69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.

На следующем этапе каждому утверждению приписывается определенная обощенная оценка шкалы, указывающая на его относительное положение на шкале; при этом, чем более одобрительным видится арбитрам некторое утверждение, тем выше его оценка. Многие исследователи вычисляют оценку шкалы, приравнивая ее к среднеарифметическому, т.е. сначала складывая все частные оценки какого либо утверждения, а затем деля суму на число орбитров. Более надежный способ заключается в определении в качестве оценки шкалы медианного значения для каждого утверждения. На данном этапе те пункты (утверждения), которые получили у разных орбитров сильно расходящиеся оценки (например, демонстрирующие разброс в диапазоне 5 или 6 категорий шкалы), устраняются из списка. Окончателньо опросный лист попадают 15-20 пунктов, по которым орбитры ближе всего сошлись в оценках. Некоторые типические утверждения, которые могли бы быть включены в шкалу Терстоуна, предназначенную для измерения различных типов отношения населения к студентам. На этапе интерюирования, респондента из обследуемой выборки просят сказать, с какими из предъявленных пунктов утверждений он согласен или – в альтернативном порядке – какие пункты (но не более 2-3х) наиболее близки к его мнению о рассматриваемом объекте (в нашем случае о студентах). Затем для установления таких образом пунктов определяется медианное значение, какое и приписывается данному респонденту в качестве его оценки шкалы, в качестве обощения его взглядов на оъект. Если ответы респондента оказываются разбросанными по нескольким несмежным точкам шкалы, исследователь обычно делает заключение, что либо у данного индивида нет определенного отношения к исследуемому объекту, либо его отношение отлично от того, который подразумевается в данной шкале. Ответы оказываются тесно сгрупироваными на каом-то одном участке шкалы, исследователь в праве сделать вывод о валидности и надежности разработанной им меры.Этим он не в последнюю очередь обязан арбитрам, сыгравшим важную роль в построении исследовательного инструмента.

70. Контент-аналіз

Якщо не розглядати проблему так детально, то можна сказати, що контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соц дійсності котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Найбільш простим поділом напрямів к.а. є поділ на:1)кількісний, 2)якісний. Якісний і кількісний види к.а. розрізняються на думку А.Джордж

Тим що першому фіксується присутність чи відсутність елементів змісту,

Тоді як удругому випадку розглядається тільки частота присутності цих елементів. Але будь-який якісний чи кількісний аналіз повинен бути спрямованим, тобто мати чітку мету і ґрунтовну наукову гіпотезу. А.Джордж вважав, що якщо к.а. застосовується до великої кількості даних без чіткої гіпотези, то дослідник морно гає час.

Зазначимо, що за .допомогою контент-аналызу можна доспіджувати найрізноманітніші явища. Наведемо кілька прикладів. У 1930 р. американець Ю.Вудяорд провів контєнт-аналіз іноземних новин у ранкових газетах. На підставі отриманих результатів він зробив висновки щодо суспільної думки, котру створюють ці газети. Іншу тему обрали для свого дослідження у 1958 р. В.Торренс і П. Мідоу.Вони спробували з'ясувати, що, на думку іноземців, є характерним для американців. Для цього вчені обрали 11статей . іноземних газет за 1906-1948 рр. Одиницю дослідження вирішили

взят,и тему. Усього було зафіксовано 307 тем, які об'єднали у 12 категоріальних класів.

Де одну можливість контент-аналіз продемонстрував під час вивчення дослідницькою групою вчених під керівництвом Челтона Баша з Інституту досліджень у галузі журналістики Стенфордського університету об'єктивного ставлення газет до претендентів у передвиборній боротьбі.Вчені, виходячи з того що будь-яке вербальне спілкування із світом — це дзеркало, у якому відображаються і комунікатор, і аудиторія. слробували дослідити, чи відбивається точка зору газети (редакційні статті) у новинах, тобто чи виконується на практиці принцип американської журналістики, за яким новини мають бути цілком об'єктивними і не відображати ніяких пристрастей. Об'єктом дослідження стали редакційні статті та новини у 9 республіканських, 2 демократичнихі і 1 нейтральній каліфорнійських газетах за 2,5 місяці під час передвиборної боротьби за місце у сенаті С.Ш. міЖ Ніксоном і Дугласом у 1950 р. Виявилося, що жодна газета не змогла залишитися сторонньою у новинах про висвітлення ходу передвиборної боротьби.

Таким чином, контент-аналіз дає можливість дослі^женья докумьнпз нй різноманітні теми. Уперше можливості контент-аналізу теоретично обгрунтузев Г.Д.Лассуе.г І. Зокрема, він писай іро можливість з допомогою контент-аналізу досліджувати характер і зміст соціальки : змгн.

З допомогою контент-аналізу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупність документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями к.а. повязана необхідність його застосування. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна зд ійснити без; застосування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.

41-42..Неспеціалізована інстиктуальна організація людини як підґрунтя виникнення с-ва: перспектива соц. Конструювання реальності . Антропологічний сенс інституціоналізаційної та соц. ролі.

Будь-яка наука не може оминути пит. щодо природи людини. Існує багато точок зору на те, які фактори є вирішальними, коли ми намагаємось пояснити суспільне життя людей.Щоб розв’язати це питання необхідно взяти до уваги численні факти втручання с-ва у людське життя. Одна з найбільш впливових відповідей , яка намагається взяти до уваги є в-дь так званого «соціал-конструктивізму». Відрядним для цієї перспективи є усвідомлення фундаментальної різниці між люд. та твариною, адже людина на відміну більшості ссавців не має ані визначеного геогр. середовища, ані відповідної інстинктуальної орг. , що структур. цим середовищем. Інакше кажучи, люд. та тварина мешкають у різних світах.Тварини зазвичай мешкають у так званих «закритих світах». Мовиться про те , що переважна більшість тварин мешкає в чітко визначеному сер-щі, до якого вони повністю адаптовані , починаючи з будови тіла і закінчуючи фізіологією.Виходячи з цього,вчені чітко можуть вказати на умови оточуючого сер-ща, що передбачають появу тих чи ін. якостей і навпаки.Люди на відм. Від тварин мешкають у «відкритих світах»,оскільки люди живуть майже скрізь на цій планеті,займаються різними видами д-ті і при цьому вважаються людьми. Отже, виходитьз біол.. факторів неможливо пояснити вин-ня с-ва. Отже, тут виникає пит., яким чином можна щось пояснити у вин-ні суспільства. Перший крок на цьому шляху передбачає усвідомлення того, що людина та тварина мають Цілком відмінні інстинкти. Інстинкт тварини- це генетично детерміновані реакції на певні подразники і тварини будуть проявляти ці реакції за наявності певних подразників, навіть якщо умови радикально змінилися, тобто інстинкти тварини допомагають їй виживати. Людина ж, на відміну від тварин не має спец. Інстинктів, хоч вона має декілька безумовних рефлексів, однак останні з 1 боку- можуть контролюватися людиною, а з ін.. боку- вони ніяким чином не поясн.,чому людина створила с-во. Припущення, згідно з якими в люд. відсутні спеціалізм. Інстинкти дозволяє пояснити виникнення с-ва. Ще 1 крок на цьому шляху можна зробити, якщо взяти до уваги той факт, що властивість ін-т. уможливл. для люд. використання свого організму для різноманітних видів д-ті , тобто в люд. не має тих обмежень, які мають тваринзі своїми генетично детермінованими реак