20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.

Соц статус. (лат. status - положення) співвідносне становище індивіда або соц групи у соцй системі, що визначається на підставі низки ознак, властивих даній системі". Інакше кажучи, поняття "соц статусу" фіксує одну незаперечну обставину: кожна Л займає певну позицію у с-ві.

Соц статус, як кажуть іноді американці, це своєрідне "парасолькове" поняття, що позначає безліч міністатусів.

Уроджені та надбані. Р. Лінтон, амер соціологу, що вперше вжив сам термін соц статус "одержані статуси - ті, що призначаються індивідам без урахування їх уроджених відмінностей або здібностей. їх можна передбачити та тягнути за собою з моменту народження. Статуси ж досягнуті - це ті, що як потребують ос якостей, хоча необов'язково ними одержуються.. Одержані статуси складають стать, колір шкіри, етнічне походження, місце народження, прізвище родини; надбані статуси - батько, теща, мати, професор тощо.

Водієм Ви стаєте частково завдяки власним зусиллям з опанування автотехнікою.

Соц роль. "Соц роль - нормативно схвалений, відносно стабільний взірець поведінки (включаючи дії, думки та почуття), що відтворюється індивідом залежно від соц статусу або позиції в с-ві" .

Р. Лінтон наполягав на можливості виключно теоретичного відокремлення соц ролі від соц статусу: ", статус - це позиції в конкретному їх наборі. Статус, це просто сукупність прав та обов'язків. Роль - це динамічний аспект статусу. Індивід соціально "прикомандирований" до деякого статусу та володіє ним, співвідносячись з іншими статусами. Коли він реалізує права та обов'язки, що складають його статус, то він грає деяку роль. Роль та статус неможливо відокремити одне від одного.

Поняття соц статусу позначає лише місця в полях відносин, тоді як поняття соц ролі задає нам тип відносин між тими, хто займає ці позиції, й тими, хто займає інші позиції того самого поля. Соц ролі позначають два типи вимог до тих, хто займає певну соціальну позицію: з одного боку, це рольова поведінка, тобто вимоги щодо поведінки індивіда; з іншого - це рольові атрибути, тобто вимоги щодо зовнішньої сторони та "характеру" цієї поведінки. Це як ідеал та його втіленням.

Скажімо, від соц ролі викладача очікується, в ідеалі, виконання чітко окресленої поведінки, що передбачає сприяння розвиненню мислення, надання ним величезного обсягу інформації та виховання через власний бездоганний приклад. Але, зважаючи на практичну недосяжність такого ідеалу, від соц ролі викладача, щонайменше, вимагається дотримання рольових атрибутів, тобто переважно зовнішнього підтримання своєї ролі - приходити на заняття у формі, бути здатним виголосити сукупність речень, що мають відношення до науки, яку він викладає, добре також, якщо ця Л зможе відповісти не одне-два питання тощо. "соц ролі — це пучки очікувань, що прив 'язуються в конкретному с-ві до поведінки тих, хто займає соц позиції".

Подібно до соц статусу соц ролі розуміються як незалежні від конкретного індивіду, оскільки способи поведінки та атрибути, що очікуються від батька, викладача, футболіста можна сформулювати, навіть не замислившись про конкретну особу. Крім того, кожна з множини соц ролей, так само, до речі, як кожний з множини соц статусів, складаються з великої кількості рольових сегментів -скажімо, очікування від викладача можна класифікувати залежно від соц відносин "викладач - курсанти", "викладач - керівництво" та "викладач — батьки". , кожна соц роль є комплексом поведінкових очікувань.

Отже, важко сказати, що соц статус є об'єктивно заданою ознакою, а соц роль ні, оскільки одне від одного їх неможливо відокремити. Виникає слушне питання - яким чином може бути гарантований обов'язковий характер рольових очікувань?

Відповідь така: суспільство завжди має у своєму розпорядженні санкції, за допомогою яких воно може досягти виконання власних приписів силою. Хто не грає свою роль, того карають; хто грає - того винагороджують або принаймні не карають. Конформізм із наперед визначеними ролями є, таким чином, універсальною рисою всіх соц форм.

3 види (рольових) очікувань (обов'язкові, бажані, ймовірні) та два види санкцій (позитивні та негативні), що сприяють підтр викон соц ролей.

Рольова концепція, (1930-ті) МБ зведеною до 5 положень, що у утв її логічне ядро. Перші два постулюють основну метафору, актора та сценарій.

1) аналітичне розрізняння особистості та соц позиції, яку вона займає;

2) набір дій або типів рольової поведінки, що закріпл за соц позицією.

3) рольові очікування, або норми, визначають, які дії відповідають даній позиції;

4) цих рольових очікувань дотримуються люди, що займають "протилежні позиції" ті, хто задає ролі, або референтні групи;

5) ці люди забезпечують виконання ролей за допомогою санкцій - винагород, покарань, позитивних та негативних підкріплень.

Дані поняття є інструментами, за допомогою яких у теорії ролей здійснюється спроба загального аналізу соц взаємодії. Це зрозуміло, проте - зрозуміло для кого? Цінність, концепції соц ролей.

Головні поняття рольової теорії, роль, персона, характер, маска, не зважаючи на те, що вони стосуються різних пластів мовного розвитку, так чи інакше належать до театру.

1. Усі вони позначають дещо напередвизначене щодо їх носія - актора; це те, що існує поза ним.

2. Це напередвизначене можна описати як комплекс засобів пов, які зі свого боку взаємодіють з іншими засобами поведінки, оскільки є частиною (що чітко простежується з лат. рагз та англ. рагі, які позначають "роль").

3. Оскільки ці засоби поведінки напередвизначені для актора, він має їх навчатися, щоб мати змогу їх зіграти.

4. З т. зору актора, жодна роль не є вичерпною - він може навчитися та зіграти безліч ролей.

Соц інститут це відносно стабільна форма організації соц життя, що забезпечує усталеність зв'язків та відносин у рамках с-ва". Аби с-во було цілісним, необхідна наявність шістьох елементів: по-перше, комунікація між членами с-ва; по-друге, виробництво товарів та послуг, необхідних для виживання членів с-ва; по-третє, розподіл цих товарів та послуг; по-четверте, захист членів с-ва від фізичної небезпеки, інших біологічних організмів та ворогів; по-п'яте, заміна тих членів с-ва, що вибувають; по-шосте, контроль за поведінкою членів с-ва. Ці соц потреби вимагають спільних зусиль усіх членів с-ва, які здійсн саме соц інститутами .

Соц інститут слід відрізняти від конкр організацій або соц груп:, "інститут сім'ї" передбачає не окрему сім'ю, а виключно сукупність норм, які реалізуються у безлічі сімей. Успішне функц-ня соц.- інститутів пов'язано із наявн в межах останніх цілісної та несуперечливої сукупності стандартів поведінки конкретних людей у певних умовах. Ці стандарти поведінки є закр у вигляді норм права та інших соц норм. Протягом практ д-ті виникають певні види соц активності, а правові та соц норми, що рег цю д-ть, згодом перетв- на легітимізовану та санкц-ну сист, яка й забезпечує надалі цей вид соц д-ті. Такою системою виступає соц інститут

У свою чергу, це передбачає не лише наявність різних соц інститутів, залежно від сфери дій та функцій, але й еволюцію соц інституту як такого. Зазвичай вважається, що історія еволюції с-ва є історією поступового перетворення соц інституту традиційного типу в сучасний соц інститут. Традиційний соц інститут характеризується насамперед аскриптивністю та партикуляризмом, тобто ґрунтується на прав пов, чітко приписаних ритуалом та звичаєм, і родинних зв'язках. Зазнаючи змін, соц інститут стає більш спеціалізованим за своїми функціями та менш суворим за правилами й рамками поведінки .