- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
-
Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
Позитивізм – філософська течія, представники якої єдиним джерелом вважали емпіричні дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення філософських знань. Кризове становище в якому так давно перебували най цивілізовані народи, допоможуть людям подолати тільки позитивні наукові знання про еволюцію природи і суспільства. Позитивні знання що основані на спостереженні та експерименті. Позитивні знання – знання «доступні нашому розуму і корисні для нас» Суспільство є природним явищем, на зразок організму суспільство є частиною природи, то з цього випливає: закономірність суспільного розвитку, коли розвиток природи ототожнюється з розвитком суспільства, по-друге не здатність людини впливати вирішальним чином на цей розвиток та хід історії.
Вперше термін «соціологія», що складається з грецького та латинського слів, вжив Огюст Конт (1798-1857). На його думку, в усіх негараздах, що трапляються із Францією винною є відсутність науки, яка б займалась дослідженням суспільства. Адже, замість того, аби з’ясовувати можливості та межі людського впливу на суспільне життя, люди постійно втручаються в нього, намагаються створити суспільство, яке б відповідало їх уявленням безвідносно того хибні вони, чи ні.
Однак виникає проблема: «яким уявленням про суспільство треба послуговуватися новій науці?» адже кожна наука так чи інакше торкається суспільства, розглядаючи його під дуже специфічним кутом зору. Але що таке суспільство саме по собі, яке буде становити єдиний предмет соціології?
На думку Конта, майбутня наука про суспільство повинна послуговуватися таким уявленням про останнє: суспільство є природним явищем, чимось, на зразок, біологічного організму. Таке уявлення мало 2 наслідки:
-
Постулювалась наявність законів у суспільному розвитку, оскільки розвиток суспільства, порівнювався із розвитком природи;
-
Постулювалась неможливість вирішального впливу індивіда на розвиток суспільства. Тим самим передбачалось, що індивідуалізм є аморфним і анархічним поняттям, оскільки, якби кожна людина прагнула реалізувати суверенітет, то суспільство не утворилося б таким чином. Подібно до того, як лінія не може бути зведена до точки, так і суспільство не може бути зведене до складаючи його індивідів.
Отже реальне тільки суспільство, яке саме себе творить і, водночас, створює людину.
Однак, постала нова проблема: «Чи є у суспільстві якісь закономірності?» Конт вважав, що специфічно суспільним законом є «Закон трьох станів людського знання». Згідно з ним, суспільство розвивається разом із розвитком людського знання, себто людське знання проходить декілька стадій, кожна з яких характеризується такою сукупністю поглядів на світ та оточуючі явища, що виключають одна одну:
1-ша стадія (теологічна або фіктивна) характеризується намаганням людини пояснити все прямою дією надприродної сили;
2-га стадія (абстрактна або теологічна) намагання замінити ті чи інші сили на «різного роду» абстракції, що втілені в тій чи іншій сутності світу;
3-тя стадія (наукова або позитивна) позитивним для Конта є те, що засноване на людському досвіді, те, що позбавлене метафізичних спекуляцій, необґрунтованих припущень тощо. На цій стадії людський розмір відмовляється від вирішення питань про походження та сенс всесвіту, як і від з’ясування внутрішніх причин явищ, задля того, аби займатися лише відкриттям дійсних законів цих явищ, тобто незмінних відносин, послідовностей та подібності між ними.