдань при переході до ринк. ек-ки в цих країнах було здійснення:

  1. Лібералізація цін. 2. Роздержавлення та приватизація держ. власності.

Проблеми:

  1. Формування суб'єктів ринку.

  2. Зміни у структурі с/г в-ва.

Реформи у зовн.-ек. сфері мали на меті:

  1. ліквідацію держ. монополії на зовн.-ек. діяльність;

  2. надання права виходу на зовн.-ек. ринки усім господарським суб'єктам;

  3. використання у зовн.-ек. діяльності опосередкованих регуляторів.

Завдання, що треба було вирішити перед цими країнами СНД:

  1. завершення процесів ек. і держ. розмежування:

—розмежування власності;

—встановлення держ. кордонів;

—розподіл активів і пасивів колишнього СРСР;

  1. розробка механізму взаємних торг.-ек. відносин:

—відтворення;

—реалізація суверенітету;

  1. встановлення в ек. доцільних межах після розпаду СРСР господарських і виробничо-технічних зв'язків;

  2. вирішення низки питань, крім прав людини, ще й міграції, труд. прав пенсійн. забезпечення;

  3. налагодження системних міждержавних контактів з політичних, воєнно-стратегічних проблем.

Необхідною передумовою поступового подолання проблем ек. кризи в цих країнах стали ек. реформи, які було запропоновано в більшості з цих країн, починаючи з 1991-1992 рр. → Напрямок на ринкове середовище.

Вони здійснювалися за різними темпами, обсягами, наслідками відповідно до умов у різних країнах.

Росія, Киргизія та ін. країни вдалися до методів „шокової терапії”, яка в Росії мала негативні наслідки, але в ін. країнах досить безболісно. Елементи такої „шокової терапії” були і в бувших республіках Середн. Азії. В Білорусії — плавні поступові заходи ринк. трансформації.