46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.

У розвитку злочинності у світі можна виокремити дек. тенденцій:

1. Найбільш злочинною тенденцією є відносне та абсолютне зростання злочинності. Передбачається, що більшість країн, що повідомляють про зростаннчя злочинності майже в 2,5 разів більше аніж країн, що повідомляють про її скорочення., ніж кількість країн, що повідосмляють про її стабілізацію.

За останні 20-25 років зросли зокрема темпи злочинності. У 70-75 роки злочинністьт зростала на 2% щорічно, то зараз більш ніж на 5%.

Найбільш исокий рівень злочинності спостерігається в найбільш демократичних, економічно розвинених та соціально орієнтованих держав. У США рівень злочинності приблизно в 3 рази ніж по світу. В Зх. Європі- в 2 рази ніж по світу, а в арабських країнах рівень складає 7% від світового.

Однак не зважаючи на те, що найбільш високий рівень злочинності фіксується серед розвинутих країн, найбільш високий рівень вбивств зазвичай спостерігається у найбільш бідних країнах.

2. Соціально-правовий контроль відстає від кілкісно-якісних змін, що відбваються зі злочинністю.

Перший крок завжди робить злочинність, а тому дії с-ва є лише реакцією, тим більше, що ця реакція не своєчасна і неадекватна.

На це є 2 причини:

• протидія злочинності в країнах, що характеризуються її високим рівнем спочатку орформлюється різного роду управлінських, процесуальних та оперативних рішеннях, у законодавчих актах та програмах дій. І вже потім втілюється на практиці. Внаслідок цього дії що були доречними на час свого застосування вже не є адекватними.

• Протидія злочинності передбачає заходи, однак ці заходи не можуть передбачати відповідальності. Це можна робити лише тоді, коли Л вже повелась протиправно. Країни з найбільшим рівнем злочинності, які ставлять права Л понад усе, не мають можливості зстосувати нвайбільш ефективні засоби.

Показники:

• ступінь розкриття злочинності в світі не перевищує 50%, а в більшості зх. країн-менше.В США-20-22% (навмисне вбивство>60%), Англія-35%, Німеччина-45%, в японії60%. Співвідношення насильницьких злочинів з ненасильницькими 4 до 1. Ізраїль виключення – 28%.

• Кількість засаджених в загальній масі тих, хто підозрюється від 2 до 55%. В цілому не більше 10%.

3. Глобалізація злочинності. За останні 10 років можливості національних урядів протидіяти злочинності значно впали сфери діяльності контролюються міжнаціональними корпораціями, а сфери впливу-обмежені. Крім того при глобалізаційних процесах полегшується незаконний обіг наркотиків, зброї, торгівля людьми, органів.

Але деякі вчені вказують на аспект глобалізації повязаний зі злочинністю.

За деякими підрахунками в 21 столітті достатньо буде 20% освіченого населення аби працювати на сучасному обладнанні та підтримувати належний рівень виробництва, решта населення-зайві, яких треба чимось зайняти. По тій ситуації що склалася, населенню пропонується tit-teyment (tits-груи, розваги). Це створює\ велмкі криміногенні можливості. Таким чином усі країни мають спільні кримінальні характеристики:

• злочинність існує в усіх країнах, мотивація завжди є схожою. Злочинність зростає і темпи перевищують темпи приросту населення.

• Найбільш зростають ненасильницькі злочини. Глловні субєкти злочину-чоловікі, а особливо молоді. Соц-ек розвиток ніяк не сприяє зменш злочинності. Вязниці і смертні кари ніяк не зупиняють злочинність.

Латентна злочинність.

Терміни латентна злочинність позначають злочини, що скоювались, однак не реєструвались відповідними органами. Є три види злочинів: незаявлені, незареєстровані, невстановлені.

Вірогідні цифри, щодо обсягів латентної злочинності є лише щодо першої групи. Важається, що обсяг прихованих злочинів, від 6%, що взагалі скоюються. Якщо враховувати латентну злочинність то рівень справжній зростає в 3-4 рази.

Проблеми вимірювання:

• несумісність багатьох класифікацій у різних країнах

• різні традиції до писемного права. Практикуються домовленості між правосуддям та злочинцями.

• Репреспективна класифікація злочинів.