- •20. Соц роль, соц статус та соц інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •21. Соц стратифікація: визначення, критерії пр-пи, насл.
- •22. Системи/моделі соц стратифікації: рабство, касти, стани та класи.
- •23. .Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •26. Соц мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •27. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •29. Соціально-економічна стратифікація українського с-ва.
- •32. Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •33. Гендерний вимір соц стратифікації: вип суч західних суспільств.
- •34. Теорія патріархату: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •35. Економічне пояснення патріархату.
- •38. Соц та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •39.Гендерна стратифікація українського с-ва та її наслідки.
- •40. Пояснення с-ва через звертання до природи л: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •43. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •44. Девіантна поведінка та її різновиди: головні підходи до визначення понять. Позитивні та негативні наслідки для с-ва.
- •45.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •46.Сучасний стан явної та латентної світової зллочинності.
- •47. Соціально-психологічні риси злочинців та особливості їхнього вимірювання.
- •48. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •49.Культура як соц система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •50.Мова як фактор творення с-ва та л: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •51. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •52.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •53. Сім’я та розмаїття спроб її концептуального осягнення (соціобіологія, структурний функціоналізм, теорія соц обміну та економічний підхід).
- •55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •57.Вибірка та її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •59. Природа наукового факту в соціології: теоретична насиченість vs. Погляду з боку вічності.
- •60. Кількісні та якісні види досліджень: спільне та відмінне. Різновиди якісних соціологічних досліджень та їхні евристичні можливості.
- •65. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •66.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •67. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •68. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •69. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Терстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •70. Контент-аналіз
- •27.Передумови виникнення та фактори впливу на сучасні процеси соціальної стратифікації в Україні. Соціально-економічна стратифікація українського суспільства.
- •54. Соціологічні виміри сучасної української сім’ї.
- •64. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
55. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
Соціологічне дослідження ,як система логічно послідовних методологічних і організаційно-технічних процедур, повязаних між собою єдиною метою:отримати достовірну інформацію про ті соц явища або процеси, що вивчаються, про тенденції або суперечності їх функціонування і розвитку, щоб ці дані могли бути використані у практиці соц управління різноманітними галузями суспільного життя. Являє собою багатогранний науковий процес вироблення нових знань, який обєднує як теоретико-методологічний, так і емпіричний рівні соц пізнання, що відповідно забезпечує його цілісність і дає конкретне уявлення про будь-які сторони соц реальності, про різноманітні види суспільної діяльності людей.
Етапи: 1)підготовка соціологічного дослідження.2)збирання первинної соціологічної інформації.3)підготовка зібраної інформації до опрацювання та безпосереднє її опрацювання.4)аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків та рекомендацій.
Соціологічні дослідження поділяють на теоретичні і емпіричні. Проблема співвідношення теоретичного і емпіричного в науковому пізнанні містить в собі два аспекти: функціональний і генетичний.
Функціональний – аспект стосується співвідношення розвиненого теоретичного апарату науки та її емпіричного базису.
Генетичний – аспект проблеми співвідношення теоретичного і емпіричного знання в соціологічній науці стосується формування теоретичного апарату, в тому числі наукової теорії, переходу від емпіричної стадії соціологічної науки до теоритичної її стадії.
Соціологічне дослідження складається з трьох основних стадій, кожна з яких може представляти собою самостійне дослідження.
Перша стадія – методологічна – повязана з розробкою програми соціологічного дослідження на основі або вже наявних знань і методів, або сформовано заново та спеціально призначених для даного дослідження .
Друга стадія- емпірична- повязана з одержанням емпіричного знання. Це передусім соціологічне дослідження, робота, як кажуть, на обєкт,тобто збирання соціологічної інформації,її обробка та аналіз.
Третя стадія- теоретична- повязана з одержанням теоретичного знання, побудовою,наприклад, типології, формування і розвитком соціологічних теорій.
56.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
Валідність-це ступінь відповідності вимірювання поняттям, які ці вимірювання повинні віддзеркалювати.
Процес оцінки валідності вимірювань називається валідізацієй. Існує 4 типи валідізації:
1)Прагматическая валидизация- сверить результаты, полученные путем использования показателя с результатами, полученными путем использования другого показателя, признанного в качестве валидного измерения соответствующего понятия; или проверить прогностическую валидность показателя, использовав его для предсказания событий, отражающих измеряемое понятие.
2)Внутренняя валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании его соотношения с другими для того же самого понятия, использующего множественные показатели. Внешняя валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании его соотношения с показателями для других понятий, с которыми измеряемое понятие должно быть связано.
3)Дискриминантная валидизация- сделать вывод о валидности показателя на основании степени несоответствия показателям для других понятий, теоретически отличных от измеряемого понятия.
4)Очевидная валидизация- признать валидность, исходя из непосредственной очевидности показателя.
Надежность- это измерение, при котором при неоднократном применении некоторого измерения один и тот же объект получает одно и тоже значение. Измерение может быть вполне надежным и все-таки невалидным. Например, в какой степени люди в разных государствах одобряют политику своего правительства. Вопросы, задаваемые в ходе обследования, могут привести к невалидным измерениям, поскольку в авторитарных странах люди боятся говорить правду о том, что они думают. Так как данный фактор обусловливает скорее систематическую, чем случайную ошибку, вопросы могли бы давать весьма устойчивые результаты. Вне зависимости от того, сколько раз их спрашивают, люди могли бы отвечать одно и то же. Это, однако, не делает измерение валидным.
Таким образом, измерение может быть надежным, не будучи валидным, но не может быть валидным, не будучи надежным.